ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЧОЛОВІКІВ НЕЗАБАРОМ СПІВПАДЕ З ЇХ ВИХОДОМ НА ПЕНСІЮ

62 роки - саме така середня тривалість життя українських чоловіків. На відміну від попередніх років, коли цей показник зростав і сягнув 1989 року для чоловіків шістдесяти шести, а для жінок - сімдесяти п'яти років, нині він скоротився на два роки у жінок і на чотири - у чоловіків.

Сьогодні різниця між тривалістю життя чоловіка та жінки становить одинадцять із половиною років! У зв'язку з чоловічою надсмертністю змінилося і співвідношення статей. Якщо у 25 років на одного чоловіка припадає по одній жінці, то у 70 - уже по дві, а в 90 років - по чотири! Можливо, дідусям і можна було б позаздрити з вибором нареченої, коли б їх до такого поважного віку не доживало так мало. На все населення України припадає усього близько п'ятнадцяти тисяч тих, хто перейшов віковий рубіж.

ХТО ПІДЕ ЧІТКО "ЗА РЕГЛАМЕНТОМ". А ХТО Й ДО СТА ДОТЯГНЕ...

- Коли мова заходить про довгожителів, то мимохіть згадуються біблійні праотці: Адам прожив 930 років, Ной - 950... Чи є у нас якась можливість продовжити свій вік, залишаючись при цьому дієздатним, не обтяжуючи своїх близьких? - цікавлюся у Владислава Вікторовича Безрукова, члена-кореспондента АМН України, директора Інституту геронтології. - Як Ви ставитеся до такої перспективи?

- Існують певні біологічні межі. Очікується, що рівень середньої тривалості життя у світі зупиниться десь на позначці вісімдесяти п'яти років.

До речі, зовсім не обов'язково в шістдесят два роки вважати, що, мовляв, "будильник продзвонив і пісенька проспівана"! Адже очікувана тривалість життя та індивідуальна - це різні речі. Перша розраховується з урахуванням народжуваності й смертності абсолютно всіх (навіть тих, хто прожив всього декілька днів від народження). Кожний же окремий "гомо сапієнс" має свої власні шанси на довголіття. Залежать вони, як відомо, на п'ятдесят відсотків від умов, на двадцять - від способу життя, ще на двадцять - від спадковості. І лише на десять відсотків - від медичної допомоги. Як ви розумієте, нинішня соціально-економічна ситуація в країні негативно впливає майже на всі ці компоненти, починаючи з екології та закінчуючи способом життя, харчуванням, можливістю придбати потрібні ліки...

ЦІКАВА СТАТИСТИКА

У першій п'ятірці списку, складеного за розрахунками американського бюро перепису населення за 1996 рік для ста країн світу, стоять: Японія (чоловіки там живуть 77 років, жінки 83), Швеція (76 і 81), Ізраїль (76 і 80), Франція (74 і 82), Канада з Австралією порівну (76 і 83).

Статистика не радує, навіть коли врахувати, що після України середня тривалість життя у списку менша ще у двадцяти восьми країн. Серед них такі, як Буркіна Фасо, де й чоловіки, і жінки живуть по 43 роки (ось уже рівність так рівність!), Зімбабве - 42 роки. З країн колишнього Союзу тривалістю життя не можуть похвалитися в Росії, де чоловіки в середньому живуть 57 років і жінки 70 (нарешті хоч у чомусь обігнали ми нашого колишнього "старшого брата"!), в Узбекистані - 60 і 69, Таджикистані - 61 і 68, в Молдові - 71 і 70...

Якщо ж поглянути на тривалість життя в нашій країні, то, несподівано, нарівні з такими областями, як Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська (у чоловіків - 60,7, у жінок - 72) - з найменшими показниками Крим! Тут у чоловіків 60,1, у жінок - 71,8. Не дуже "розженешся" і в Херсоні - 59,8 і 71,8, у Донецькій області - 61,1 і 71,8, в Одесі - 60,6 і 70,8.

Більше за всіх "люблять пожити" на Західній Україні: наприклад, у Львові чоловіки живуть у середньому 65,3 роки, жінки - 75. У Тернополі - 65,1 і 75,1. До речі, у киян, за середньоукраїнськими мірками, також справи йдуть непогано: 63,5 і 73,1. Пояснюється все досить просто: в містах, як і в селищах міського типу, завжди показник тривалості життя був більшим, ніж у селах: за рахунок кращого медичного обслуговування та комфортніших умов життя. А щодо Криму, то все, що виробляється в центральних регіонах, разом із водою та добривами, стікає на Південь. Та й напрям вітрів у нас також звичайно у той бік...

МУЖИКАМ СКОРОЧУЄ ЖИТТЯ АЛКОГОЛЬ. ЖІНКАМ - САМОТНІСТЬ

На жаль, різниця в 11,5 років у нашій країні не стільки від фізіології та біології залежить! Адже ні для кого не є таємницею, що не лише алкоголізм, але й паління, насамперед, поширені серед чоловіків. Наслідки? Захворювання легенів, онко, інфаркти... Безліч чоловіків помирає від травм на виробництві, від нещасних випадків. Але травми та нещастя, знову ж, часто пов'язані з вживанням алкоголю! Далі транспортні пригоди: звичайно за кермом сидить чоловік. Він же працює і на особливо шкідливих для здоров'я, небезпечних виробництвах. Взагалі ж смертність чоловіків у працездатному віці вище, ніж у жінок: з будь-яких причин - у чотири рази, від нещасних випадків - у шість разів, від хвороб системи кровообігу - у п'ять разів, від новоутворень - у 2,3 рази, від хвороб органів травлення - у 3,6 рази!

Підвищена смертність чоловіків, у свою чергу, призводить до несприятливої демографічної ситуації. Звичайно, самотня старість у нас із жіночім обличчям. Серед жінок старше шістдесяти - половина вдови. А на тлі самотності розвиваються різні захворювання. Адже помічено, що передчасна старість настає частіше, та й смертність вища у самотніх жінок, ніж у заміжніх або ж тих, хто мешкає з родиною. Звичайно самотні перебувають у постійному хронічному стресі, депресії. До речі, у спостереженнях, проведених за програмою ВООЗ ще наприкінці 80-х років, було відзначено, що загальний рівень задоволення своїм життям у жінок пенсійного віку значно нижчий, ніж у їх ровесників - чоловіків. До всього іншого, у "слабкої" статі матеріальний стан звичайно гірший, ніж у чоловіків: вони значно частіше стають жертвами звільнення з роботи.

ЖИТИ ДОБРЕ. А ДОБРЕ ЖИТИ - ЩЕ КРАЩЕ?

На Заході людина в літньому віці забезпечена не лише гарною пенсією, але й захистом держави. Має медичну страховку і ще спроможна вести активний спосіб життя. Наші ж пенсіонери відчувають, що залишені один на один зі старістю, не мають ані грошових заощаджень, ані ефективної соціальної допомоги. Адже розміри сьогоднішніх пенсій не лише не відповідають міжнародним стандартам, але навіть не забезпечують елементарного рівня виживання. І краще, що можуть дозволити собі похилі, це - взимку вирощувати розсаду, а з весни до осені порпатися на присадибній ділянці. Та й те за умови, що у них вистачає для цього здоров'я! Що ж робити тим, кому хвороба не дозволяє багато рухатися, пенсія - досить їсти, а самотність - любити ближніх?

У більшості розвинених країн, якщо людина дожила до шістдесяти п'яти, у неї в запасі ще 15-20 років активного, повноцінного життя, вільного від важких хронічних хвороб. На жаль, в Україні ця цифра у півтори-два рази менша. Останні роки життя людей немолодого віку отруєні інвалідизуючими хворобами, такими, як захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату (остеопорози, артрози, артрити). Так що приказка "краще бути бідним, та здоровим, ніж багатим, але хворим" далеко не завжди себе виправдовує. Якось керівник лабораторії Інституту геронтології В. Войтенко, використовуючи дані ВООЗ і деяких міжнародних організацій для 47 країн світу, підрахував, що кожна тисяча доларів валового національного продукту на людину щорічно підвищує середню тривалість життя в країні на півроку. А кожна додаткова тисяча доларів особистого споживача - додає рік життя як чоловіку, так і жінці.

Минулого року президент України підписав Указ про "Програму здоров'я людей похилого віку". Мета її: поліпшити здоров'я та якість життя літніх - шляхетна. Хоча здоров'я залежить не тільки й не стільки від медичного обслуговування, скільки від загальної економічної ситуації в країні. Попри те, що Інститут геронтології брав безпосередню участь у створенні цієї програми, досі грошей на її втілення тут ніхто не побачив...