Спекотний час «Пастки»
Режисер Джон Емієл знав, чим «узяти» глядача. Яскрава і солодко-гірка парочка: сивочубий мачо Шон Коннері і сексапільна красуня Кетрін Зета-Джонс, яка зачарувала людей в «Масці Зорро», — виконують роль двох злодіїв екстра-класу, які крадуть тільки в особливо великих розмірах: або шедеври рівня Рембрандта, або мільйони доларів із транснаціональних банків. Найбільш привабливі у фільмі не стільки хитромудрі способи викрадення або запаморочливі трюки на кшталт розгойдування на електродроті на рівні 101-го поверху, скільки дивні взаємини між двома шахраями, які відчувають хитання між обманом і симпатією, недовір'ям і захопленням. Завдяки цим якостям, «Пастка» якщо і не потрапляє в шедеври, то принаймні не залишає після перегляду гострого відчуття даремно втраченого часу.
