Суди тривають

Власну революцію переживає Національний інститут раку. Кілька місяців тому частина колективу влаштовувала акції протесту, щоб директора Ігоря Щепотіна звільнити, а в самому інституті розпочати внутрішні реформи. Після того, як спеціальна комісія МОЗ перевірила роботу закладу, виявила численні порушення (нове обладнання простоювало, ліки для пацієнтів не видавались, хоча мали б і в наявності були, вартість ремонтних робіт виявилась завищеною в рази тощо), директора Ігоря Щепотіна усунули від роботи. Зараз МОЗ на прохання ініціативної групи персоналу працює над новим статутом, який розширить повноваження лікарів, по суті запровадить лікарське самоврядування, та обмежить права майбутнього керівника — аби не було шансів привласнювати бюджетні кошти.

Та все було б гаразд, якби не бажання Ігоря Щепотіна повернутись на робоче місце. Цього він домагається, подавши відповідні позови до суду та Генпрокуратури. А на підтримку екс-директора час від час з’являються листи від його колег з інституту та регіонів, що без Щепотіна лікування хворих зведеться нанівець. Надсилають їх на ім’я міністра охорони здоров’я Олега Мусія, голови парламенту Олександра Турчинова та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Захисники екс-директора аргументують свою позицію тим, що завдяки його зусиллям покращилась матеріально-технічна база НІР, впроваджено новітні технології діагностики та лікування хворих, було зроблено унікальні операції тощо.

Але ж зовсім не йдеться про те, що новий директор всю цю роботу згорне. Як пояснює хірург та голова незалежної профспілкові організації НІР Андрій Семиволос, без статуту та нового директора Інститут не може рухатися далі. Бо лише після цього в інституті можна буде провести інвентаризацію та напрацювати майбутню модель закладу, який буде займатись і наукою, і лікуванням хворих.

Виконуюча обов’язки директора НІР Любов Сивак відмовилась коментувати, що ж відбувається наразі в інституті. Пояснила, що треба для цього зібрати спеціальну колегію та обдумати наші питання. Хоча запитали ми лише про те, коли ж призначать нового керівника інституту, не тимчасового, а постійного, і які проблеми зараз накопичились. Але ця ж сама Любов Сивак чомусь не відмовилась дати коментарі сайту «УНН». Так-от, нашим колегам вона розповіла, що зараз відбувається ледь не рейдерська атака на інститут. А Міністерство охорони здоров’я, звільнивши Щепотіна, руйнує усю систему лікування онкохворих. Щодо висновків спеціальної комісії МОЗ, то вони незаконні та не відповідають дійсності.

Як пояснив нам Андрій Семиволос, Любов Сивак з частиною колективу підтримують повернення колишнього керівника на робоче місце. Від імені адміністрації є позов до суду проти МОЗ — за його нібито втручання в роботу закладу. До речі, проти лікаря-активіста теж відкрито судову справу. Позивач Ігор Щепотін звинувачує свого колишнього підлеглого за образу честі і гідності та заплямування ділової репутації у публікації на особистій сторінці Андрія Семиволоса у «Фейсбуці». У суди екс-директор не з’являється, а лікар каже, що його адвокати зараз штудіюють юридичну літературу і називають його випадок прецедентним у судовій практиці, бо ще ніхто в Україні не судився за висловлювання в соціальній мережі. А от ситуацію в інституті Андрій характеризує коротко — система працює, як і раніше, тобто без Щепотіна лікувальний процес не зруйнувався, як дехто нарікає, пацієнти від цього не потерпають, а й, навпаки, навіть помічають певні позитивні зрушення.

— Останнім часом адміністрація трохи заворушилася, більшість хіміотерапевтичних препаратів стали доступними для хворих, почали облагороджувати клумби, смітники, лавки. Я звернув увагу, що минулого тижня перед першою клінікою світять усі ліхтарі, — розповідає Андрій. — Але до нас долучились всілякі інтриги. Пан Щепотін збирається повернутись на свою посаду, але щоб йому це зробити, як мінімум треба провести ще одну комісію, яка спростує виявлені порушення. Наприкінці цього року у нього закінчується термін контракту, тому ситуація так загострюється. Нового директора має призначити МОЗ, незабаром має пройти конкурс. Хоча за законом міністерство має повні права на зміну назви, зміну керівника без будь-яких роз’яснень, чому воно це робить. Але через бюрократичну систему це все зависло в повітрі. У нашого опонента, як ми розуміємо, набагато більше шляхів впливу на цю бюрократичну машину, аніж у нас.

Те, що лікар не наважився назвати своїми іменами, озвучує експерт ГО «Медичний контроль» Ігор Щедрін. За його словами, у колишнього керівника інституту є сильне лобі у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я, включаючи і його очільницю Тетяну Бахтєєву. Тому громадські експерти не виключають, що завдяки цьому у екс-директора є всі шанси повернутись через суд на посаду.

— В інституті теж є люди, які підтримують його повернення. Бо корупційна схема все ще існує, є завідувачі відділень, лікарі, які працювали в цій схемі разом з екс-директором, природно, що вони підтримають його повернення. Я не хочу сказати, що всі лікарі хабарники, просто є ще пасивна та байдужа частина персоналу. Але варто розкрити працівникам очі про закуплене обладнання, що простоює, про витрачання коштів, і їхнє ставлення можна змінити, — вважає Ігор Щедрін. — Але треба змінювати щось у самому інституті. Колишній директор нікого не підпускав, щоб перевірили, що відбувається в установі. Цього не повинно повторитись. Хоч би хто прийшов на цю посаду, громадськість має взяти контроль над цією клінікою. А інститут має стати реальним центром боротьби з онкологічними захворюваннями. Бо він саботував усі ці роки роботу в регіонах. Не має бути так, що від раку лікують лише у Києві.

Аналогічну ситуації недавно пережив Національний медичний університет ім. О. Богомольця. І звільнення ректора через розкрадання майна, і його спроби повернутися в судовому порядку, і розкол усередині колективу. Але зараз університет отримав можливість на кращі зміни. Можливо, такий шанс буде й в Інституту раку.