Тінь небутика
Відсутність гідних грошей аж ніяк не знебарвлює вічне, принаймні у жінок, бажання шопінгуватися. Нехай часто вприглядку, щоб ніс тримати за вітром. Нетренований ніс, — стверджують фахівці, — швидко втомлюється. У світі фантазійного простору неповноцінний нюх — не помічник. Зрозуміло, що зовнішність — це передусім чарівливість. Бути гарною й молодою аж ніяк не недостатньо. Стати привабливою до снаги дуже багатьом, звісно, розуміючи можливості особистої території.
Знаю жінок буквально схибнутих на моделях конкретних, відомих у світі дизайнерів. Нічого нового — підсіли на гостру спокусу. Нещодавно спостерігала, як молода персона, в тому віці, коли здається, що ти вічний, розглядаючи в бутику новинки зі свіжої колекції й не в змозі приховати свого бажання володіти річчю й усе ж таки, напевно, розуміючи, що в сім’ї не всім сподобається її захоплення, вигукнула: Соню, що я тобі поганого зробила? Скільки я ще повинна заплатити, щоб ти від мене відстала? Somia R. — ім’я її кумира в моді, яка слухом-духом не знає про цю конкретну відданість. Таких пристрастей по всьому світу — сотні.
Погодьтеся, в бутиках усе так пафосно й недоступно, що туди й заходити незатишно. Авжеж, вони аж ніяк не розраховані на більшість, але все ж таки невже не можна створити простір без жорстко запрограмованої траєкторії руху покупця, без заманювання його психологічно зваженим розвішуванням, нав’язування надуваги, яка лише сковує. Так іноді хочеться прийти й просто погуляти серед оригінальних речей, спокійно й вдумливо поговорити з ними, ніби приміряючи, встигнути вловити тенденцію, чимось захопитися, іноді й запам’ятати про запас. Найкращий тренінг для нюху. Такі магазини вже подекуди з’являються — своєрідні клуби з реальними цінами. Малий бізнес не дрімає — старається виживати й завдяки творчій думці.
Одна власниця такого небутика так сформулювала своє кредо: коли щось робиш, треба не лише мріяти про особисте досягнення успіху, а й думати, чи потрібно це іншим людям і навіщо...
У дорогих магазинах існує й така форма продажу, коли дозволяють взяти річ додому поміряти. Певна річ, залишивши гроші в касі, але до часу не пробиваючи чека. Адже в магазині навіть з чудовим освітленням, приміряючи, не завжди схоплюєш, чи твоя це річ. А вдома все під рукою, можна спробувати з різним взуттям, скажімо, базову сукню, підібрати їй найбільш виграшне доповнення, перевірити в контексті інших речей зі свого гардеробу. Удома ти сама собі хазяйка, й це допомагає краще за всі поради.
Так і зробила знайома шанувальниця Somia R. Зручну маленьку чорну сукню з чудовими своєю простотою деталями, вона взяла під заставу, й прямо в близький їй по духу небутик-студію або немагазин-ательє. Назва — плаваюча, як і розмаїття послуг, які тут надають. Тепер розповім трохи детальніше. Чотири дуже здібні молоді кравчині, з натренованим нюхом і фотографічною пам’яттю й, звісно, найголовніше, із золотими руками, на чолі з професійним дизайнером, їхньою ровесницею, створили свою студію. Усе абсолютно легально, певна річ. Приймають замовлення й шиють за бажанням клієнта, конструюють, продумують фасон або допомагають формувати індивідуальний стиль. Але є в них таємна пристрасть — перевіряти себе на великому старті: точно сканувати вироби знаменитостей. Звісно, в одному екземплярі під замовлення.
Акцент на особистості кожного клієнта вони приберігають до моменту, коли працюють по-авторському. Копіюючи — стають шукачами: заглядають у кожну щілину виточки, вивертаючи шви, вивчають почерк мало не з лупою, прицільно запам’ятовують не лише крій, а й аристократизм вивороту. Річ із середини для них — відкрита книга, рентген, сканер або ще щось. Будьте впевнені, виточки будуть виміряні точнісінько, складочки так само м’яко спадатимуть та й фалдитимуть — точно як у небожителів з бутиків, немилосердно скорочуючи ретельно виплекану останніми дистанцію. Адже саме за неї вони й платять свої монети, й чималі. Людина тверезо мисляча, абсолютно не прагне обов’язково дотримуватися наказу «мусиш мати» (must have). Саме це їй нав’язує невтомна реклама, але дечим володіти з набору — навіть дуже привабливо, до того ж, за доступні гроші. Копіїстки з небутику творче зростають просто на очах. Від замовлення до замовлення — самі захоплення. Певна річ, така робота потребує великої майстерності, вишуканість без таланту й терпіння виготівника не відтворити. Дівчатам-швачкам це в кайф. Ми щодня наче балерини біля станка, — кепкують самі із себе. І додають упевнено — все окупиться за такого тренінгу. Наприклад, та чорна сукня, яку принесла замовниця, була візуально препарована, розкладена на деталі, була зроблена викрійка, вивчені рельєфні шви й непомітні виточки, що підіграють ефектності перших. Сам виріб давно повернувся до магазину, а процес у студії пішов. Звісно, дуже важливо підібрати гідну тканину. А це непросто. Дорогі ексклюзивні речі часто шиють з вовни й шовку, але з особливою обробкою, що додає виробу ефекту, що важко піддається розшифровці. І все ж таки, чудових тканин у нас достатньо. Самі майстрині називають своє копіювання зовсім не так. Ми цитуємо, стверджують вони. Адже на те й класика. До речі, й великі дизайнери підживлюються від історичного костюма, прозрінь майстрів давнішнього часу.
До Нового року замовниця отримає свою маленьку чорну сукню — мрію жінок ХХ століття. Такі речі зазвичай довго зберігають ауру, фіксуючи щасливі події, тому й ставляться до них з ніжністю, яка здебільшого дістається лише живим істотам.
Скажете, що голіший, то мудріший. Та ні, просто у нас багато, дуже багато талановитих рук, а вільному дереву дай тільки відчути свою оригінальність, і, дивись, почнуть цитувати вже цих дівчат. Не даремно ж вони працюють, не підводячи голови, по десять годин га день.
А заміж коли... У життя чітка викрійка, і її, мабуть, теж варто скопіювати вчасно. Адже, як у моді, тут усе по колу. Проте це вже не моя справа...
