«Тимчасова» освіта

За підтримки фонду «Відродження» громадські організації провели незалежний моніторинг забезпечення прав на освіту громадян, які виїхали із зони АТО. Обрали дев’ять регіонів: Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Херсонську, Сумську, Одеську, Київську та Волинську області.

Основні висновки: для дошкільнят не вистачає місця в дитсадках, хоча в переважній більшості усім переселенцям з маленькими дітьми ідуть назустріч; батьки-переселенці сподіваються, що «скоро все закінчиться», і через це часто діти шкільного та дошкільного віку не відвідують школу; студенти з Донецької та Луганської областей мають великі проблеми з перетином території, яка непідконтрольна Україні (і навпаки) — у зв’язку із запровадженням перепусток.

— У Харкові та Чугуєві значна частина батьків-переселенців не бажають віддавати дітей до дошкільних навчальних закладів. Мотив — що вони тут тимчасово. Інколи це «тимчасово» триває півроку, рік, а то й більше. Інша проблема — як і по всій Україні: дитячі садки переповнено. На 100 місць — 113—117 дітей. «Плюсом» є те, що в Чугуєві прийнято рішення про безкоштовне харчування дітей, які приїхали з території проведення АТО, — розповіла координатор Чугуївської правозахисної групи Орися Пекареніна.

За оцінкою громадськості, проблеми зарахування дітей в навчальні заклади озвучили тільки 5% батьків-переселенців. Навчальні заклади йдуть назустріч у прийомі, проте в переселенців часто не вистачає коштів зібрати дітей до школи.

— Щодо дошкільних закладів, то я бачу проблему в конфлікті, що зараз назріває. Наприклад, у Києві жителі столиці займали чергу в дошкільні дитячі установи за 1,5-2 роки. Зараз на ці міста приймають переселенців. Може пройти півроку, і конфлікт буде дуже відчутним. Тому вже зараз потрібно це попередити, — каже голова громадської організації «Кримська правозахисна ініціатива» Людмила Скворцова. — Але основна проблема практично всіх дорослих — фінансового характеру: часто батьки не можуть купити елементарні матеріали для розвитку та творчості. У місцях компактного проживання ми побачили, що у дітей немає навіть олівців. Ми побачили, що діти — дуже травмовані, психологи ж кажуть, що в них немає навички роботи з дітьми, які пережили війну.

За оцінками координаторів громадських рухів, були випадки, коли відмовлялися приймати дітей у навчальні заклади в Херсонській та Миколаївській областях. Фахівці кажуть, що єдиним виходом буде прийняття національної програми допомоги дітям ВПО: щоб прописали механізм фінансового захисту.

Як розповіла координатор громадської ініціативи Запоріжжя «Степ» Ая Андрух, у Запоріжжі та п’яти районах області лише 35% дітей у віці від шести до 16 років навчаються у середніх школах. У Херсоні та шести районах — лише 20% від усіх зареєстрованих дітей.

—  Є проблема, що люди, очевидно, реєструються, а потім їдуть назад. Ні один департамент нам не надав інформації про кількість зареєстрованих та кількість тих, хто проживає фактично. Тому складно сказати, що з цими дітьми, найчастіше — вони просто не відвідують навчальний заклад, — говорить Айя. 

Про критичний матеріальний стан дорослих та студентів говорять представники всіх регіонів: понад 97% опитаних студентів сказали, що в них погіршилося матеріальне становище після переїзду. На щастя, часто допомагають місцеві жителі. За словами представниці громадської організації «Трибун» Катерини Яценко (Рубіжне Луганської області), в школах Рубіжного проводять акцію «Збери портфель другу»: місцеві жителі допомагають дітям із зони АТО. Також там організували для цих дітей безкоштовне харчування.

Доброю новиною є затверджена МОНом процедура перетину кордону випускниками, які проходять ЗНО: їх мають пропускати без додаткових документів.

— Діти, які проживають на окупованих територіях і складатимуть ЗНО в межах Донецької та Луганської областей, у містах, підконтрольних Україні, заздалегідь готувалися вступати у вищі навчальні заклади. Вони подавали заяви на здачу ЗНО та зареєстровані у навчальних закладах на території, яка контролюється Україною. Всі вони вже володіють інформацією: їм направили запрошення-перепустки на електронну пошту; вони мають номер, за яким зареєстровані, та знають, коли і де складатимуть іспити. Також знають, як здійснювати перетин лінії розмежування. Ця інформація є в нас на сайті: ми склали дорожню карту випускника — покроково розписали, що потрібно робити. Сьогодні є домовленість із координаційним центром, що вступники будуть виїжджати без будь-яких перепусток лише за наявності запрошення Українського центру оцінювання якості освіти і відповідних документів (паспорта і реєстраційної картки), -пояснює директор Департаменту загальної  середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко.

Частина з цих дітей невдовзі поповнить лави студентів-переселенців, яких в Україні — 9,3 тисячі. Вони навчаються у 101 вищому навчальному закладі (5,5 тисяч — на бюджеті). Це — дані моніторингу, зробленого ГО «Національний студентський союз».

Представники «Національного студентського союзу» лобіюють питання, які мають полегшити навчальний процес та отримання дипломів для цих студентів.

— Ми пропонуємо внести зміни в законодавство, щоб для в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї зробили виняток студентам та викладачам, та випускали та впускали їх за документами, які засвідчують особу (паспорт, студентський, посвідчення викладача). Друга проблема, яка турбує випускників — отримання дипломів, коли є академічна різниця. 16 квітня ми направили листа в МОН щодо того, щоб оцінки можна було б переставляти із залікових книжок або із документів первинного обліку семестрового контролю. На жаль, виші не розуміють, що документом первинного контролю може бути залікова книжка або академічна довідка,  видана навчальним закладом. Представники вишів кажуть, що має бути наказ МОН. Ми підготували відповідний проект наказу і передамо його в міністерство, — пояснив представник «Національного студентського союзу» Андрій Черних.

Сьогодні всі пропозиції громадськості узагальнюють, та невдовзі їх буде запропоновано відповідним міністерствам і відомствам.