Скільки коштує іспит

Як відомо, наприкінці грудня міністр освіти і науки України Василь Кремень підписав листа, в якому під час сесії студентам заборонено дарувати викладачам квіти та цукерки, а на початку січня ще раз нагадав про цей революційний захід усім учасникам освітнього процесу. Василь Кремень сказав, що за порушення цієї заборони викладачі відповідатимуть за нормами Кримінального кодексу. «Якщо це хабарництво в певних рамках — то це притягнення до кримінальної відповідальності, якщо це квіти, то це дисциплінарне реагування ректора чи декана щодо такого викладача», — заявив міністр.

Опубліковані нещодавно результати опитування, проведеного РІА «Новини Донбасу» серед 116 студентів різних ВНЗ і фахів міста Донецька, показали, що середня ціна іспиту в донецьких ВНЗ становить 50 доларів, а заліку — 10 доларів США. Повна ж вартість «успішно складеної» сесії досягає трьохсот доларів. Луганські студенти називають приблизно такі ж цифри. Іноді, щоправда, говорять учні вищої школи, з них беруть «борзыми щенками» — шпалерами для кабінету, наприклад, чи фарбою або електротоварами. Але портрети мертвих американських президентів — поза конкуренцією. Хоча, схоже, що скоро вони, відповідно до віянь часу, поступляться місцем європейській валюті.

Тим часом, хабарництво у ВНЗ є якоюсь загальною фігурою замовчування. Про це явище всі знають, всі його засуджують, але знайти розумні й дійові форми боротьби з ним, схоже, що ніхто не поспішає. «Так, — говорить начальник управління освіти Луганської ОДА Олексій Омельченко, — такі факти існують. Про них багато говорять, але ніхто з студентів чи студентських організацій офіційно ні до нас, ні до правоохоронних органів не звертається. Факт хабара взагалі довести дуже важко. Ми, на жаль, не бачимо активності студентів у викорінюванні цього явища». Дивно, що проблемою не займаються громадські молодіжні організації, органи студентського самоврядування. Значить, це всіх влаштовує. Викладачі істотно поліпшують своє матеріальне становище, студенти, не особливо напружуючись, дістають шукані оцінки, а, зрештою, й дипломи. Батьки також задоволені — освіту дитині купили.

При ближчому розглядові проблеми виявляється, що задоволені все ж таки не всі й не завжди. Хворі відмовляються лікуватися у лікарів останніх 5-10 років випуску, оскільки нерідко лікарські дипломи виявляються купленими. Та й молоді вчителі часто-густо демонструють серйозні пропуски в освіті, навіть зі своїх предметів.

«Викладачі якось байдуже ставляться до своєї роботи. Частіше за все нам дають назву теми й параграф підручника. Поки ми читаємо, викладача в аудиторії немає. Тому багато хто в цей час гортає часописи мод, косметичні каталоги чи детективи», — говорить студентка 2-го курсу Луганського медуніверситету Світлана Г., яка взяла з мене клятвену обіцянку не розголошувати її прізвища. «Чому не скаржимося на здирство? По- перше, кожен боїться, що інші його не підтримають, а значить, можуть звинуватити в наклепі. По-друге, багатьом подобається ця система. Вони знають — батьки купили їм місце в інституті, значить, куплять і пристойне робоче місце. Так навіщо ж напружуватися?» — філософствує майбутній лікар Олена Т. «Коли нам зачитали наказ про квіти й цукерки, ми мало зі стільців не попадали від реготу, — сміється Наталя І., студентка педуніверситету.

«Проблема зниження якості навчання є, і ми про неї знаємо, постійно про неї говоримо на своїх нарадах, — говорить Олексій Омельченко. — Шукаємо шляхів боротьби з цим явищем, вживаємо заходів…»