Теорія циркуляції еліт проти передвиборних рейтингів
Як кілька берізок на галявині лісу можуть створити враження березового гаю, хоч насправді це сосновий бір, так і видимі явища суспільного життя закривають справжній стан речей.
Це, без сумніву, відобразиться на результатах виборів до Верховної Ради. Рейтинги політичних партій, які систематично публікуються, не що інше, як берізки, що затуманюють погляд, особливо тому, хто дивиться здалеку — із шахти, села. Але чи враховують рейтинги кількість далекозорих, короткозорих та людей із звичайним зором? Навряд чи. Особливо якщо врахувати наш менталітет із випадками типу «Не можна? Обов’язково зробимо!»
Кожний по-своєму сприймає події, що відбуваються, але є об’єктивні факти, які важко заперечити. Навряд чи хтось заперечить, що в стійких, давно сформованих державах переміщення людей по соціальних сходах як по горизонталі, так і по вертикалі відбувається дуже плавно. Іноді такий рух навіть неможливий або дуже ускладнений. Королівські династії та наближена до них еліта, формуючись століттями, закріпили за собою владний статус у державах з різними формами державного устрою. В Україні цей процес перебуває в активній фазі. Нестійка рівновага особливо помітна тепер, в передвиборний період. Теперішнє керівництво на всіх рівнях має великі адміністративні можливості, але як з ідеологією? Національна вже не спрацьовує навіть в Галичині, не кажучи про Лівобережжя. Про іншу, певно, ніколи було думати. Тобто прапор, під який можна було б зібрати люд, «скінчився».
В умовах цейтноту викидається маса дрібних прапорців-клонів, за кожний із яких може зачепитися певна кількість голосів. Потім ці прапорці можуть бути викинуті на смітник історії, але для відволікаючого маневру їх достатньо.
Найцікавіше ж зовсім не в тому, яким буде розклад в наступній Верховній Раді, а той «ліс», який стоїть за обраними. Навіть при низькій активності виборців, а тим більше при високій активністі, таїться потужний процес зміни еліти, її формування та розвиток. Втягування в активну суспільну діяльність все більшої кількості людей сприяє формуванню нації, причому без національної ідеї.
Події, що відбуваються, — класичний варіант теорії циркуляції еліт, обґрунтованої відомим соціологом В. Парето (та й з іншими соціологічними теоріями цього напрямку повністю узгоджуються). Аналізуючи й соціологічну інформацію, яка постійно друкується на шпальтах різних видань, можна вважати прийнятною наступну робочу гіпотезу: жодна загальновідома версія пропорційного складу наступної Верховної Ради не підтвердиться. Яким же буде цей склад? На це запитання нескладно дати відповідь, опираючись на ту ж теорію еліт. На жаль, точне процентне співвідношення визначити, керуючись одною лише теорією, неможливо. Виділити ж партії та блоки, які попадуть в парламент, досить реально.
Хто переважно біля керма? Представники блоку «За єдину Україну!» Вони краще орієнтуються в ситуації, тому за ними перевага. Конкуренцію їм, звичайно, є кому скласти. Це блок «Наша Україна», комуністи, СДПУ(O)...
А там, якщо поталанить, і іншим удасться проскочити.
Кожен хоче стати елітою, покерувати. От і рвуться вперед всі кому не ліньки, сподіваючись на «авось». Та чи вийде? економіці є таке поняття, як «безнадійні борги», тобто борги, які ніколи не будуть повернуті. Це добре знають керівники банківських установ, підприємств, просто люди, які мали необережність «дати» в борг. Коли всі способи повернути борги (законні чи незаконні) не увінчалися успіхом, їх просто списують за рахунок власних прибутків собі у збиток ті, хто давав у кредит чи в борг. Більше вони з цими підприємствами чи з окремими особами мати справи не будуть. Хто брав, полегшено зітхають і вже будуть шукати інших довірливих.
