ЦЕРКВИ СВIТУ

Зміна тисячолітнього курсу?

Після недавнього візиту Московського патріарха Алексія II до Франції у Російській православній церкві вперше заявили про можливості встановлення більш-менш нормальних відносин з католицьким світом. Більше того, на вищих рівнях ідеться про нечувану донедавна можливість — зустріч Московського патріарха і Папи Римського! Як повідомляє сьогодні митрополит Кирило Гундяєв, «найсвятіший патріарх неодноразово сам говорив, що ніколи не виключав можливості такої зустрічі». За словами глави Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополита Кирила (в інтерв’ю газеті «Московские новости»), «сьогодні ця можливість не менш реальна, ніж це було певний час тому, а можливо — навіть більш реальна. У нас на порядку денному є безліч питань, над якими ми спільно працюємо, і в разі, якщо їхнє обговорення завершиться успіхом, відкриється можливість для такої зустрічі». Митрополит також зазначив, що сьогодні рівень діалогу між двома церквами «набагато вищий, аніж це було певний час тому» (читай — за часів Папи Римського Івана Павла II).

За словами митрополита, «ми досягаємо більшого взаєморозуміння, в тому числі і з тих проблем, які ще недавно нас розділяли. Але мова йде не про ті богословські проблеми, які розділяли православних і католиків (і які призвели до розділення 1054 року), а про ті проблеми, що виникли після розпаду Радянського Союзу в зв’язку з появою ієрархічних структур католицької церкви на території колишнього Радянського Союзу». (Йдеться, звісно ж, про Українську греко-католицьку церкву, розгромлену і закриту в 1946 році, й «повсталу з попелу» наприкінці 90-х. — К.Г. )

Забуваючи про історію, Митрополит звертається до питання про місію однієї церкви (католицької) на канонічній території іншої — на території незалежної України. На його думку, в таких випадках «усе має здійснюватися так, щоб не руйнувати відносин між Церквами». У цьому, мабуть, головні труднощі, що ускладнюють православно-католицькі відносини. «На порядку денному стоїть питання про непрості відносини між православними і греко-католиками в Україні. Серйозну стурбованість Москви викликає також експансія греко-католиків у традиційно православні області цієї країни (України), в яких Унії ніколи історично не існувало». (Важко зрозуміти, на що розраховує митрополит Кирило — невже на те, що в Україні почнуть закривати греко-католицькі храми? Або на те, що Римський Папа Бенедикт ХVI «зрадить» греко-католиків? — К.Г. ) (Портал)

Видатний українець у рясі

Нещодавно український священик Василь Симулик став одним із претендентів на призовий фонд у $25 млн., встановлений британським ученим-мільярдером Річардом Бренсоном для фінансування конкурсу робіт, присвячених запобіганню глобальному потепленню на Землі. (Бренсон — засновник і власник компанії, що займається розробкою і дослідженням новітніх технологій для вивчення космічного простору.)

Отець Василь, 60-річний настоятель православного храму в Полтавській області, у своїй науковій праці «Теорія походження природи» вивів формулу гравітаційного тяжіння початкових атомів, а також розробив схему якогось особливого термоядерного водневого казана. Внаслідок його розрахунків з’ясувалося, що «в абсолютно холодному вакуумі атоми водню, вступаючи в реакцію, виділяють тепло краще, ніж гелій». (Не будемо вдаватися в подробиці — відсутня відповідна освіта.) З Лондона отцю Василю надіслали повідомлення про те, що його працю прийнято. Це стало для нього повною несподіванкою — фізика для нього лише хобі.

Як стало відомо, колись Василю Симулику пророкували велике майбутнє в галузі фізики, та він пішов до Київського інституту іноземних мов, де майже досконало вивчив англійську і французьку мови; пізніше (незвідані шляхи Твої, Господи!) вирішив піти до духовної семінарії та стати священиком. (Інтерфакс-Релігія)

Чистка у лавах партії

Побоюючись виявів невдоволення і соціальних заворушень у зв’язку з внутрішньою політикою, спрямованою проти прибічників Далай-лами і тибетської незалежності, Китай посилив тиск на тибетські кадри всередині компартії (КПК). «Є незначна кількість дисидентських елементів усередині нашої партії, які вагаються у питаннях відданості її ідеалам, переконанням і політичній позиції», — говориться в призначеному для службового користування меморандумі, який розповсюдила комісія КПК iз внутрішньої дисципліни в Тибетському автономному районі. (Portal.credo.ru)

Міграція православних

У православних церквах Німеччини служби найчастіше ведуться німецькою мовою, при цьому священниками часто стають православні німці: друге покоління емігрантів погано розуміє мову своїх предків. Сьогодні православна громада (греки, словаки, українці, росіяни) вже стала третьою за чисельністю християнською конфесією в Німеччині — вона складає близько півтора мільйона осіб; перший помітний притік православних відбувся у 60-ті роки минулого сторіччя. (Седмица.ру)

Повернення військової здобичі

Шість середньовічних вітражів із церкви Святої Марії (Марієнкірхе) у Франкфурті-на-Одері, що були вивезені до СРСР у роки Великої Вітчизняної війни і зберігаються в Державному музеї образотворчого мистецтва імені О. Пушкіна, будуть незабаром передані Німеччинi. Раніше німцям було передано 111 вітражів із церкви Святої Марії, що зберігалися в Ермітажі.

Експертна рада при «Роскультура» встановила, що вітражі належать до культурних цінностей, що мають унікальний характер і особливо важливе історичне, художнє і наукове значення. У зв’язку з цим їхня передача здійснюється на основі федерального закону і відповідно до доручення уряду РФ щодо розгляду претензії уряду Німеччини про повернення вітражів.

Вітражі створені у ХIV сторіччі й подібних їм у Німеччині майже немає. Вівтарну частину Марієнкірхе у Франкфурті-на- Одері прикрашали три вузькі й високі (до 20 метрів) вікна, що складалися зі 104 сюжетних картинок і 13 орнаментів. Кожне з трьох вікон є циклом сюжетів, об’єднаних однією темою. Північно-східне вікно — створення світу, центральне (східне) — житіє Христа, південно-східне — цикл антихриста. Цей сюжет, що зустрічається надто рідко, робить вітражі унікальними. Вітражі завжди були головною визначною пам’яткою міста. (Патриархия.ru)

Данці переглядають Доктрину

Єпископ Народної лютеранської церкви Данії Крестен Дреєгорд разом з іншими членами Церкви випустив меморандум, що закликає переглянути антимусульманський зміст першої статті «Аугсбурзького сповідання» — основного документа Євангелічно-лютеранської церкви. Єпископ Крестен стверджує, що в документі відображено середньовічне ставлення до мусульман, яке слід переглянути. Автори меморандуму стверджують, що істинні християни, відкидаючи вчення Ісламу, не повинні його засуджувати.

Вбивства священників

У Новосибірській області виявлено масове поховання священнослужителів, що відноситься до кінця 20-х років ХХ сторіччя. З землі витягнули рештки 18 осіб, яких криміналісти районної прокуратури ідентифікували як рештки священнослужителів. Ще живі деякі мешканці села Волчанка, які тоді були дітьми і яким було відомо від близьких родичів, що в період «червоного розгулу» в цих місцях було вбито понад 60 осіб. «Новости мира религий»

Чи багато європейців у Росії?

Дані нещодавнього соціологічного опитування показали, що більшість (71 %) росіян не вважає себе європейцями, а кожний другий (50 %) переконаний у тому, що Європейський Союз загрожує незалежності Росії. Лише незначна частина опитаних упевнена, що Росія має орієнтуватися на європейські цінності, тоді як понад 40 % громадян ці цінності категорично відкидають.

Опитування було проведено на замовлення брюссельского центру «ЄС-Росія» Аналітичним центром Юрія Левади. Аналітики пишуть: «Хоча наші результати шокували західних колег, для російських соціологів вони не стали несподіванкою». Можна припустити також, що більшість росіян щиро впевнені в тому, що їхня місія — порятунок від Європи українців. «Русская линия»