Старокостянтинівська загадка
Один із найдавніших райцентрів Хмельниччини відсвяткував 800-ліття
Для мешканців Старокостянтинова цей ювілей — абсолютно не передбачуваний, бо ще зовсім нещодавно вони святкували всього 445 його річницю. Як так трапилося, що місто постарішало майже на 400 років і його мешканці започаткували нове літочислення? Справа в тому, що ще 1996 року вчені-археологи, які проводили розкопки на території району, неподалік від Старокостянтинова в селі Губин, знайшли фрагменти унікального давньоруського городища. Ця знахідка відкрила нову сторінку у вивченні минувшини цього краю і дала ключі до розгадки таємниць Болехівської Русі...
ГУБИН — КЛЮЧ ДО РОЗГАДКИ
Професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету Василь Іванович Якобувський, як один із організаторів цих розкопок, розповів, що вони можуть претендувати на дослідження світових масштабів. Адже городище залишалось незачепленим із часів його зруйнування. За його словами, це явище немає аналогів в історії досліджень Київської Русі. «У Губині було знайдено старовинне давньоруське городище. Його історичний центр займає 4,5 га землі, — розповідає професор. — Протягом 10 років археологічних розкопок було знайдено чимало значимих артефактів, датованих кінцем ХІІ — поч. ХІІІ століть. Дослідження проводилися в частині городища, так званого дитинця. Дитинець — центр будь-якого міста в Київськїй Русі, його ще іменують кремлем. Саме тут, в князівських теремах, вершилися державні справи, сюди прибували посли, на площах дитинця збиралось віче, звідси на війну вирушали губинські полки, тут вітали переможців. Скарби, віднайдених в стінах оборонних частоколів, свідчать про достатньо високий як матеріальний, так і культурний рівень життя прадавніх губинців. Це твердження доповнюється дослідженнями дванадцяти знайдених помешкань, серед яких два двоповерхових. Вченим вдалося встановити їх форму і структуру до точності».
Вивчаючи знахідки, співставляючи їх із існуючими літописними джерелами, вчені до найменших дрібниць відновлюють в історичній пам’яті спосіб та побутові умови життя стародавніх мешканці. Відтак, щедрий та історичні події Старокостянтинівський край віднесено до регіонів Південно-Східної Волині.
ІСТОРИЧНИЙ ЛАНЦЮГ КОБУДЬ — КОСТЯНТИНІВ — СТАРОКОСТЯНТИНІВ
На підставі дослідженого створюється макет не лише Губина, а вимальовується картина давньоруського городища, одночасно відкриваючи таємницю стертого в часі Кобуда — поселення, яке за певними гіпотезами, було «пращуром» Старокостянтинова.
Знайти ключ до розгадки історичної таємниці допомогли ще одні історико-археологічні дослідження, які проводилися в місті над Случем з 2002 року. Науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Лариса Іванівна Виногродська, яка керувала розкопками на території Старокостянтинівського замку та колишнього Домініканського монастиря ХVI ст., виявила потужний культурний шар (0,5м) зі слідами великої пожежі й залишками фортифікаційних споруд, що містили ознаки києво-руського періоду кінця ХІІ — поч. ХІІІ століть. Саме ці знахідки наштовхнули на думку про те, що вік Старокостянтинова, який досі вели від перших згадок про нього, які датуються 1561—1567 рр. і пов’язані з іменем так званого некоронованого короля України Костянтина Острозького, значно глибше занурений у часі.
ПРО СТАРОДАВНЮ ІСТОРІЮ МІСТА СВІДЧИТЬ ЛІТОПИС РУСЬКИЙ
«На підставі археологічних досліджень, знайдених залишків давньоруського городища, кількох амфор, до речі, одну з них повністю склеїли та відреставрували, зробили висновки, що всі ці артефакти відносяться до кінця ХІІ — поч. ХІІІ століть. Минулого року розкопали і знайшли на території замку Острозького досить цікаву знахідку — піч, — розповідає Лариса Виногродська. — За нашими попередніми припущеннями вона використовувалася для виготовлення черепиці чи спорудження замку. Плануємо продовжити розкопки і в замку, адже під час минулорічних досліджень ми знайшли вал і припускаємо, що там можна відшукати предмети давньоруського періоду. Також наштовхнулися на оборонні замкові споруди, які стояли на валу, залишки захисних стін шириною 3,20 метра, які були зведені ще до князів Острозьких. Взагалі-то площа замку й території велика, тому розкопки потрібно проводити тривалий час — аби ретельно дослідити увесь комплекс. Крім того, наразі не вистачає необхідного фінансування для завершення розкопок. Ускладнює процес і те, що на глибині 1,5-2 метри стоять підземні води. Фактично, давньоруські артефакти, які нам ще тільки належить віднайти, повністю занурені в воду. Для проведення подальших археологічних робіт необхідно чистити та опускати дно річок, щоб вода відступила. До того ж, окрім замку є чимало інших цікавих об’єктів, — таких як Хрестовоздвиженська церква Домініканський собор, міські вали, підземні ходи. Існує також припущення, що на місці Домініканського собору був колись давньоруський православний монастир».
Окрім знайдених артефактів стародавнє походження Старокостянтинова підтверджують і літописні джерела. Зокрема, Літопис Руський, у якому йдеться про міжусобні війни між Галицьким, Київським та Чернігівським князівствами (1150 р.), згадує про Болохівську землю, розташовану в Послузі і Південному Побужжі. У цьому ж літописі під 1241 р. зазначається, що Данило Галицький провів каральну військову акцію проти болохівських правителів за те, що вони блокувалися з татарами і не бажали підкорятися владі Галицько-Волинського князівства. Саме серед болохівських «градів», які спочатку спалив, а згодом узяв під свою владу Данило Галицький, згадуються Деревич, Губин і Кобудь, Городець, Божеський, Дядьків. Саме на цьому побудував свою гіпотезу археолог-краєзнавець К. Терещук про сьогоднішнє місцезнаходження літописного Кобудя. Виявляється, що ця назва пов’язана із річкою Ікопоть і півостровом, утвореним при злитті з річкою Случ. Дослідники дійшли висновку, що саме на цій території сьогодні розташований пізньосередньовічний замок князів Острозьких. Звівши докупи історичні факти та сучасні дослідження, директор інституту археології, академік НАН України П. Толочко в Історичній довідці про заснування міста Старокостянтинова Хмельницької області зробив висновок: Старокостянтинів існував з кін. ХІІ — поч. ХІІІ століть.
...Поважна восьмивікова історія міста стимулювала його мешканців активно підготуватися до святкувань. Напередодні в райцентрі відбулася Всеукраїнська науково-практична історико-краєзнавча конференції «Болохівщина: осяяння історії», приурочена до 800-річчя Старокостянтинова. Заздалегідь городяни також провели благоустрій вулиць: відремонтували тротуари, облаштували газони та навіть відреконструювали стадіон. Під час святкування тут пройшла урочиста святкова хода під звуки маршів духових оркестрів, своє дійство представив Львівський театр на воді, також за участі аматорів та професійних артистів відбулося відтворення панорами битви, захисту оборонних споруд, а також основних віх життя Старокостянтинова, починаючи від ХІІ століття й до сьогодення.
