Сталін поки що без п’єдесталу

60-річчя Ялтинської конференції пройшло камерно. Відбувся мітинг на Сакському аеродромі, куди прибували літаки учасників конференції, відкрито дві виставкові експозиції в Лівадійському палаці-музеї — «Дипломатія Великої Перемоги» і «Кримська (Ялтинська) конференція 1945 року та утворення Організації Об’єднаних Націй», виставки в історико-краєзнавчому музеї міста «Саки — ворота Кримської конференції 1945 року», і в Євпаторійському краєзнавчому музеї — «Кримська конференція. 1945», де представлено понад 30 експонатів із фондів музею. Основу виставки склали фотографії, газети того часу, які освітлювали Ялтинську конференцію, листівки, а також архівні документи та особисті речі льотчика Івана Поляха, який під час конференції патрулював небо над Ялтою. Як відомо, 100— 170 літаків вдень і 48 вночі забезпечували охорону Ялтинської конференції. Одним із таких літаків керував Іван Полях. Пізніше, вже після війни, він став жителем Євпаторії. За охорону Ялтинської конференції Івана Поляха було нагороджено медаллю і грамотою.

Тим часом, святкування ювілею Ялтинської конференції не набуло всесвітнього, як передбачали кримські організатори, розмаху. Підставою для цього, на їхню думку, було те, що саме в Ялті було прийнято рішення про створення ООН, яке в нинішньому році святкує 60-річчя. Однак у Лівадії навіть урочисте відкриття ювілейних заходів відбулося без участі запрошених послів іноземних держав.

Як повідомили організатори торжеств, посли Росії, Білорусі, США, Великої Британії та Франції в Україні не змогли взяти участь у ювілеї як з політичних причин — бо в цей час у Києві проходило затвердження нового складу Кабінету Міністрів України, так і через погодні умови.

Замість запланованого відкриття пам’ятника «Великій трійці», що нарівні з Рузвельтом і Черчиллем містить і фігуру Сталіна, вже відлитого в Росії за проектом відомого скульптора Зураба Церетелі, організатори обмежилися лише встановленням і відкриттям бюста Рузвельта на вулиці його імені в Ялті. Ідею встановлення пам’ятника Сталіну запекло підтримували Ялтинські комуністи і Спілка радянських офіцерів Криму. Однак після критики даного проекту низкою політиків Рада міністрів Криму заявила, що не приймала жодних рішень, які стосуються встановлення пам’ятника лідерам країн антигітлерівської коаліції. Після цього в Криму пройшла низка акцій як проти, так і на підтримку даного проекту.

Проти встановлення пам’ятника найбільш різко виступили кримські татари, як у Криму, так і в інших місцях розселення. Зокрема кримськотатарська община Москви прийняла заяву, в якій різко заперечує встановлення пам’ятника диктатору, мотивуючи це тим, що так почнеться відродження сталінізму в нашому житті. «... Стосовно Криму спроба встановити пам’ятник цьому лиходію виглядає особливо по-блюзнірському, — говориться в заяві общини кримських татар Москви. — Саме Сталін і його підручні здійснили в роки війни жахливі акції депортацій більше чверті населення півострова — кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен. Саме сталінські воєначальники та особисто майбутній генералісимус вже на самому початку війни — в 1941 році — «здали» Кримський півострів ворогу, по суті кинувши громадянське населення напризволяще, згодом звинувативши його в пособництві гітлерівцям. Не варто забувати й про те, що саме на Сталіні лежить персональна відповідальність як за репресії та чистки 20—30-х років, так і за голодомор у Криму на початку 30-х років. Тому сьогодні будь-які спроби повернути Сталіна на постамент — з Черчиллем і Рузвельтом чи без них — є вільною чи мимовільною реабілітацією цього кривавого тирана, що не може не викликати законного обурення не тільки жертв сталінського терору і їхніх нащадків, а й усіх розсудливих людей…»

Разом із тим, один із організаторів ювілею конференції заступник голови кримського уряду Володимир Казарін заявив, що пам’ятник «Великій трійці» буде встановлено пізніше, в березні або квітні. Директор Лівадійського палацу-музею Людмила Ковальова говорить, що для встановлення пам’ятника поки що немає жодних юридичних підстав. У Ялті та в Сімферополі противники встановлення пам’ятника створили комітети «Антисталін», які збираються не допустити транспортування витвору Зураба Церетелі в Крим і встановлення його біля Лівадійського палацу.