Ставка на ощадливість

Створити новий перелік урядовці обіцяли давно, ще коли міністром охорони здоров’я був Олександр Квіташвілі. За єдиним переліком ліків, робота над яким ведеться зараз, з 2019 року проводитимуться всі держзакупівлі лікарських засобів. Як пояснила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, у 2017-2018 роках триватиме перехідний період, коли міжнародні організації закуповуватимуть лікарські засоби за національними програмами. Очільниця МОЗ додала, що за необхідності препарати, яких не буде у Нацпереліку, держава зможе закуповувати за кошти, заощаджені після придбання препаратів з переліку. Також Уляна Супрун оголосила про початок громадського обговорення нового варіанту Нацпереліку, яке триватиме 30 днів.

«ПЛАВНИКИ АКУЛИ» ПРИБЕРУТЬ

Новий Національний перелік має скоротитися втричі: у нині діючому міститься більше тисячі найменувань, а у тому, що розробляється, їх 345. Потреба у такій чистці назріла давно: «День» писав у матеріалі «Лікування «фуфломіцинами» (№210-211 за 18-19 листопада 2016 року), що у нинішньому списку міститься чимало препаратів, використання яких не має доказової бази.

«265 з 345 – основні лікарські засоби за міжнародними непатентованими назвами (назви, прийняті Всесвітньої організацією охорони здоров’я. – Авт.). До сотні, які зокрема є серед згаданих 265, це засоби для лікування специфічних захворювань, вони входять у додатковий перелік», - коментує заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

Список складали на основі чинного, 19-го, Базового переліку основних лікарських засобів ВООЗ. Доведена ефективність і економічна доцільність – принципи, від яких відштовхувались. «Серед тисячі найменувань лікарських засобів, які сьогодні ми закуповуємо за бюджетні кошти, є багато так званих екзотичних ліків, виготовлених з похідних крові тварин, плавників акули, інших складників, які не мають діючої речовини і міжнародної непатентованої назви, - продовжує Роман Ілик. – У рамках обмеженого бюджету ми не можемо дозволити собі коштом держави закупати препарат, літр якого на фізрозчині коштує 11 тисяч гривень. Це марнотратство. Ми повинні забезпечити необхідний мінімум лікарських засобів, котрий гарантовано отримає кожен пацієнт».

ОДИН ДЛЯ ВСІХ

Допомагає складати список стратегічних ліків Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ, постійно діючий дорадчий орган при міністерстві. Його голова Олександра Олещук каже: «Близько 200 країн мають у тому чи іншому вигляді національний перелік основних лікарських засобів. Але Україна вперше наповнює такий список на основі методології оцінки медичних технологій – тобто, ми враховуємо не тільки клінічну ефективність ліків, а й здатність держави платити, фармако-економічну доцільність включення засобу у перелік. Ми вважаємо, що це збільшить доступність ліків для пацієнтів, забезпечить гарантоване застосування лікарських засобів».

Нацперелік використовуватимуть у закупівлях для госпітального сектора та для відшкодування вартості ліків за принципом реімбурсації на амбулаторному етапі. «Не обов’язково, щоб кожен лікувально-профілактичний заклад закупав всі препарати з Нацпереліку. Але у лікарні пацієнту повинні надати безкоштовно той лікарський засіб, який у ньому є», - додає Олександра Олещук.

РИЗИКИ

З 1 січня до 1 квітня експертний комітет прийматиме заявки від пацієнтських організацій, виробників тощо стосовно включення або виключення з Національного переліку тих чи інших препаратів. І громадськість вже має серйозні питання щодо списку. Зокрема, представники деяких пацієнтських спільнот стурбовані тим, що препарати, які вони використовують, не включені у базовий перелік.

«Один з кричущих прикладів – лікування від гепатиту С, - розповідає Інна Бойко, менеджер проектів благодійного фонду «Пацієнти України». – У представленому переліку міститься застарілий препарат, ефективність якого невисока, для держави він коштує 2500 доларів, лікування одного пацієнта триває рік, є великі побічні ефекти. Ми не розуміємо, чому у цей перелік не ввійшов інноваційний препарат, який коштуватиме державі 900 доларів, лікування триває місяць, ефективність сягає більше 90% і мінімізовані побічні ефекти. Можливо, експертний комітет не до кінця прорахував економічну та лікувальну ефективність препаратів, які включали до переліку».

За словами Інни Бойко, препарати для дітей з гемофілією або хворобою Віллебранда взагалі не потрапили до нинішньої версії переліку. Ці ліки життєво необхідні, а в аптеці їх не купиш – по суті, якщо держава не забезпечить ними пацієнтів, це прирече людей на смерть. «Експерти кажуть, що ціна цих препаратів дуже висока. Хто проводитиме переговори для зниження їх вартості, щоб вони потрапили до Нацпереліку, – невідомо. Зараз пацієнти з тяжкими захворюваннями під загрозою, немає гарантій, що за наступні два роки ці препарати включать до переліку», - коментує представниця «Пацієнтів України».

Але загалом до формування нового Нацпереліку громадськість ставиться позитивно. «Ми підтримуємо те, що перестануть закуповувати державним коштом так звані «фуфломіцини» – це європейський підхід, так має бути, - зауважує Інна Бойко. – Але створення нового переліку не повинно шкодити пацієнтам, обмежувати їх у доступі до життєво необхідних ліків. А зараз бачимо, що такий ризик є».