Убивця №1

Вчора ми відзначили Міжнародний день без куріння. Загалом у світі тютюнозалежними є мільйони людей різного віку. За даними ВООЗ, наша держава наразі посідає 17 сходинку у списку країн світу, які мають високий рівень поширення куріння. Щороку лише 35—40% курців намагаються подолати свою пристрасть, усвідомивши руйнівний вплив нікотину на їхній організм. Та багатьом відчайдухам не вистачає сили волі довести справу до кінця. Як стверджують фахівці, більшість тих, хто пробує кинути курити, витримує без сигарет максимум кілька місяців. Основна причина зриву — невіра в успішність спроб.

За словами головного лікаря Київського міського центру здоров’я Отто Стойки, хронічний прийом нікотину призводить до звикання, зниження чутливості організму до його дії, збільшення числа нікотинових рецепторів і патологічних змін у головному мозку, через що розвиваються численні нервові розлади. Боротьба з нейробіологічними розладами неможлива без лікарського втручання, переконаний пан Стойка.

— Багатьом курцям властивий скепсис, який заважає їм звернутися за допомогою до лікаря, — зауважив фахівець. — Вони вважають, що проконсультувавшись зі спеціалістом, визнають власну слабкість у боротьбі з нікотиновою залежністю. Але нехтувати порадами спеціалістів не варто. Наразі більшість курців зрілого віку (85—90% від загальної кількості курців) потребують негайної терапевтичної та психологічної допомоги. Та, на жаль, мало хто з них проявляє бажання почати лікуватися.

Позбавлення нікотинової залежності, на думку експертів, починається зі звичайного роз’яснення пацієнтові біологічної природи тютюнозалежності. Усвідомлення курцями суті біохімічних процесів, які відбуваються в їхньому організмі під впливом нікотину, змінюють їхнє ставлення до власного здоров’я. Це штовхає їх до відмови від сигарет, що часто супроводжується появою синдрому відміни. Як пояснив Отто Стойка, для багатьох курців підвищення рівня обміну норадреналіну (саме це розуміють під поняттям «синдром відміни») викликає дуже неприємні відчуття, які загострюють потреби організму в нікотині.

Щоб кинути палити, чимало курців починають вживати «легкі», «м’які», «з низьким вмістом смол», «з системою потрійної вугільної фіксації» сигарети. Та лікарі запевняють, що всі ці позначки виробників на пачках сигарет — лише реклама, спрямована на збільшення кількості споживачів їхньої продукції. Насправді ж хімічні речовини, які додаються у ході виготовлення сигарет, не послаблюють, а навпаки — посилюють дію нікотину (у реакції з аміаком нікотин змінюється і стає у 100 разів доступнішим для всмоктування у кров).

Фахівці переконують: не варто вірити, що позбутися тютюнової залежності допоможе проколювання голкою фільтру на сигаретах (мовляв, так до організму потрапляє менша доза нікотину) або ... гіпноз: дехто вважає, що за допомогою гіпнозу можна впливати на поведінку і звички людей, однак переконливих свідчень успішного застосування методів гіпнотичного впливу на курців поки немає. Як альтернативу сигаретам експерти пропонують нікотинову жувальну гумку, нікотиновий аерозоль або інгалятор: експерти стверджують, що курс відвикання від куріння з жуйкою триває шість місяців, а ймовірність відмови від паління становить 40—60%.

Загалом від куріння відмовляються найсильніші та найвитриваліші люди. Ті ж, кому не вдалося позбутися шкідливої звички, повинні зважати на те, що завдають шкоди не лише власному, а й здоров’ю інших людей — так званим пасивним курцям.