Слово на захист незалежного тестування
22 квітня в нашій країні сотні тисяч випускників середніх шкіл та інших подібних закладів, а з ними ті, хто закінчив їх раніше, здаватимуть перший тест у рамках незалежного зовнішнього оцінювання — тест з української мови і літератури. Це означає по суті старт вступної кампанії до вишів нинішнього року — далі пройде тестування з інших предметів. Принципова вимога Міністерства освіти і науки, відображена у відповідному наказі, — щоби в конкурсах до вищих навчальних закладів для абсолютної більшості спеціальностей бралися до уваги виключно бали, отримані за результатами незалежного оцінювання. Основний мотив (він неодноразово звучав публічно) — таким чином знизиться можливість хабарництва при прийомі нових спудеїв.
Але як на стадії підготовки, так і після підписання і оприлюднення цей наказ «накрила» хвиля потужної обструкції. Основні її напрямки — саме обов’язковість тестування взагалі й здача тестів з української мови і літератури зокрема. Особливо активно виступали і виступають проти цього викладачі низки столичних і не столичних вишів, а також політики з табору опозиції. І вже останніми днями на деяких центральних телевізійних каналах пройшли сюжети, де піддавалася сумніву обґрунтованість позиції МОНу в даному питанні. Ми не будемо зупинятися на мовному аспекті — про нього вже сказано достатньо. Відмітимо інше — не видно було і не чутно, щоб хтось згадав про досвід минулого року (хоча б на якомусь прикладі), коли вперше у нашій країні це міністерство, а очолював його Станіслав Ніколаєнко, зобов’язало виші враховувати бали зовнішнього тестування (за бажанням абітурієнтів) замість складання іспитів. У цьому зв’язку слід сказати, що саме нинішній глава даного відомства Іван Вакарчук, будучи в той період ректором Львівського національного університету імені Івана Франка, впровадив там принцип: вступні іспити на тих чи інших факультетах, особливо на найбільш престижних, повинен (при збігу напрямків і за відсутності необхідності в творчих або спеціальних випробуваннях) включати лише предмети, з яких проводилось незалежне оцінювання. Таким чином значно знижувалась участь викладачів університету в проведенні іспитів, а відтак і можливість суб’єктивізму, головного джерела корупції.
Нині на першому курсі юридичного факультету ЛНУ, наприклад, наскільки знає автор, значна частина студентів вчиться вельми добросовісно — «гризе граніт» правничої науки денно і нощно. Серед них багато віруючих і таких, хто дотримується високих моральних принципів. Відомості ці з першоджерел, а саме від дочки Галини, яка зі своїми найвищими балами за тести з історії України і української мови минулого року була прийнята на цей факультет на бюджетне фінансування. А правознавство, з якого не було незалежного оцінювання, не було включено до переліку іспитів. У Львові стверджують, що це робилося за принциповим наполяганням І.Вакарчука. Про хабарі за модульні тестування та іспити на сесіях там теж не чути — жодної гривні моя дочка за це не платила. Вона ж каже — викладачі вимогливі страшенно, але якщо студенти спроможуться засвоїти хоча б 70— 80% того, що їм дають, то з них вийшли б класні фахівці. Я далекий від того, щоб ідеалізувати згаданий виш — як і всюди, серед студентів там можна зустріти дітей або родичів викладачів, відвертих ледарів. Є і так звані «мажори», тобто діти багатих батьків, але вони не дуже «випендрюються». І вчаться такі студенти здебільшого на контрактній основі. Не можна також виключити, що хтось і платить за вступ або складання іспитів. Але...
Торік при вступі на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка на співбесіді (першому вступному випробуванні) безсоромно «валили» переможців олімпіад, дипломантів Малої академії наук із правознавства, золотих медалістів з деяких пільгових категорій — з близько 80-ти абітурієнтів позитивний результат мала тільки одна дівчина. Сума хабара за прийом на бюджетне фінансування, яка циркулювала в розмовах батьків абітурієнтів, коливалась в межах 8—10 тис. доларів США. Кілька чоловік, які зіткнулися з цим особисто, розповідали також автору про багатотисячні хабарі у такій же валюті, що «деруть» за вступ і навчання у дуже відомому і престижному харківському юридичному виші. А ще про те, як «відсіювали» там на вступних іспитах дуже талановитих юнаків і дівчат. Якщо уважно подивитися, то саме випускники останніх двох названих закладів займають левову частку важливих посад в державній сфері нашої країни. І після цього ми дивуємось, які недолугі й суперечливі закони, включаючи Конституцію, у нас приймаються. Дивуємося правовому нігілізму, що демонструють очільники влади і різні правоохоронні інституції, які за своїм призначенням повинні захищати закон. Тому причини критики нинішньої позиції МОНу з боку представників так званих престижних вищих навчальних закладів зрозумілі — не хочеться позбавлятися такої великої годівниці, як вступна кампанія.
Але у вишах з менших міст опоненти незалежного тестування часто висловлюють аргументи і протилежного антикорупційним міркуванням характеру. Зокрема, доцент кафедри економічної теорії Житомирського технологічного інституту Юрій Ущаповський (один із постійних експертів «Дня») і старший викладач Житомирського інституту радіоелектроніки імені Сергія Корольова Ігор Сапожников кожен окремо доводили автору, що в їхніх закладах у нинішньому році у зв’язку із введенням зовнішнього оцінювання може загостритися проблема набору студентів, оскільки кількість випускників шкіл, коледжів, технікумів і середніх профтехучилищ в області щороку скорочується і стає приблизно такою, як кількість місць у всіх вишах області. (На початок нинішнього навчального року в області в 11-ті класи набрали трохи менше 12 тис. юнаків і дівчат. — В.К. ). В таких умовах питання, як на автора, дійсно може йтися не про набір кращих студентів за результатами тестів, а просто про можливість заповнення всіх студентських вакансій. Але це вже питання престижності дипломів цих, утім як і великого числа подібних закладів України.
Для реального втілення принципу рівного доступу до вищої освіти, задекларованого МОН, максимальне впровадження незалежного зовнішнього тестування є, безумовно, життєво важливим (багато що залежить від наполегливості й принциповості тих, хто цим займається). А щоб запобігти викривленню результатів тестування і внаслідок цього — його дискредитації, хочеться порадити пану міністру звернутися до деяких авторів нашої газети, які вказали десь з десяток способів стороннього втручання в цей процес зацікавлених осіб, які хочуть отримати необхідні їм результати.
ДО РЕЧІ
23 квітня на засіданні Кабінету Міністрів розглядатимуть питання проведення незалежного оцінювання знань учнів шкіл. На нього запросять представників батьківських комітетів та профсоюзів учителів, директорів шкіл, ректорів ВНЗ. Як повідомили в прес-службі Кабміну, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що уряд хоче почути думку громадськості, батьків та вчителів і збирається дати оцінку стану підготовки до тестування. «Кабмін повинен вияснити, чи може нині країна без порушень прав школярів, майбутніх студентів, їхніх сімей провести це тестування якісно», — зауважила вона.
