Соціальний бюджет — питання без відповіді
Нещодавно в комітеті з питань соціальної політики і праці обговорювався проект закону України про державний бюджет на 2002 рік. На сьогодні вже нікого не дивує, що соціальні потреби покриваються бюджетом надто неохоче, а найболючішим було і залишається питання невчасної виплати заробітної плати. Хоча, за даними Міністерства праці і соціальної політики, на початку цього року ситуація щодо виплат дещо покращилася, і заборгованість зменшилась на 20,9%, а борг було скорочено практично в усіх областях України, крім Івано-Франківської, де він зріс на 0,8%. Водночас, за статистичними даними, 70% працюючих одержують зарплату, меншу за прожитковий мінімум. До того ж зростання цін у декілька разів перевищує рівень заробітної плати, навіть підвищеної. Найбільше, звичайно ж, страждають бюджетники, середня заробітна плата яких майже в 2—2,5 разу нижча, ніж у працівників промисловості і в 7—8 разів нижча, ніж у працівників банківських організацій. Природно, що при обговоренні проекту закону про держбюджет на 2002 рік його соціальний аспект залишається одним з найбільш хвилюючих, принаймні для пересічних громадян. Плановані кількісні показники, на перший погляд, видаються втішними: замість нинішнього прожиткового мінімуму в 311 гривень планується встановити 365, а мінімальна заробітна плата з позначки 114 гривень переміститься на 140. Проте, на думку глави парламентського Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці Валентини Гошовської, одним з основних шляхів удосконалення соціальної політики є безпосередня участь комітета в розробці проектів всіх соціальних законів, а особливо законів про бюджет. «Комітет повинен бути своєчасно проінформований, в якому обсязі плануються виплати з бюджету на підвищення оплати праці працівникам бюджетної сфери з тим, щоб внести свої пропозиції, а також повинен отримати розшифровку тих соціальніх виплат, які ніби-то в сумі складають 52% всіх виплат держбюджету», каже В. Гошовська.
Необхідно відзначити, що в проекті бюджету передбачено розширення кола малозабезпечених. Такими тепер будуть вважатися вже ті, щомісячний прибуток яких не перевищує 80 гривень, замість встановлених на сьогоднішній день 50. Згідно «з бюджетною арифметикою», для одержання такої виплати загальний прибуток сім’ї ділився на кількість членів сім’ї, і якщо сума перевищувала п’ятдесят гривень, як, наприклад, мінімальна пенсія, розміри якої становлять 58 гривень, — допомоги чекати не доводилося. Щоправда, Комітет з питань соціальної політики і праці наполягає хоча б на позначці 90 гривень, але остаточне рішення буде прийматися пізніше. Дуже ймовірно, що новий бюджет ліквідує і деякі пільги, оскільки за підрахунками, видатки бюджету на пільговиків становили б 44,5 мільярда гривень, що є обов’язком держави, але не може бути виконаним. Та остаточної позиції з цього питання також ще не сформульовано, а лише складено повний перелік пільг, які надає держава. Втішним є те, що законотворці запевняють, що захищені статті бюджету залишаться тими ж, що й минулого року. Але загалом поки бюджет на наступний рік залишається питанням без відповіді. Де взяти гроші на підняття планки соціальних орієнтирів? Як змінити наявну систему оплати праці і підняти платоспроможність населення? Про це ще будуть говорити. Поки є сподівання, що бюджет на 2002 рік буде прийнято вчасно, чому посприяє об’єднання зусиль законодавчої та виконавчої гілок влади .
