ЦЕРКВИ СВIТУ
Католики та православні Америки моляться за зустріч Папи та патріарха
Архієпископ Грецької православної церкви в Америці Деметріос і кардинал архієпископ католицької церкви в Америці Вільям опублікували спільний документ, в якому говориться про братній візит Папи Римського до Туреччини і про його зустріч з Всесвітнім патріархом Варфоломієм I. Документ нагадує про той внесок, який зробили обидві ці видатні особистості — «будівники мостів» і «миротворці» — у справу подолання релігійних, етнічних і політичних забобонів. Православний архієпископ Деметріос сказав: «Ми вдячні Богу за зустріч Екуменічного патріарха Варфоломія і Папи Бенедикта і сподіваємося, що ця зустріч принесе духовні наслідки, важливі не тільки для православних і католиків, але також для нехристиян всього світу». Зазначимо також, що патріарх константинопольський Варфоломій I застеріг турецьку громадськість від створення «неприємних інцидентів» під час візиту Папи Бенедикта XVI до Туреччини. В інтерв’ю газеті «Sabah» він заявив, що візит Папи Римського є прекрасною можливістю для Туреччини, оскільки він, патріарх, має намір переконати понтифіка в тому, що Туреччина має ввійти до складу Євросоюзу, до якого вже давно прагне Анкара. «Якщо використати візит Папи з поганою метою, це дуже зашкодить іміджу Туреччини, — зазначив Варфоломій. — І якщо ми переслідуємо мету стати членами ЄС, нам потрібно уникати таких проявів». Не треба також забувати, що «Папа має вплив у всіх католицьких країнах. І всілякі психологічно прикрі інциденти можуть стати проблемою в Брюсселі». Варфоломій I переконаний, що Туреччина, будучи мусульманською країною, може й повинна вступити до Євросоюзу, і що це принесе «взаємне збагачення... Європейський союз не має залишатися християнським клубом». У своєму інтерв’ю Варфоломій I знову зажадав поновлення закритої 1971 року православної семінарії на острові Халкі: «Як турецькі громадяни, ми (християни) платимо податки, ми служимо в армії, ми голосуємо, і ми хочемо мати відповідні права. Але цього не відбувається». Бенедикт XVI зустрінеться під час візиту з віце-прем’єром країни, з патріархом константинопольським Варфоломієм, з духовним лідером вірмен, що мешкають в Туреччині, Месробом II, з головним рабином Туреччини Іцхаком Хальовой, а також з католицькими священнослужителями. (Zenit, InfoOrtodoxAmerika, ENI)
РПЦ схвалює візит Папи Римського
У РПЦ чекають від візиту Папи Римського Бенедикта XVI до Туреччини на реальний поступ у православно-католицьких відносинах. Голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило з цього приводу сказав: «Ми б хотіли бачити ясне свідчення і Папи Римського, і патріарха константинопольського про те, як мають будуватися православно-католицькі відносини... Такі явища, як прозелітизм, мають піти не тільки з нашого лексикону, але і з реального життя. Якщо візит сприятиме подоланню цих проблем, він буде мати велике значення». Митрополит Кирило також указав на важливість християнської солідарності перед обличчям «безбожного диктату, який сьогодні є очевидним у Європі і світі».
Зустріч лідерів католицької і англіканської церков
Духовний лідер англіканської церкви архієпископ кентерберійський Роуен Уїльямс 21 листопада прибув з офіційним візитом до Риму. У подорожі доктора Уїльямса супроводжують його дружина та син. Центральною подією візиту стала зустріч із Папою Бенедиктом XVI. Поїздка Уїльямса до Риму приурочена до 40-річчя історичної події — першої з часів Реформації зустрічі Римського Папи (Павла VI) і архієпископа кентерберійського (Майкла Рамси) в березні 1966 року. Архієпископ Уїльямс і Бенедикт XVI разом молилися. Уїльямс провів у Ватикані кілька робочих зустрічей і переговорів, що стосуються нинішньої ситуації у взаємних стосунках католиків і англікан і роботи спільних інститутів з екуменічному діалогу.
Татарстан скаржиться в ООН
Група громадських діячів Татарстану надіслала в Комісію ООН з прав людини, а також президентові та генеральному прокуророві Російської Федерації відкрите послання з приводу «терору і репресій» за політичною та релігійною ознакою, яких зазнають з боку «силовиків» громадяни Татарстану. Згадуючи про масові репресії в СРСР 30-х років минулого століття, автори документа стверджують, що щось таке розпочинається у сучасній Росії: у листі цитується фраза, яку кинув одному з ув’язнених мусульман співробітник сізо міста Набережні Човни: «Закон — це я. Нам зверху дали команду — мочити, давити, як пацюків. Будь-кого з вас ми можемо знищити, і жоден адвокат, жоден суддя, жоден прокурор не захистить вас»... Проти мусульман застосовують тортури, є інші порушення закону — наприклад, викрадення підозрюваних; причому правоохоронні органи не повідомляють родичам про затримання і не розкривають місць ув’язнення». У листі наводяться конкретні приклади тортур затриманих мусульман — утримання в тісній клітці, позбавлення сну, їжі і можливості користуватися туалетом, побиття, застосування електрошоку. За словами звинувачуваних, під час арештів співробітники міліції нецензурно ображають іслам і Коран. Під цим листом стоять численні підписи, в тому числі тих людей, близькі родичі яких незаконно перебувають в ув’язненні (Портал-Gredo.ru).
Лютерани просять вибачити за гріхи своїх предків
Євангелічна лютеранська церква Америки (ELCA) офіційно вибачилася за переслідування анабаптистів у Європі XVI ст. У декларації, затвердженій на зборах церковної ради ELCA в Чикаго, лідери цієї церкви висловили «свою глибоку незмінну скорботу і жаль про гоніння і страждання, заподіяне анабаптистам протягом релігійних диспутів минулого». Анабаптизм виник кілька сторіч тому; послідовники цієї конфесії вважають обов’язковим здійснювати обряд хрещення дорослих християн, навіть якщо ті вже були хрещені в дитинстві («анабаптист» означає — той, що «перехрещує»). Сьогодні послідовниками давніх анабаптистів є християнські течії амишей, гуттеритів і меннонитів. Цю християнську реформаторську течію засуджували Мартін Лютер, Філіп Меланхтон, а також сучасні протестанти — особливо через практику «перехрещення». У заяві лідерів Євангелістської лютеранської церкви Америки говориться, що вони «відкидають використання державної влади з метою переслідування людей чи груп, з якими у них є теологічні розбіжності. А ситуацію XVI ст. зовсім не можна застосовувати до XXI ст. Осуди, які містилися в лютеранських положеннях віри, можливо, були колись важливі, але втратили свою важливість для сьогодення і майбутнього». Декларація лютеран дасть можливість для розвитку співпраці між анабаптистами і лютеранами США, а також сприятиме діалогу між Всесвітньою лютеранською федерацією і громадами меннонитів у всьому світі. (ENI)
РПЦ цілковито задоволена кремлівською владою
Старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН і керівник проекту «Енциклопедія сучасного релігійного життя Росії» Сергій Філатов нещодавно зазначив на семінарі, що РПЦ МП цілком комфортно відчуває себе в умовах «суверенної демократії», а вищі церковні ієрархи всіляко підтримують владу. Так, на думку патріарха Алексія II, Росія рухається в правильному напрямі, який є протилежним розвитку західної цивілізації, і що народ має все необхідне для життя: за нинішньої влади народ ні в чому не має потреби. Як вважає Сергій Філатов, «тільки за Сталіна Московська патріархія так лояльно відгукувалася про владу». На семінарі Філатов також висловив думку, що концепція «російської цивілізації» в повному обсязі була запитана владою і стала особливо активно пропагуватися Московським патріархатом після помаранчевої революції в Україні 2004 року. Демократії та правам людини РПЦ МП дає дуже далеке від європейського тлумачення, а Європу і весь Захід обвинувачує в тому, що вони допускають аморальність, а також ліберальну сімейну і сексуальну мораль. Московська патріархія вважає, що європейські цінності сумнівні для Росії, і що «ми зможемо створити щось краще». Тим часом інститут сім’ї в Росії зруйнований більше, ніж в Європі, а кількість абортів величезна, але про це церква мовчить... На думку Філатова, деякі люди настільки вірять словам Церкви, що їм «наплювати на оточуючу реальність у Росії (Благовест-инфо).
