У Луцьку хочуть закрити російськомовні класи

Питання про це буде винесено на сесію Луцької міської ради, навіть не зважаючи на те, що його не підтримала профільна депутатська комісія з питань освіти, науки, культури і мови. Положення «Про особливості навчання регіональними мовами або мовами меншин у комунальних навчальних закладах міста Луцька», яке передбачає скорочення вивчення російської мови й літератури в освітніх закладах міста, підготував депутат міської ради, журналіст Андрій Калахан.

Раніше в обласному центрі Волині було аж три загальноосвітні школи з російською мовою навчання, нині залишилося лише кілька класів у 5-й школі та декілька груп в інших. Цим питанням Андрій Калахан зацікавився, вивчивши положення Закону «Про засади державної мовної політики». Адже нині в місті кількість носіїв російської мови значно менша, ніж десять відсотків. У Луцьку російську рідною визнали лише 6,9% мешканців. Проте з міського бюджету на функціонування російськомовних класів і груп витрачають чималі гроші. Положення колеги депутатська комісія не підтримала. Були аргументи на зразок того, що Закон «Про засади державної мовної політики» на території Луцька не діятиме, що заборонами російської мови українську не порятуєш, і навіть зауваги на кшталт «У мене дружина — росіянка».

Андрій КАЛАХАН:

— Із законом Ківалова — Колесніченка можна боротися різними методами. До його ухвалення Луцька міська рада чотири (!) рази зверталася до вищих органів влади, щоб цей закон не вступив у дію. Стільки ж разів нашу думку проігнорували. Можна ще енну кількість разів використовувати пафосні фрази про те, що цей закон поганий. Тільки чи дасть це результат? Я вирішив піти іншим шляхом, на перший погляд — парадоксальним, шляхом банального застосування норм закону Ківалова — Колесніченка, що вже набув чинності. Чому? Уважно прочитайте цей закон. Там є низка положень, які дозволяють погіршити нинішнє становище мовних меншин на територіях, де вони становлять менше десяти відсотків від загальної кількості мешканців. Зокрема і у сфері освіти.

На основі цих положень я і розробив відповідний проект рішення Луцької міської ради. Навіть якщо мої колеги не приймуть його, це не скасовує самого закону! Якщо на Сході за надуманій основі зменшують кількість українськомовних класів, то чому на Заході не можна зробити цього з російськомовними? Підкреслюю: на цілком законних підставах, згідно з тим, що запропонували Ківалов і Колесніченко. Між іншим, функціонування цих класів і викладання російської мови фінансують із місцевих бюджетів. То чому таким чином не зекономити, якщо державний бюджет навіть не дає повністю коштів на зарплату вчителям?

Якщо центральна влада не чує голосів українськомовних щодо скасування цього абсурдного закону, то, можливо, почує російськомовних?