У вас грають без правил
Як господар бізнесу, котрий зробив свій капітал із нуля, я, напевне, не скажу багато нового для таких самих людей, пов’язаних із бізнесом, як і я, але, можливо, відкрию очі тим, хто чекає на манну небесну й на зміни в економіці, — ЇХ НЕ БУДЕ!
Ні, я не песиміст, а просто знаю всю «кухню» зсередини.
Спроби старої авторитарної номенклатури, яка стоїть при владі, поповнити бюджет простими (і такими складними, як постійно змінювані правила відшкодування ПДВ) рекетирськими способами за допомогою податкової поліції й інших каральних інструментів приречені на провал.
У будь-якій живій чи такій, яка претендує на життя, економіці — єдиний і безумовний двигун — стимул! Який стимул може бути в чиновника, котрий отримує 70—200 грн. на місяць?! Використовувати свій пост для блага своєї родини — він бо також людина. І нехай пан Гутник чи будь-який інший чиновник ВБОЗ чи СБ скаже, звідки в їхніх структурах уся техніка. Мабуть, у більшості працівників цих структур «тещі дуже заможні й купують своїм дітям машини»? І це все при величезних недонадходженнях із бюджету.
Безглуздо було б припускати, що всі люди, які досягли успіхів в Україні, — «хитромудрі, спритні й хижі ділки». Те, що називається «тіньовий бізнес, одноденні фірми та складні схеми», — це лише вихід зі становища НОРМАЛЬНИХ людей, котрі «хочуть бути багатими, але не можуть бути ними законно».
І на камінні виростають дерева. Сьогодні жоден із небагатьох людей, які досягли успіхів, не втратить нагоду інвестувати свій прибуток подалі від України — місця, де грають без правил.
Повірте мені на слово — це моя робота тут, де податки максимум 30%, що дуже немало для потужної економіки. Сплачуючи їх, люди, котрі «вважають, що (український) бюджет може поповнюватися і без їхньої участі», — мають реальну віддачу від держави у вигляді соціального захисту для них і для їхніх родин. Яку допомогу бізнес має в Україні від держави?
Я не хочу давати ніяких порад ні людям, які дають хабарі, ні тим, хто їх бере, ні тим, хто мріє про них (про хабарі), чекаючи мізерну зарплату по 5—7 місяців.
Просто хочу, аби якнайбільше людей у любій мною країні зрозуміли: поки держава і її структури не перестануть дивитися на бізнес, як на дійну корову, суспільство не зможе створити середній клас — найсильніший оплот добробуту. Лише допомога бізнесу, дрібному передусім, і реальний, як за розмірами, так і за зарплатою бюджетний сектор — ось головні кроки до порятунку.
Головне, щоб не стало пізно!
