Температура – не показник

Навчена досвідом Італії та Китаю, українська влада вперше «зіграла на випередження». Щойно в країні з’явилися випадки зараження коронавірусом COVID-19, були вжиті жорсткі заходи, щоб попередити поширення хвороби. Закрито розважальні заклади, зупинено громадський транспорт, обмежено кількості відвідувачів у магазинах — все це вже демонструвало хороші результати щодо стримання епідемії в інших країнах. Громадянам пояснили: чому необхідно носити маску, мити руки, чому не можна торкатися обличчя та як загалом уникати зараження.

Водночас за два тижні від початку карантинних заходів так і не оприлюднили чіткий алгоритм дій, який варто виконати, якщо ви все ж підозрюєте у себе коронавірус. Понад те, навіть інформація про його симптоми від різних джерел часто відрізняється. Деякі українці, які вже запідозрили в себе небезпечну недугу та звернулися до медиків, скаржаться, що не можуть отримати належну допомогу. «Сімейний лікар не обслуговує», «швидка відмовляється приїжджати», «у тестуванні на вірус відмовляють та відправляють додому» — це найбільш поширені проблеми, з якими стикаються громадяни, які звертаються до медиків. Тому ми вирішили з’ясувати, чи можна уникнути цих проблем та що насправді варто робити, коли ви запідозрили, що можете бути хворі на коронавірус.

«ВОЛОССЯ СТАЄ ДИБКИ, КОЛИ ДУМАЮ, ЩО МОГЛА ЗАРАЗИТИ ДІТЕЙ»

Відома волонтерка Дана Ярова відчула симптоми вірусної хвороби за два тижні після того, як повернулася з Кіпру. Там вона спілкувалася з людьми, у яких підозрювали коронавірус, адже саме в цей момент вони також перенесли вірусну інфекцію, що дала ускладнення: запалення легень та плеврит.

В один із днів жінка раптово відчула легке нездужання, яке посилювалося, і всього за годину температура зросла до 39 градусів. Жодних інших симптомів не було. Дана самостійно зробила тест на грип штамів А та В, але він був негативним. Жінка одразу самоізолювалася в окремій кімнаті, одягла маску, щоб не заразити домашніх. Але виникло питання: що робити далі?

Перше, що спало на думку, — зателефонувати до «швидкої» та запитати у них. Там уточнили всі симптоми та контакти і порадили: звертатися до сімейного лікаря та подзвонити у заклади, де тестують на коронавірус.

«Мені наголосили, що я не маю права нікуди виходити, а лікар зобов’язаний до мене прийти. Тому подзвонила своєму лікарю, потім лікарям, які займаються приватною практикою. Жоден із них не погодився прийти, — розповідає Дана. — Більше того, почали робити незрозумілі призначення телефоном. У перший же день мені призначили антибіотик, при тому, що він не діє на віруси. Також виписали один із препаратів, який належить до засобів із недоведеною медичною ефективністю. Тому я відмовилася це приймати. Я можу зрозуміти сімейних лікарів. У них переважно нема ані маски, ані рукавичок, ані окулярів, ані комбінезону. Якщо я хвора на коронавірус і до мене прийде лікар без захисту, то він одразу захворіє. Тому не дивно, що вони відмовляються до нас іти. Якщо медик захворіє, — випаде на три тижні з робочого графіка. А хто буде лікувати? Держава не передбачила ці моменти і не дала дієвого алгоритму звернень».

Згодом Дана зателефонувала до Олександрівської лікарні, повідомила про ситуацію. Але там її запевнили, що це не коронавірус, та порадили сходити до лікарні й зробити флюорографію.

«Я зауважила, що якщо раптом я заражена, то заражу ще купу людей. Після цього мені все ж порекомендували сидіти вдома та лікуватися тим, чим призначить сімейний лікар. Я не хотіла ризикувати, тому почала вирішувати проблему самостійно».

Перше, що потрібно було зробити Дані, — уникнути інфікування своїх рідних та всіх людей, з якими вона могла контактувати:

«Я зібрала всі речі, які мені були необхідні на перші дні. Чоловік у масці завіз мене в порожню квартиру, де живуть наші дідусь із бабусею. Їх же перевезли до нас у дім. Мене повністю ізолювали. Продукти ставили під двері, я виходила в рукавичках, забирала передачу і поверталася. Це було необхідно. В мене троє малих дітей, і волосся стає дибки лише при думці, що я б могла їх заразити...»

Дана Ярова має багато знайомих медиків, тому за подальшими інструкціями звернулася до них. Їй порадили не збивати температуру, щоб організм боровся з недугою, а також контролювати пульс та записувати його показники. Для коронавірусу характерна дихальна недостатність, а при ній — пульс росте. Опинившись на самоті, свої поневіряння Дана описала у пості на «Фейсбуці». Після бурхливої реакції читачів на неї самостійно вийшли представники МОЗ та запропонували все-таки провести тестування.

«О третій ночі мені зателефонувала представниця МОЗ. Оперативно до мене прислали людину, передали мені через двері тест із дотриманням усіх заходів безпеки. Мені провели тестування методом ПЦР, і воно показало негативний результат».

Зараз хвороба повністю відійшла і Дана повернулася до активної роботи. На щастя, її захворювання виявилося іншої природи, а оточення їй вдалося вберегти. Але Дана досі стурбована хаотичними діями медиків та суперечливими порадами. Адже якби на її місці виявився хтось, хто б справді підхопив коронавірус та не мав знайомих медиків, він міг би ненавмисне заразити ще багатьох.

«Якби мені не зробили тест, я б сама відслідковувала симптоматику. Якщо б за три дні стало гірше, — пішла б зробила рентген. Але проблема в тому, що нема алгоритму дій. Якщо людина захворіла, — що їй робити? Така людина мала би бути ізольована. Але якщо вона захоче отримати допомогу, піде у поліклініку, посидить у черзі, доторкнеться до усіх ручок... Звісно, щойно лікарі коронавірус запідозрять, людину відвезуть у інфекційне відділення та помістять у бокс. Але вона при цьому заразить невідомо скільки народу. Також лишається питання, що робити контактним людям, які не мають симптомів хвороби? Вони не можуть звернутися до медиків, бо не хворі, та відповідно, не можуть і протестуватися. В моєї знайомої батько приїхав з Естонії, де спілкувався з людиною, у якої вже підтверджений коронавірус. У нього самого немає симптомів хвороби. Вони намагалися зробити хоча б експрес-тест, але ніде не можуть його знайти».

Дана впевнена, якби був чіткий алгоритм дій за підозри на коронавірус, хоч би й не всі його дотримувалися, але свідомі громадяни заразили би менше людей.

«ЗА ДОПОМОГОЮ ВАРТО ЗВЕРТАТИСЯ»

Журналіст Наталія Івченко після повернення із Сінгапура почувалася не дуже добре. В той же період у неї похворіли діти. Серед симптомів були нежить, хворе горло, у старшої доньки — головні болі. Дітей лікувала вдома симптоматично. Згодом і сама відчула біль у горлі, сильну втому та головний біль.

«У цей час я з’ясувала, що на момент мого перебування в Сінгапурі він був у лідерах щодо поширення коронавірусу. Тоді я вирішила, якщо це коронавірус, — мені стане гірше. Так минуло ще кілька днів. Мені ставало краще, але згодом у мене почався сильний кашель. Я буквально відчула, де в мене в тілі легені. Але при цьому практично не було температури. Це мене насторожило і я вирішила перевіритися».

Колеги розповіли Наталії, що тестування на вірус роблять в Олександрівській лікарні. До закладу було недалеко, тому жінка вирішила прийти туди особисто та за можливості зробити тест. Це було ще до карантину, в країні лише з’явилися перші випадки хвороби.

«Коли я підійшла до інфекційного корпусу лікарні, на дверях було написано, що вхід дозволений лише бригадирам «швидких», бо є ризик зараження. Але я побачила, що двері відчинені, є інші пацієнти, і тому зайшла сама. Можливо, після оголошення карантину доступ серйозно обмежили, оскільки туди могло прийти стільки пацієнтів, що медики вже не справлялися».

Наталія сиділа у черзі з іншими людьми, які підозрювали у себе хворобу. Частина поводилася спокійно, дехто панікував. Лікарі консультували всіх по черзі, вислухали Наталію та запевнили: на коронавірус не схоже.

«Мені оглянули горло, поміряли сатурацію, послухали легені. Лікар сказала, що немає підстав робити тест. Мій випадок передали епідеміологам та сімейному лікарю. Пояснили, що мої симптоми не підпадають під категорію, в якої висока ймовірність зараження і якій роблять тести. Мене відправили додому і пояснили, що якщо мені стане гірше, я повинна звертатися до сімейного лікаря».

Роботою медиків Наталія залишилася задоволена, адже справді, її симптоми, як вона з’ясувала згодом, не надто були схожі на COVID-19. Телефоном із нею тримала зв’язок районний епідеміолог, а за кілька днів жінці стало краще. Якби Наталія напевне знала, які симптоми свідчать про коронавірус, швидше за все, не йшла б до лікарні. Адже якби у живій черзі виявився хтось, хворий на коронавірус, ця ситуація принесла б реальну загрозу її здоров’ю: «Попередня інформація в мережі була досить суперечливою. Десь писали, що при коронавірусі завжди буває температура, в інших джерелах зазначали, що це не обов’язково. Зараз уже з’являється більше достовірної інформації. І її потрібно доносити до людей. Для себе я зрозуміла, що не потрібно займатися самолікуванням, варто звертатися по допомогу. Але вона мусить проходити різні етапи. Якби я подзвонила на гарячу лінію і повідомила, які у мене симптоми, можливо, мені б сказали одразу, що варто поки самоізолюватися та за потреби звертатися до сімейного лікаря. Я б, мабуть, так і зробила».

«ТЕМПЕРАТУРА НЕ ВИСОКА, АБО НОРМАЛЬНА»

Від початку пандемії побутувала думка, що для коронавірусу характерна висока температура, кашель та навіть нудота і діарея. Згодом інформацію почали спростовувати. Нині у світі більше 300 000 випадків захворювання на COVID-19. В Україні кількість хворих наближається до 100. Клінічна картина стає більш зрозумілою. Провідний інфекціоніст України Ольга Голубовська проаналізувала історії хвороб перших наших пацієнтів та виокремила такі особливості захворювання.

Перш за все, температура тіла у пацієнтів найчастіше підвищується до субфебрильних цифр (у межах від 37,1 до 38,0 градуса). Лише в окремих випадках вона долає відмітку в 39 градусів. При цьому показники температури ніяк не пов’язані з тяжкістю захворювання. Можливий розвиток хвороби без підвищення температури або з короткочасним підвищенням до 37,5 градуса. Також може бути незначне підвищення температури, що тримається протягом тижня і більше.

На флюорографії прослідковується пневмонія, але загальний стан пацієнта мало порушений. Хворий може почуватися цілком нормально аж до розвитку дихальної недостатності.

Нежить для захворювання не характерний, кашель при зараженні також не надто інтенсивний, часто сухий. Про ураження дихальних шляхів свідчить сухість у горлі, це змушує людей пити більше рідини. Приблизно у 15% заражених виникає кон’юнктивіт або ріжучі болі в очах. Приблизно 10 — 15% на деякий час перестають відчувати запахи.

Усі ці симптоми варто відзначати для себе і наголошувати на цьому лікарям, до яких ви звернетеся по допомогу.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ?

Перш за все варто з’ясувати, чи справді ви могли заразитися коронавірусом? Усі випадки захворювання, відомі наразі в Україні, діагностували або у тих, хто повернувся з-за кордону, або був у контакті з хворими. Проаналізуйте, чи відвідували ви останнім часом країни, де є спалах захворювання, чи контактували з людьми, які повернулися з таких країн, або з тими, у кого вже виявили коронавірус?

Якщо ви дали ствердну відповідь на якесь із попередніх питань, ви повинні зробити так, щоб якомога менше людей заразилися. За можливості, самоізолюйтеся вдома, обмежте контакти з домашніми. В жодному разі не йдіть до лікарні. Намагайтеся з’ясувати усі питання телефоном.

Спочатку необхідно телефонувати сімейному лікарю та отримати інструкції від нього. Якщо ви ще не уклали декларацію, телефонуйте за номером: 1687. Не маєте змоги укласти декларацію або вам не допомогли рекомендації сімейного лікаря, можна зателефонувати на гарячу лінію Національної служби здоров’я: 1677. Або на гарячу лінію МОЗ, що поки працює у тестовому режимі: 0-800-505-201.

Якщо ж самопочуття різко погіршилося та ви маєте підстави підозрювати у цьому коронавірус, — викликайте «швидку допомогу» за номером 103. Якщо вам відмовили у виїзді, зверніться зі скаргою на урядову гарячу лінію: 1545. Або на гарячу лінію МОЗ, номер якої ми вказали вище.

Обов’язково надайте медикам повну інформацію щодо свого самопочуття та того, які країни ви відвідували і з ким контактували.

За детальною інформацією можна звернутися на урядовий сайт: https://covid19.com.ua/

За браком матеріалів, до цього понеділка тестування на коронавірус робили лише в деяких випадках. Людей, які зверталися до лікарів, часто намагалися оцінити за симптомами та спостерігали за розвитком хвороби, перш ніж робити висновки. Нині до України прибула нова партія тестів, можливості для проведення тестування збільшаться, і є надія, що ситуація з виявленням захворювання покращиться.