ЦЕРКВИ СВIТУ
Римський папа підтримав греко- католиків
Папа Римський Бенедикт XVI підтримав українських греко-католиків у питанні перенесення їхньої кафедри зі Львова до Києва. Про це говориться в офіційному листі понтифіка, направленому на ім’я митрополита Київського і всієї України Володимира (УПЦ МП). «Рішення Української греко-католицької церкви було мотивоване бажанням виконувати більш ефективно пастирське служіння серед її членів. Попередній папа Іван Павло II дав свою згоду на це рішення», — говориться в листі держсекретаря Ватикану Анджело Содано. За його словами, папа Бенедикт XVI уповноважив його дати відповідь на офіційну заяву архієреїв Російської православної церкви про неприпустимість перенесення уніатами своєї кафедри зі Львова до Києва. На думку Ватикану, таке рішення не виходить за рамки церковних правил, якими керуються всі східні церкви, в тому числі й Російська православна. Від імені папи Бенедикта XVI держсекретар Ватикану висловив надію на продовження діалогу між католиками та православними: «Папа попросив мене запевнити вас у тому, що Його шанобливі і братські почуття залишаються незмінними». (Інтерфакс-релігія)
Македонські православні борються за автокефалію
Глава невизнаної Македонської православної церкви (МПЦ) архієпископ Стефан закликав активізувати зусилля церковної дипломатії і сприяти поширенню серед вселенського православ’я інформації про МПЦ як спадкоємицю древньої Охрідської архієпископії. Церковно-народний собор, який пройшов цього тижня у монастирі Калишта поблизу македонського міста Струга, ухвалив рішення звернутися до Туреччини з проханням відмінити декрет 1767 року, що скасував самостійність Охрідської православної архієпископії на території Македонії. Як відомо, Охрідська архієпископія користувалася незалежністю до 1767 року, коли рішенням Високої Порти була підпорядкована Константинопольському патріарху. На початку ХХ століття територія сучасної Македонії, яка включає древнє місто Охрід, стала частиною Сербської православної церкви. У 1967 році церковно-народний Собор в Охріді в односторонньому порядку проголосив незалежність Македонської православної церкви. Однак Сербська православна церква, а також усі інші вселенські православні церкви, не визнали правочинності цього рішення. Більш того, у травні 2005 року Собор СПЦ проголосив створення на території Македонії Охрідської архієпископії, підлеглої Сербському патріарху, що не було визнано македонським урядом та православними країни. Поставлений Сербською церквою єпископ Йован Вранішковський сьогодні перебуває у македонській в’язниці за обвинуваченням у «розпалюванні національної та релігійної ворожнечі». («Макфакс»)
Семінарія на острові Халкі: бути чи не бути
Офіційний представник грецького уряду Теодор Руссопулос вважає, що, якщо Туреччина має намір вступити до ЄС, її влада повинна вирішити питання про відкриття богословської школи на острові Халкі (околиці Стамбулa). Як відомо, семінарію на острові Халкі було закрито турецькою владою у 1971 році — без будь-яких істотних причин, як вважає весь православний світ. Переговори про її відкриття ведуться протягом багатьох років. Міністр освіти Туреччини Хусейн Чилік, зокрема, заявив: «Це неправильно, що православна школа залишається закритою; її відкриття — це обов’язок Туреччини, який стоїть серед інших зобов’язань країни у переговорному процесі з Європейським Союзом — однією з умов вступу країни до складу ЄС». (ЕМI)
Ювілей сміливості
Післязавтра віруючі Грецької православної церкви Америки (під омофором Вселенського патріарха Варфоломея I) відзначають 65-річчя дуже важливої для всіх греків дати. 65 років тому, 28 жовтня 1940 року, греки та церква Греції публічно висловили свою відмову вступити до гітлерівської коаліції. Як сказав глава церкви, архієпископ Америки Деметріос, цей виступ нації і церкви проти фашистського режиму став для греків символом християнської сміливості та віри, безстрашним запереченням расизму, обскурантизму та насильства, а також — відкритим захистом свого великого минулого: великих культур еллінізму та православ’я. Виступ греків 1940 року був особливо помітним на фоні тих європейський держав, які без будь-якого опору вступили до союзу з Третім рейхом. І хоч опір маленької Греції не міг розраховувати на перемогу, він продемонстрував прагнення греків до свободи, гуманізму, демократії, справедливості — тих цінностей, які так цінують сьогодні вихідці з Греції — православні громадяни США. Вони з гіркотою усвідомлюють, що в сучасному світі дедалі сильніше звучать голоси ненависті, расизму, насильства, а не миру та любові, і тому вважають своїм обов’язком знову й знову нагадувати людям про те, що кожен із них у рішучий момент повинен і може сказати слово «Ні!». (Archbishop of America аDEMETRIOS)
Київський патріарх рукопокладає грузинського священика
23 жовтня у Володимирському соборі під час літургії патріарх Філарет рукопоклав у священики грузинського диякона Миколу Інасарідзе. У той же день було відкрито грузинський прихід у Києві в юрисдикції Київського патріархату. У зв’язку з цими подіями виникає неминуче питання — чи не вплинуть дії Київського патріархату на політичний і суспільний союз України і Грузії? Адже, як відомо, Грузинська православна церква не визнає — можливо, під тиском інших церков (або іншої церкви) Вселенського православ’я — законності ієрархів Української православної церкви Київського патріархату. (Всупереч, між іншим, тому, що Грузинська церква також постраждала від «руки» РПЦ — була невизнаною протягом кількох десятиліть). А тому можна припустити, що з цим актом рукопокладання диякона Миколи не згоден і Вселенський патріарх і що слабкі зв’язки надії, які щойно намітилися між Фанаром та «невизнаним» Києвом, можуть стати ще слабшими. (Джерело — протоієрей Василь Кобахідзе)
Бенедикт XVI не втрачає надії побувати в Москві
На зустрічі з делегацією російських католиків, після загальної аудієнції Римський папа Бенедикт XVI висловив надію, що його візит до Росії може в майбутньому відбутися: «Сподіваюся, що Господь відкриє мені шлях». Варто відзначити, що нинішній папа отримує запрошення приїхати до Москви від багатьох російських паломників, яких понтифік завжди люб’язно приймає. Як відомо, для візиту Римського папи до будь-якої країни необхідні дві умови: запрошення з боку місцевої католицької громади та від глави держави. Обидві ці умови були виконані ще за часів понтифікату папи Івана Павла II. Перешкодою стала, однак, неписана умова — згода ієрархії Російської православної церкви. Цієї згоди не зміг добитися покійний папа, не має її сьогодні й папа Бенедикт ХVI. Зазначимо, що цю останню умову пред’являють римським папам лише ті країни світу, в яких панівною релігією є православ’я. Причини такої специфічної ексклюзивності не піддаються логічному аналізу. (Zenit)
Святі зі Львова
Минулого тижня Римський папа Бенедикт XVI прирахував до лику святих двох львів’ян — архієпископа Іосифа Більчевського та священика Зігмунда Гораздовського. Ще у 2001 році, під час візиту до України папа Іван Павло II здійснив у Львові процес беатифікації двох церковних діячів України (перший ступінь канонізації). Обидва церковні діячі — поляки, і основна частина їхнього життя пройшла у Львові. Йосиф Більчевський у грудні 1900 року був призначений папою Львом XIII архієпископом Львівським. Особливою заслугою Йосифа Більчевського вважаються його проповіді під час Першої світової війни, в яких він закликав воюючі сторони до людинолюбства. Його слова часто йшли врозріз з офіційною пропагандою, яка велася в умовах війни. Архієпископ Йосиф Більчевський є автором фундаментальної праці «Євхаристія», виданої в 1897 і перевиданої в 2004 році. Другий новий святий — Зігмунд Гораздовський став священиком у 1871 році і набув популярності завдяки широкій та активній благодійності. У 1884 році він заснував орден черниць-сестер милосердя — Сестер св. Йосифа. Основою служіння сестер є догляд за тяжкохворими. Імена архієпископа Йосифа Більчевського та священика Зігмунда Гораздовського будуть внесені до списку святих Римсько-католицької церкви. (Wiara.pl)
