«Сузір’я» прорубало вікно в... «Євроавіа»

Долучитися до «Євроавіа» українських студентів змусило життя. Зокрема, ставилася мета розвитку співпраці в галузі аеронавтики, обміну науковим і культурним досвідом. Поряд із цим українська сторона зовсім була не проти взяти участь і в міжнародних глобальних проектах зі створення нових літальних апаратів, механізмів, двигунів.

Генерал-майор Леонід Каденюк, перший офіційний космонавт незалежної України, вважає, що сьогодні Україна як «одна з великих космічних держав» уже бере участь у міжнародних проектах «Морський старт», «Глобалстар», створенні наукового модуля для міжнародної космічної станції «Альфа». Існує й український загін космонавтів, у якому до космічних польотів практично повністю підготовлено чотири людини. А світовій спільноті українські вчені представлено 350 абсолютно нових експериментів, які пропонується провести на орбіті. На думку Каденюка, співробітництво Європи і України в галузі авіації та космонавтики в особі студентів аерокосмічних вузів дасть змогу розвивати не тільки контакти, а й майбутні аерокосмічні технології.

Якщо ідея про співпрацю представниками найрізноманітніших відомств України сприймалася на «ура», то зі свого боку студенти з Голландії, Німеччини, Хорватії, Італії і, безпосередньо, Мауро Бегніні, президент «Євроавіа», до українських сподівань поставилися вельми мляво. Євростудентів в Україні найбільше цікавила конкретна підготовка кадрів і вимоги, що пред’являються до фахівців аерокосмічною індустрією. Вельми скептично вони дивилися і на будь-які конкретні проекти, не кажучи вже про участь у спільних роботах.

Як повідомив Володимир Федора, директор Київського регіонального відділення «Сузір’я», для співробітництва було запропоновано лише власні ідеї українських студентів. Зокрема, проекти зі створення нових типів двигунів, а також одномісного вертольота.

На думку Олега Петрова, народного депутата, голови правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», сім років тому дехто помилково вважав, що аерокосмічна освіта молоді не потрібна. Хоча, на відміну від України, в Європі в той час існувала інтегрована організація, яка виконувала функції не тільки аерокосмічного виховання, а й освіти, і спілкування між студентами різних країн. А що стосується вертольотів і спортивних літаків, то народний обранець заявив, що Україна досі відчуває в них дефіцит. І для переконливості навів приклад, коли під час перебування на Чорнобильській АЕС для американського віце-президента Альберта Гора спеціально виписувалися вертольоти із США.

Однією з основних форм роботи «Євроавіа» є розсилання по Інтернету своєрідних оголошень-запитів. Зокрема, молоді Європи пропонується творча робота зі створення того чи іншого виробу в майстернях. Замовниками виступають великі аерокосмічні фірми типу «Боїнг».

— Кращих серед кращих вибирає журі. Потім студентів збирають в одному з європейських міст, де, наприклад, той самий «Боїнг» ставить конкретні завдання. В результаті розумового штурму спільними зусиллями студентів виробляються дві-три абсолютно нових ідеї, і пізніше «Боїнг» їх впроваджує, — розповів Володимир Федоров.

За його словами, фірми-замовники несуть витрати лише на проїзд, харчування та проживання студентів. Що стосується згаданих українських пропозицій, то найближчим часом у Київському політехнічному інституті планується відкрити конструкторське бюро. Чи будуть там євростуденти, поки що невідомо. Але відомо інше. З 1997 року, коли «Сузір’я» офіційно увійшло до «Євроавіа», один з українських студентів після закінченню інституту відразу ж поїхав на стажування до Німеччини. Як високо підготовлений Україною фахівець?..

Вступ до «Євроавіа» не вирішив проблем «Сузір’я» з фінансами. «Хоча само членство в європейській організації підняло нас в очах спонсорів», — заявив Федоров.

До речі, першість серед них належить київському ЗАТ «Агроюмекс», а ще одним виступає... українська держава. За словами директора Київського регіонального відділення «Сузір’я», саме остання виділяє гроші з держбюджету для проведення заходів в загальноукраїнському масштабі. Чи бува не тому, що з 1991 року «Сузір’я» здійснює національну програму аерокосмічної молоді України «Діти Всесвіту», який проходить під егідою Президента України?

Тим часом великими грішми «Сузір’я» похвалитися не може. Нинішнє співробітництво з «Євроавіа», як правило, зводиться до обміну інформацією по Інтернету. Хоча й у рамках міжнародної діяльності деякі українці встигли взяти участь у різних заходах в Італії, Ізраїлі, Кореї, Китаї, США, Австралії і навіть побували в космічному центрі імені Кеннеді.

У Леоніда Каденюка я поцікавився, чи не асоціюється нинішній захід у нього з розмовою слабкого із сильними. І почув, що «добре вже те, що такі зустрічі є. А структура, що закладається на них, дає надію, що майбутнє української космічної і авіаційної галузі не буде похмурим».

Що ж, вельми хочеться в це вірити. Як, утім, і в те, що наші підростаючі фахівці та вчені залишаться патріотами і за прикладом свого товариша не поїдуть за кордон. Та чи буде так?..

ДОВІДКА «Дня»

До європейської асоціації студентів аерокосмічних вузів «Євроавіа» входить 25 груп студентів з 11 країн Європи. У статуті організації наголошується: «Особливо важливо виховувати підростаюче покоління готовим до відкритих відносин, таким чином, підвищення інтеграції в Європі і висока інтеграція в астронавтиці й аеронавтиці створить ідеальну стартову точку для вдосконалення технологій, необхідних у майбутньому».