У художниці Тетяни Гершуні життя на дві країни
Перед тим, як отримати запрошення пройти магістерську програму в університеті штату Саскачеван, Тетяна за вельми короткий час стала відомим майстром українського contemporaru art. Поряд із визнаними метрами вона брала участь у гучних художніх проектах у Києві й Одесі, а рецензії на авторські проекти Гершуні «Анабіоз» і «Ультрадіалог» обійшли всі (щоправда, досі нечисленні) вітчизняні видання, присвячені сучасному мистецтву. Одне з них навіть назвало художницю «своєрідним класиком», оскільки саме Ева вперше використала в нашому мистецтві ультрафіолетове світло як спеціальний візуальний ефект образотворчої творчості. Найбільш вражаюче його було реалізовано в рамках виставки «Погляди з варенням» (куратор Марта Кузьма): збільшені до розмірів 5-річної дитини дитячі малюнки Тетяни — улюблені дівчачі принцеси — в ультрафіолетовому освітленні виглядали вражаюче монструозно.
У Канаді Тетяна, крім, власне, навчання і викладання малюнка студентам свого ж університету, зайнялася особистими теоретичними дослідженнями. Не покинула вона й експериментів із живописом, фотографією, інсталяціями і перфомансами. Серед її останніх інтересів — історія Хазарського каганату як предтечі Київської Русі. Щоправда, приїхавши на літо в Україну, пані Гершуні повертається звідси з враженнями і роздумами куди менш теоретичними і творчими. «Я побачила, як сильно загострилися тут за два роки соціальні виразки, — говорить художниця. — Перший шок викликав випадок, коли жінка-інвалід, якій я подала милостиню, кинулася цілувати мені руки. Я розридалася і день після цього не могла примусити себе вийти з дому. За останній час почуття приреченості і відчаю у багатьох людей в нашій країні, на наших вулицях, стало очевидним».
Виїжджаючи до Канади з нелегким серцем, Тетяна все ж не збирається втрачати зв'язки з батьківщиною. На жаль, її роботи сьогодні можна побачити тільки у приватних колекціях в Україні, Норвегії, Канаді. У період перебування Еви у Києві одне з її полотен вирушило в приватне зібрання до Швейцарії. Але вже приблизно через півроку Тетяна має намір знову приїхати до Києва — для участі в серйозній художній акції. Серед приємних вражень, які залишилися від візиту до Вітчизни, особливо цінним для Гершуні став перфоманс на тему української народної картини «Козак Мамай» і хазарських ілюзій, проведений нею на попередній презентації проекту. А ще — відвідини салону Вікторії Гресь і придбання сріблястого піджака з колекції дизайнера «Солодкі обіцянки».
«Я дуже хочу, щоб до наступного мого приїзду в Україну тут почалися прогресивні соціальні зміни», — говорить мисткиня. Як, втім, і всі ми.
