«Справа паскудна, лайно потрапило у вентилятор»
Уперше цей жарт я почув на початку 80-х років у знаменитій комедії «Аероплан» братів Цукерів та Джима Абрахамса. Згодом він і для нас став актуальним: уявіть величезний вентилятор федерального значення, в який невідомо з чиєї милості потрапило величезна кількість лайна. Результат приголомшуючий — чистої поверхні в країні просто не залишилося.
У більшості відеодистриб’ютерів у середині 90-х з’явилася можливість чесно заробляти гроші, й вони не упустили її — відсоток легальної продукції неухильно зростав із кожним роком. Починалося все з того, що незалежні виробники стали продавати програми за власною схемою, відмінною від світової: субліцензію з обкладинкою і майстер-касетою. Це робилося для того, щоб скласти конкуренцію піратам. Тільки лічені компанії розповсюджували готову продукцію. В їх числі, зокрема, був і дистриб’ютер голлівудської студії Warner Bros — «Варус Відео», керівники якого вважали, що лише готова, запечатана касета, записана на власній професійній апаратурі, здатна забезпечити їм успіх. Дилери переконували, що заробітки будуть набагато вищі, якщо «Варус» розповсюджуватиме касети за рідною, російською схемою. Однак «Варус» був твердий і на поступки не йшов. І все тому, що в світі прийнято торгувати тільки, як у нас кажуть, «готовкою». Дійсно, кому зможе пред’явити претензії покупець, якщо неможливо з’ясувати, яка тиражуюча компанія записала касету? Але то був екстрений захід — саме таким чином дуже багато незаконних виробників ставали частиною легального бізнесу, причому ціна законної касети утримувалася на дуже низькому рівні, складаючи конкуренцію піратській.
Із зростанням добробуту середнього класу стало престижним купувати фільми на відеокасетах із високою якістю зображення і звуку. Домашній кінотеатр увійшов у життя нових росіян. Тепер готова продукція «Варусу», «ВідеоСервісу», який став партнером Columbia TriStar і Buena Vista, та компанії «Прем’єр Відео Фільм», дистриб’ютер студій Paramount, Universal і 20th Century Fox, почала користуватися значним попитом. На оптових складах відразу помітили, що останнім часом касети цих дистриб’ютерів стали продаватися набагато краще. Поступово й інші російські компанії почали наслідувати приклад мейджорів. Дистриб’ютер незалежних американських студій West Video минулого літа ухвалив рішення випускати в готовій продукції всі значні програми, що є в його резерві. А їх немало, досить назвати блок-бастери студії New Line Cinema...
У середині серпня вибухнула економічна криза. І тут-то все завмерло. Закрили склади всі провідні дистриб’ютери, за винятком кількох незалежних і все того ж СП «Варус Відео». Генеральний директор «Варусу» Яків Абрукін обгрунтував це тим, що західні партнери зрозуміли наші проблеми і пішли на фінансові збитки для того, щоб не дати волі піратам — ціна їхніх програм виросла не набагато. На жаль, ця акція піратів не зупинила. Ринок заповнили підробки за півтора долара, а деякі виробники контрафактної продукції, відчувши безкарність, почали тиражувати касети з двома фільмами й упаковувати в двосторонню обкладинку — дешево й сердито!
Президент West Video Тігран Дохалов ухвалив рішення: знову розповсюджувати субліцензії, тобто «картон». Інакше не вижити.
А що й казати про новий формат DVD? Цифрові диски тепер по кишені зовсім небагатьом. За деякими відомостями, всі дистриб’ютери DVD відклали свої релізи на невизначений термін, адже в них уже вкладено значні кошти. Власне, про які диски може йтися? Нам треба все починати спочатку, поступово, поетапно...
Олександр СЕМЕНОВ, журнал «Видеомагазин», 5—11 жовтня 1998 р., № 108
ВІД РЕДАКЦІЇ
На нашу думку, дана публікація московського журналу «Видеомагазин», яку ми даємо з невеликими скороченнями, досить об’єктивно відображає складне становище у відеобізнесі Росії. Як відомо, саме російські фірми є основними постачальниками (або джерелами) як ліцензійної, так і піратської відеопродукції на відеоринку України. Російська криза й нестабільність грошової одиниці в Україні разом із новими віяннями в законодавчому полі відеобізнесу в Україні (впровадження атестату та інші нововведення, про які «День» писав) стали причиною розвалу або консервації українського відеоринку. За інформацією, одержаною в Мінкультури, у вересні-жовтні обсяг виданих державних прокатних посвідчень на фільми для відеотиражування й прокату становитиме приблизно 10% від звичайної кількості.
Але є й позитив. Офіційно зареєстроване в Україні представництво найбільшої російської фірми «Прем’єр-відео». У плані випуску на листопад — «Особливості національної риболовлі» режисера А.Рогожкіна з неповторним О.Булдаковим («Ну, вы, блин, даете!») — картина, яка обіцяє стати бестселером відеоринку. Є надії й на інші ліцензійні прем’єри від «Прем’єра».
№208 30.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»