Ці небезпечні комп’ютери
Клуби та дискотеки можуть стати «наркотиком»
Нещодавно Верховна Рада України внесла зміни до Закону «Про охорону дитинства». Згідно з ним віднині місцеві органи влади та місцевого самоврядування будуть здійснювати контроль за дотриманням етичних норм щодо дітей в ігрових залах, комп’ютерних клубах, дискотеках та інших громадських місцях.
В чому полягає проблема та як саме влада здійснюватиме контроль, «День» запитав у начальника Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА Олександра КУЛИКА.
— Сьогодні існує чимало проблем, пов’язаних із дискотеками, комп’ютерними та ігровими клубами, на яких з’являються неповнолітні. Звичайно, щоб дитина нормально розвивалася, знайомилась із світом, їй необхідний комп’ютер. Але одна справа, коли вона користується ним з сьомого-восьмого чи з десятого класу, коли може свідомо сприймати інформацію. Зовсім інша річ — молодші діти, у яких ще нестійка психіка, яким важко контролювати свої дії, у яких ще не сформована особиста думка. Ті, хто має комп’ютер вдома, користуються ним певною мірою під наглядом батьків. Але комп’ютерний клуб для них також виглядає привабливим, бо там є нові ігри, можливість змагатися з партнерами, доступ до різноманітних сайтів, які не розраховані на користування дітьми. Комп’ютерні ігри дуже захоплюють, дехто з дітей не помічає часу й затримується на ніч. До того ж вони самі ще не заробляють гроші, тому кожна копійка для них не є такою цінною, якою вона є для дорослої людини. Є чимало випадків, коли заради грошей на комп’ютерні клуби дитина йде на злочин. Спочатку виноситься на продаж щось із дому, а потім — доходить і до крадіжок.
У цілому в столиці сьогодні працює понад чотириста комп’ютерних клубів, а їхні господарі не завжди контролюють те, чим займаються в їхніх закладах неповнолітні та чи в дозволений для підлітків час. Наприклад, за минулий рік Службою у справах неповнолітніх було проведено 99 рейдів. Перевірили 584 розважальні заклади — 431 комп’ютерний клуб, 120 ігрових залів, 25 інтернет-кафе та 8 дискотек. Виявили 582-х неповнолітніх (у навчальний час — 382 особи, а в нічний час, після 21-ї години, — 200 дітей). З’ясувалося, що серед затриманих не навчаються 34 неповнолітні, а безпритульні склали 18 осіб. Якщо новий закон про охорону дитинства (йдеться про розділ з роботи позашкільних закладів) виконуватиметься, якщо він буде доповнений ще й рядом підзаконних актів, постановами уряду, то наші діти будуть вже надійно захищені від негативного впливу в різних розважальних закладах.
— Чи потрібно, на ваш погляд, передбачити законом розширення повноважень місцевої влади щодо застосування певних санкцій проти власників клубів, а також батьків, які не дуже сумлінно виконують свої батьківські обов’язки?
— На мою думку, починати потрібно не з санкцій. Батьки повинні знати про ту загрозу, яка існує для їхніх дітей. Навіть якщо діти й не ходять до комп’ютерних клубів. Далеко не всі сім’ї в нас дбають про своїх дітей на належному рівні. Хтось займається тільки особистими справами, хтось — у полоні алкогольних марень. Тому в школах потрібно кожен день з’ясовувати причини відсутності учнів на уроках, тим більше, що сьогодні 90% квартир киян телефонізовані. У деяких школах батьківські ради взяли це питання під жорсткий контроль — навіть обходять найближчі клуби й вилучають звідти дітей. Власники ж клубів повинні знати, що після першого попередження щодо допуску неповнолітніх до клубів під час уроків у школі або вночі, а також за відсутність контролю за тим, яку саме інформацію отримують діти за допомогою комп’ютера, в разі наступного порушення закону їх неодмінно закриють.
— А як впливати на батьків, які не приділяють своїм дітям належної уваги?
— Примусити батьків любити дитину неможливо. Але стимулювати їх до цієї любові потрібно. Принаймні батьки повинні знати, що діти — це не тільки їхня особиста справа. Я не прихильник адміністративних санкцій, я — за виховну роботу з батьками. Але не тоді, коли вже ці діти є, — і курять з п’ятого, та навіть з третього класу. Це треба робити тоді, коли створюється сім’я. Цими питаннями займається наш структурний підрозділ — Київський міський центр «Родинний дім». Там успішно виконується програма «Абетка подружжя». Це семінари й тренінги для тих, хто тільки має намір одружитися. Цікаво, що саме на цих тренінгах майбутні молодята одне про одного дізнаються більше, ніж при особистому спілкуванні поза клубом. Також працює Школа усвідомленого батьківства. Хоч як це дивно, але не кожна подружня пара може аргументувати, навіщо їм потрібна дитина та що з цією дитиною треба робити. Все йде від сім’ї. Там, де дитина бажана, де дитину люблять, де про неї дбають, вона не стає на злочинний шлях, не зловживає алкоголем чи тютюном. Альтернативою ж небезпечним розважальним закладам для дітей можна вважати роботу підліткових клубів за місцем проживання, заняття в спортивних секціях та створення мережі закладів для спільного сімейного відпочинку, які б були фінансово доступні для людей із невеликим достатком. І саме держава повинна цьому сприяти.