Соцслужби та освітні заклади – серед... порушників дитячих прав

Правозахисники готують для майбутнього уряду та парламенту низку рекомендацій, що варто змінити у законодавчому полі, аби права дітей в Україні не порушували. У першу чергу радять звернути увагу на освітні заклади та соціальні служби у справах дітей. Саме на них найчастіше скаржаться громадяни, звертаючись на національну «дитячу» гарячу лінію, що працює на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна». Експерти центру провели моніторинг дзвінків, отриманих з початку року до серпня, і констатують, що соціальні органи зволікають із наданням соціальних виплат, не реагують на випадки жорсткого поводження у сім’ях, а школи та дитячі садочки грішать так званими благодійними внесками.

В основу моніторингу лягло 100 скарг, майже 60% з них стосувались проблем при оформленні або отриманні соціальних виплат для сімей із дітьми, зокрема матеріальної допомоги, котру держава виділяє при народженні дитини. Понад 90% респондентів незадоволені тим, як реагували на їхні звернення фахівці: перенаправляли по колу з кабінету в кабінет, не могли пояснити своїх повноважень, не володіли інформацією про процедури оформлення таких виплат, часто терміни розгляду звернень та скарг затягували до чотирьох місяців (а закон передбачає 30 днів).

Про некомпетентність соціальних фахівців правники звітують уже не вперше. Та поки не бачать ніякої реакції на це Міністерства соціальної політики, під крилом якого працюють соцслужби. Приміром, на телефон гарячої лінії звернулися мешканці одного з районів Чернігівської області і розповіли, що місцевий спеціаліст із служби у справах дітей має агрономічну освіту. І замість того щоб дитину-сироту влаштувати у нову сім’ю, чиновник намагався забрати її до інтернату. Таким чином у місцевої соцслужби не було б зайвого головного болю, оскільки влаштування під опіку означає і навчання бабусі чи іншого родича, що хоче цю опіку оформити, і постійний контроль за такою родиною, і надання усілякої допомоги.

Ще одна прогалина у роботі соцслужб — не прописано алгоритму дій, до кого і куди людина має звертатися за певним видом допомоги. І це теж на совісті Мінсоцполітики. Бо питання, з якими звертаються люди за консультаціями на гарячу лінію, мали б вирішувати на місці. Та часто цих місцевих експертів взагалі немає.

«Ми дуже очікуємо, що міністерство відгукнеться на нашу пропозицію і відпрацює алгоритми щодо перенаправлення дітей з гарячої лінії до компетентних органів. Бо одна з головних проблем сьогодні, коли дитина потребує допомоги, — це питання, хто і де може її надати. Тому що є гаряча лінія, ми гарантуємо, що отриману інформацію у разі існування таких проколів у встановлений час буде передано до уповноважених органів влади, якщо цього просить абонент. Припустимо, дитина з Харківщини потребує невідкладної реабілітаційної та психологічної корекції. Але у їхньому районі немає фахівців і немає таких центрів. І саме держава повинна продумати, яким чином забезпечити права усіх дітей, не тільки тих, що проживають у великих містах, а й у сільській місцевості. 40% скарг надходять від жителів сіл. А процес децентралізації, який зараз активно оголошує уряд та президент, у першу чергу вдарить по дітях, тому що взагалі не буде кому надавати їм допомогу», — вважає президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко.

Щодо освітніх закладів, то тут проблеми давні — 16% респондентів нарікали на вимогу педагогічного персоналу вносити благодійні внески або ж прямо говорили про хабарі (про це розповіли 5% громадян). «Для вступу у дитсадок чи під час навчання у школі вимагають благодійні внески — відтак право на безкоштовну освіту перетворюється на порожню декларацію. Якщо батьки не можуть влаштувати дитину в дитячий садочок, значить, один із батьків не може дозволити собі працювати, тобто заробляти гроші для забезпечення належного рівня життя сім’ї. Скаржаться на довгі черги у дошкільні заклади. Одна жінка нам розповідала, що коли дитині було три тижні, пішли записуватися у садок, малечі уже три роки, і все ще в черзі стоять», — додає Катерина Левченко.

Правозахисники вже надіслали рекомендації для Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки. Експерти пропонують застосовувати більш жорсткі санкції до посадових осіб, які ігнорують порядок розгляду звернень від громадян або зловживають своїми повноваженнями. А фахівців, що працюють з дітьми, Міністерство соціальної політики повинно змушувати вчити закони і більш людяно підходити до своєї роботи. Ці рекомендації мають увійти до щорічного плану дій на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року». Тому невдовзі їх отримає і новий парламент.