Сквер-тест

Сьогодні редакція «Дня» та ділянка, на якій 2007 року закладався сквер Стуса, — сусіди. Із наших вікон видніється обнесена зеленим парканом майже гола ділянка, на якій де-не-де височіють вікові сосни... Сквер Стуса — одна з численних столичних ділянок, яку не оминули гучні корупційні, чи то «дерибанні», скандали. Довкола нього було дуже багато перипетій. Колись вони мають право бути описаними як свідчення епохи. Ми ж у цій публікації говоритимемо про найголовніші віхи справи. Адже сьогодні — черговий вирішальний день у цій історії.

О 15.00 Київський апеляційний адміністративний суд розпочне розгляд апеляційної скарги активістів районних організацій Святошинського району столиці, які вже роками борються за увічнення пам’яті Стуса — Ольги Пшеничної, Віктора Ткаченка, Олександра Козулька, Юрія Журавльова та Сергія Нитки, — проти КМДА, яка досі не виконала рішення Київради про створення скверу імені Василя Стуса.

Сьогодні відбудеться також сесія Київради, під час якої депутат Олександр Бригінець пообіцяв «Дню» звернутися до міського голови Олександра Попова із проханням прояснити ситуацію.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Право увічнити пам’ять Василя Стуса на ділянці, де був будинок, в якому свого часу жила родина Стусів, активна частина київської громади виборює з 2007 року. Після ряду звернень до різних рівнів влади про заснування скверу всерйоз заговорили про те, щоб в кінці проспекту Перемоги, де на той час ще шуміли вікові дерева, створити сквер пам’яті поета. Було зібрано півтори тисячі підписів киян, проведено громадські слухання щодо долі скверу, і мешканці Святошинського району висловилися «за» його створення. Це стало приводом для рішення постійної комісії Київради з питань культури та інформації щодо підтримки ініціативи громадськості. Рішення комісії було опубліковано в газеті «Місто» в березні 2007 року.

Заручившись, здавалося б, підтримкою міської влади, громадські активісти провели на ділянці суботник за участю школярів і політв’язнів, публічно заявивши про те, що невдовзі тут постане сквер пам’яті Василя Стуса. Утім, невдовзі київська влада на чолі із Леонідом Черновецьким, так би мовити, натякнула, що скверу Стуса тут не буде. Згідно з копіями документів, які є в розпорядженні редакції, рішенням Київради від 14 червня 2007 року ділянку було продано у власність ТОВ «Компанія Етрекс»; в серпні було оформлене нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу ділянки; на засіданні архітектурно-містобудівної ради було розглянуто та схвалено проект будівництва офісно-торговельно-розважального комплексу. А розпорядженням КМДА від 7 серпня 2008 року №1122 ТОВ «Компанія Етрекс» було надано дозвіл на видалення зелених насаджень.

Як з’ясувалося, ще в квітні 2003 року, за часів головування в столиці Олександра Омельченка, рішенням Київради №411/571 ТОВ «Компанія Етрекс» земельну ділянку за адресою: проспект Перемоги, 119 було передано в оренду на 25 років. Тепер же її було остаточно передано до приватної власності (на схемі — 1).

Навесні 2009 року на ділянці було вирубано 80% дерев. Утім, активісти рук не складали та сподівалися на те, що ділянку все ж таки вдасться відвоювати. І в червні 2009 року на кошти, зібрані святошинською громадою, тут було встановлено гранітний пам’ятний знак, який повідомляв: «Тут стояв будинок, у якому в 1965—1972 роках жив Василь Стус. 21.04.2007 громадськість започаткувала тут сквер ім. Василя Стуса». Між іншим, у відкритті цього знака брав участь, зокрема, — на той час — радник президента України Віктора Ющенка Микола Жулинський, народні депутати Іван Заєць та Кирило Куликов. Власне, цей гранітний знак стоїть тут і сьогодні. На його тлі — зелений паркан (який виріс тут вже 2010 року) і пустир.

Протягом кількох років відбулося ще кілька судів, переповідати які сенсу немає. Має значення те, що, зрештою, Дмитро Стус, син Василя Стуса, звернувся до Леоніда Черновецького з проханням увічнити пам’ять свого батька на альтернативній ділянці. Ініціативна група підтримала клопотання Дмитра Васильовича, про що повідомила міського голову листом у грудні 2009 року. Зрештою громадські активісти підписали із забудовниками та Київрадою мирову угоду, де було чітко визначено, що сквер Стуса існуватиме, але на протилежній стороні проспекту Перемоги.

На жаль, це ще не щасливий кінець історії....

АЛЬТЕРНАТИВА?

26 лютого 2010 року рішенням Київради №13/3451 (за підписом Леоніда Черновецького) було присвоєно ім’я Василя Стуса іншій ділянці, яка,, згідно з документами, розташована на розі проспектів Академіка Палладіна та проспекту Перемоги. Цим же рішенням Київрада доручає КМДА провести організаційно-правові заходи щодо виконання цього рішення.

На тому — все. Доручення законодавчого органу КМДА (тобто орган виконавчий) досі не виконало — сквер Стуса не створено.

Отже, торік активісти районних організацій Святошинського району столиці (Ольга Пшенична, Віктор Ткаченко, Олександр Козулька, Юрій Журавльов, Сергій Нитка) подають проти КМДА позов до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо невиконання зобов’язань і — програють суд.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2011 року виглядає неоднозначно. Зокрема, в ньому зазначено, що при прийнятті рішення Київрадою не визначено межі та площі території, що унеможливлює включення скверу до реєстру об’єктів благоустрою Святошинського району. При цьому суд визнав за КМДА її протиправну діяльність, утім, хоч як це парадоксально, в задоволенні позову відмовив, бо... позивачами не доведено порушення їхніх прав.

Чому «при прийнятті рішення Київрадою не визначено меж та площі території», активістам незрозуміло, насправді ж, як запевняє В. Ткаченко, яка саме ділянка має стати сквером Стуса, визначили ще при підписанні згаданої мирової угоди. Так чи інакше, але на звернення В. Ткаченка до голови КМДА Олександра Попова КМДА повідомила (від 21 березня 2012 року), що проектною організацією ПАТ «Інститут землевпорядних технологій» виготовлено технічний звіт по встановленню меж земельної ділянки скверу імені Василя Стуса площею 1,06 га та внесено до автоматизованої системи ПК «Кадастр» Головного управління земельних ресурсів. І згідно з витягом із Державного земельного кадастру від 14 березня 2012 року сквер Стуса знаходиться, по суті, на одному з «острівців» дорожньої розв’язки на перетині проспектів Перемоги та Академіка Палладіна по праву руку, якщо рухатися з центру міста (на схемі — 2).

Але виникає інше питання — чи убезпечує фіксація в Державному земельному кадастрі сквер Стуса від можливості того, що одного ранку він «прокинеться», обнесений парканом та з вирубаними деревами? І головне питання — чи має над цим владу... влада? У справедливості такої постановки питання ми переконалися, спілкуючись з одним із чиновників Святошинської райдержадміністрації (див. нижче).

ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ

Уся історія зі сквером Стуса сьогодні звелася до однієї-єдиної проблеми: КМДА з певних незрозумілих громаді причин не виконує рішення Київради. Як можна пояснити бездіяльність КМДА? Чи не простіше було б просто виконати рішення Київради та заробити собі бали? «З чим пов’язаний такий спротив — незрозуміло, — каже голова Ініціативної групи щодо створення скверу Віктор ТКАЧЕНКО. — Найпростіше було б видати наказ про юридичне оформлення цієї ділянки та зажити собі слави».

«Коли чиновник не робить того, що вимагає від нього громада напередодні виборів, це викликає велике здивування. Попов мав би бути в перших рядах тих, хто захищає певні зони, в існуванні яких зацікавлені кияни. Але, як показує досвід, він не завжди це робить, — каже Олександр БРИГІНЕЦЬ, депутат Київради, голова постійної комiсiї Київради з питань культури і туризму. — Ймовірно, є якісь закулісні ігри. Якщо проаналізувати всі ці скандальні забудови, щоразу починалося з того, що Попов робив гучну заяву про те, що він цього не допустить, а потім давав задній хід. Це говорить, вочевидь, про те, що він щиро намагається врятувати ситуацію, але як частина певної структури виявляється заслабким перед тим тиском, який на нього здійснюють люди, що стоять в піраміді вище за нього. Таким чином, щоразу, коли є очевидне просте рішення, яке треба виконати, воно не виконується. Можна говорити також про те, що фактично всі рішення Київради, які вимагають фінансування і які не пов’язані безпосередньо з виборами, на сьогоднішній день не фінансуються,— додає О. Бригінець. — Для бібліотек не закуповують книжок, не ремонтуються пам’ятки культури та архітектури. Сьогодні головний акцент влади — це вирішення якихось, умовно кажучи, соціальних проблем. Скажімо так, витрачаються гроші на гречку, а не на книжки. Пояснити, що відбувається, можна так: коли вас просять зайти до магазину та купити 20 різних товарів, а дають гроші тільки на 15, то ви йдете та купуєте те, що вважаєте за потрібне і пояснюєте, що на решту не вистачило грошей. Так і тут. Київрада приймає більше рішень, ніж КМДА може виконати. І КМДА приймає рішення на користь тих об’єктів, які необхідні саме КМДА».

Тут, звісно, доречним був би коментар КМДА, але, на жаль, нам так і не вдалося його отримати. Окрім офрекордс-запевнень, що КМДА — «за» київську громаду, ми не маємо жодних офіційних реплік чи роз’яснень, чому ж КМДА не виконала рішення Київради.

Тим часом довкола вже, здавалося б, визначеної ділянки скверу відбувається плутанина...

ПЛУТАНИНА ЧИ МАНІПУЛЯЦІЇ?

Плутанина (випадкова чи навмисна) з тим, яка ж саме ділянка на перетині двох київських проспектів є сквером Стуса (чи до зеленої зони мають належати вони обидві), створює, як кажуть активісти, простір для підозр у маніпуляціях.

Наприклад, кілька днів тому, 1 квітня, відбулася акція, що позиціонувалася як «відновлення пошкодженої частини скверу імені Василя Стуса». Йдеться про ділянку, на якій у ніч із 24 на 25 лютого було вирубано 84 дерева, що мало широкий суспільний резонанс. Ця постраждала ділянка, як і сквер Стуса, знаходиться на перетині проспекту Академіка Палладіна та проспекту Перемоги, але згідно із Державним земельним кадастром не належить до землі, відведеної під сквер. Натомість згідно з нашою інформацією вона частково перебуває у приватній власності, а частково — в оренді (на схемі — 3).

Акцію 1 квітня проводила громадська організація «Наш Святошинський», заснована депутатом Київради Левом Парцхаладзе. Невже депутат не в курсі, де офіційно зареєстрований сквер Стуса?

Виявилось, що, як пояснила «Дню» Яна Магда, представниця ГО «Наш Святошинський», два тижні тому Лев Парцхаладзе одночасно із іншим депутатом Київради Денисом Москалем, звернулися до Київради із проханням скасувати рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу і зберегти зелену зону. Водночас Лев Парцхаладзе звернувся до прокуратури м.Києва з проханням внести протест на рішення Київради про надання земельної ділянки. Цілком можливо, що громаді вдасться відвоювати і цей шмат «золотої» київської землі, перш ніж тут постане чергова автозаправка.

У недільній акції взяло також участь керівництво Святошинського району міста Києва. Ми зателефонували заступнику голови Святошинської районної державної адміністрації з питань соціального захисту, охорони здоров’я та споживчого ринку Сергію Буркалю, аби розпитати його про ці невідповідності. Виявилося, що чиновник також вважає, що ушкоджена ділянка має стати продовженням скверу Стуса.

— Історія з намаганням захопити цю територію — дуже давня, — запевнив Сергій БУРКАЛЬ. — І зрештою певним шляхом захоплення було здійснене рішенням Київради. Як вони це робили — нехай розбираються ті, хто мають цим займатись. Наскільки мені відомо, 11 соток цієї ділянки перебувають у приватній власності (хоча, відверто кажучи, не зовсім розумію, яким чином це могло потрапити в приватну власність), а певна кількість соток — близько 30 — в оренді. Але при добрій волі депутатів Київради та, відповідно, правоохоронних органів усі ці питання можливо вирішити. Тим більше, що люди категорично проти будь-яких розважальних центрів, заправок і тому подібне.

— Ви вважаєте, що там має бути продовження скверу Стуса?

— Так. Або продовження парку Пушиної, який знаходиться поряд і з приводу якого свого часу також була ціла війна.

— Чи Святошинська районна адміністрація якимось чином артикулює свою позицію, чи ця справа перебуває суто в компетенції Київради та КМДА?

— Наша адміністрація — це структурний підрозділ адміністрації міської. Ми не приймаємо самостійних рішень, по суті.

— І, треба розуміти, ви не можете коментувати того, чому рішення Київради фактично не виконується КМДА?

— Чому не виконує... КМДА якраз звернула увагу і допомагає, докладає всіх зусиль, щоб зробити так, як людям зручно.

— Ідеться про невиконання рішення Київради від лютого 2010 року про створення скверу Стуса. Чому його так і не було виконано? Вам щось відомо про це?

— Як правильно каже Олександр Павлович Попов, за попередні роки було зроблено багато помилок — навмисно чи ненавмисно, і сьогодні вони бумерангом повертаються до тієї адміністрації, яка працює сьогодні, та до голови, котрий сьогодні її очолює. Це вимагає рішень. А вони не завжди можуть бути простими й одномоментними, потребують часу та певних юридичних рішень, політичних. Моя особиста думка: знищувати зелені насадження в місті не можна.

— Чи можливе таке, що якогось дня ця ділянка, яка в державному кадастрі закріплена за сквером Стуса, опиниться за парканом з вирубаними деревами? Чи така ситуація — нереальна?

— Я не можу сказати, до якої межі ладні дійти ті чи інші люди... Адже хтось знайшов можливість, сили й бажання обнести вночі сусідню ділянку парканом і знести дерева. Звідки я можу знати, що їм спаде на думку завтра чи післязавтра?

— Ви ж представляєте владу...

— Так, але це не належить до кола моєї компетенції. Не може ж голова району чи голова міста цілодобово перебувати на ділянці, сидіти там, охороняти, для цього є інші служби, є правоохоронні органи, є патрулі, які їздять цілу ніч і повинні дати певний сигнал або призупинити незаконні дії принаймні до ранку, а зранку мають приїхати компетентні органи, служби, які за це несуть відповідальність.

— Але, як свідчить досвід, вони з цим не справляються, це для них непосильне завдання...

— Я не коментуватиму цього, — сказав, посміхаючись, пан Буркаль.

Ситуація справді дивна. Сквером Стуса цю ділянку (на схемі — 3) назвала прес-служба Прокуратури міста Києва. Після вирубування тут дерев у лютому прокуратура порушила кримінальну справу «за фактом перевищення службових повноважень службовими особами ПП «Енергоінкам Україна», з вини яких вніч із 24 на 25 лютого знесено зелені насадження у сквері імені Василя Стуса (! — Ред.) на перетині проспектів Академіка Палладіна та Перемоги, 138, чим завдано збитків державі на суму 120 тис. грн (ч. 2 ст. 365-1 КК України)». Це — з офіційного повідомлення прес-служби Прокуратури міста Києва. І знову виникає запитання: невже й прокуратурі невідомо, де — сквер Стуса? Наразі ми чекаємо на роз’яснення від прокуратури.

Тим часом голова Ініціативної групи громадян щодо створення скверу імені Василя Стуса Віктор Ткаченко вважає, що це не просто плутанина. «Олександр Попов, щоб не виконувати рішення Київради, списав порубаний сквер на сквер Стуса, — запевняє він. — І через прокуратуру пустив дезінформацію в ЗМІ. Все це — спланована акція, щоб люди не розуміли, про яку ділянку йдеться, яка ділянка насправді закріплена за сквером. А потім у суді представники КМДА скажуть: сквер, на жаль, порубали... А чи збігається адреса? Збігається...»

«Або це навмисна історія. Або це випадковість, — каже Олександр БРИГІНЕЦЬ про плутанину з ділянками. — Якщо це навмисно, то найімовірніше, що людей намагаються зосередити на проблемі тієї ділянки, де вирубується ліс, щоб у певний момент спокійно знищити ту ділянку, яка є справжнім сквером Стуса. Сьогодні, до речі, з’являється нова технологія: публікації про те, яка погана громадськість, як вона заважає забудовникам будувати їхні об’єкти. Припускаю, що внаслідок цієї випадковості, якою ввели в оману і депутата Київради, і громадськість, зрештою з’явиться судове рішення про те, що громадськість незаконно заважала будівництву законного об’єкта, а на тому місці, який насправді є сквером, почнуть роботи, і ніхто не зверне на це уваги», — зазначає О. Бригінець.

Щоправда, громадські активісти, зокрема Ігор Луценко, який очолює громадську організацію «Збережемо старий Київ», вважає, що жодних інтриг у цій справі шукати не слід, натомість варто обстоювати обидві ділянки — і сквер Стуса, і сусідню, яка «дивом» потрапила у приватну власність. «Я не бачу тут глибокого задуму. Насправді ці ділянки розташовані поряд, і прес-служба прокуратури їх просто сплутала. Гадаю, нам вдасться захистити обидві ділянки. Тим паче нещодавня вирубка — це абсолютно незаконна дія, оскільки вирубали дерева тут уже після мораторію. Винні мають бути покарані. А винні давно відомі. Усе просто, як 2 + 2», — сказав Ігор ЛУЦЕНКО в коментарі «Дню».

І НАСАМКІНЕЦЬ — ПРО ОБІЦЯНКИ

Слід нагадати, що голова КМДА Олександр Попов у інтерв’ю «Дню» від 30 грудня 2011 року (№ 240-241) сказав: «Рішення щодо скверу Василя Стуса є одним із прикладів помилкових, якщо не злочинних, рішень депутатів Київради, які було ухвалено всупереч інтересам громади Києва. Вірю, нашим спільним проектом з газетою «День» проблему буде вирішено. Щоб це відбулося, ми вже працюємо із судами. Найближчим часом я маю намір ще раз актуалізувати це питання». Можна, звісно, зрозуміти, скільки проблем має міський голова, але...

Сьогодні о 15.00 розпочнеться засідання Київського апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою громадських активістів Ольги Пшеничної, Віктора Ткаченка, Олександра Козулька, Юрія Журавльова та Сергія Нитки на згадану вже постанову окружного адміністративного суду, якою позов проти КМДА щодо невиконання адміністрацією її зобов’язань було відхилено.

«Уже на цій сесії, в четвер я обов’язково зроблю відповідне звернення до Попова, щоб він пояснив, що відбувається зі сквером Стуса і чому рішення Київради не виконується», — пообіцяв у коментарі «Дню» Олександр Бригінець.

Через юриста організації «Наш Святошинський» Сергія Ластівку ми, зважаючи на попередню ініціативу депутата Київради Лева Парцхаладзе, порадили йому також звернутися до міського голови з проханням прояснити ситуацію довкола скверу Стуса.

«Я думаю, що громадськість відвоює у влади цю ділянку, ми примусимо КМДА виконати рішення Київради,» — переконаний Віктор Ткаченко.

Сквер Стуса — сквер-тест. Для української судової системи. Для київської громади і громадських організацій. Зрештою, для голови КМДА.

1 — На цій ділянці 2007 року було закладено сквер імені Василя Стуса. Утім, цього ж року Київрада віддала її в приватну власність. Після кількарічної боротьби громадські активісти врешті підтримали прохання Дмитра Стуса про виділення під сквер альтернативної ділянки.

2 — Це і є виділена Київрадою альтернативна ділянка. У реєстрі земельних ділянок її код — 75:002:023. У графі «землекористувач» зазначено: «Сквер імені Василя Стуса». Це тут КМДА мала би проводити організаційно-правові заходи щодо створення скверу — як і постановила Київрада. І саме через те, що такі заходи не відбуваються, активісти й судяться із КМДА.

3 — Довкола цієї ділянки виникла плутанина. Дехто називає її частиною скверу Стуса, хоча офіційно вона частково перебуває у приватній власності, а частково — в оренді. В активістів виникає побоювання, що, поширюючи інформацію про те, що саме ця ділянка є сквером Стуса, громадськість намагаються ввести в оману, відволікти увагу від справжнього скверу Стуса.

ДО РЕЧI

Суд позбавив МЗС прав на Пейзажку

Учора Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київради від 15 липня 2004 року про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва на Пейзажній алеї. Про це сьогодні повідомив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, передає УНІАН. «Я гадаю, ми будемо ще причетними до розвитку цієї території як заповідної зони. Завтра Київрада розглядатиме проект рішення, який ми підготували, щодо надання заповідного статусу вказаній території», — сказав О. Попов, звертаючись до членів президії Громадської ради.