Учені просять не добивати науку

Ініціативна група вчених Національної академії наук України звернулася до Кабінету Міністрів з вимогою переглянути статтю видатків на науку в проекті Державного бюджету України на 2014 рік. За інформацією профспілкового комітету НАН України, зараз у цьому документі закладено таку ж суму, як і торік, — 2 мільярди 661 мільйон гривень. Це і на зарплату вчених, і на оплату комунальних послуг інститутами, і на розвиток науки. З огляду на те, що понад 90% цієї суми йде на зарплати науковцям, про які наукові розробки і дослідження можна говорити? Найбільше науковців обурює те, що уряд не шкодує коштів для силових органів, натомість наука змушена виживати.

— Прем’єр-міністр Микола Азаров сказав, що в бюджеті на 2014 рік закладено дві основні цілі: економічне зростання і соціальний захист. На жаль, нічого подібного ми не бачимо. Навпаки — пріоритетами бюджету є правоохоронні, я би сказав, владоохоронні органи, — каже голова профспілки працівників НАНУ Анатолій ШИРОКОВ. — Якщо 2009 року бюджет НАН України був удвічі більшим, аніж бюджет Генпрокуратури (1 мільярд 846 мільйонів і 966 мільйонів відповідно), то сьогодні ця пропорція змінилася. 2014 року на Генпрокуратуру виділили 3 мільярди 200 мільйонів гривень, а на Національну академію наук — 2 мільярди 661 мільйон. 2009 року ми мали майже однакове фінансування із СБУ, а зараз у них — 3 мільярди 200 мільйонів. Однією з найпріоритетніших статей у бюджеті на наступний рік є стаття про нашу міліцію. Вони отримають на два мільярди більше, ніж 2013 року (15 мільярдів 800 мільйонів проти 13 мільярдів 800 мільйонів 2013-го). На щастя, затвердження бюджету відклали — отже, у нашої профспілки буде час влаштувати свій власний Майдан під Кабміном.

Науковці просять дати НАНУ хоча б 3 мільярди 980 мільйонів. Адже із запланованих 2 мільярдів 661 мільйона гривень на 2014 рік 2 мільярди 581 мільйон іде тільки на зарплату. А ще потрібна оплата комунальних послуг інститутами і розвиток хоч якихось напрямів науки. Суто на науку вчені просять надати один мільярд гривень. Це смішна сума, а для закордонних науковців — шокуюча.

— Роль науки в розвинутому суспільстві має бути пріоритетною. В умовах ринкової економіки вона сприяє конкурентоспроможності держави: якщо країна це питання вирішила і залучила науку — це успішна держава. Якщо ні — хай би що робив уряд, хай би які він брав кредити, — країна буде неуспішною... Порівняно з 1991 роком НАНУ зараз фінансується в 10 разів менше. Це удвічі-втричі менше від наявних мінімальних необхідних норм. За такого фінансування говорити про роботу неможливо, — констатує провідний співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова Анатолій ЄРМАКОВ.

Як розвивати науку та як виплачувати зарплату тим ентузіастам, які ставлять знання понад усе, — це головний біль профспілки НАН. Торік на зарплату науковцям не вистачило 200 мільйонів. Довелося деяким працівникам узяти неоплачувані відпустки, а інститутам скоротити кількість проектів. Цього року, схоже, ситуація повториться.

— Ми маємо недофінансування, внаслідок якого звільняються фахівці з досвідом, люди зі світовими іменами, які започатковували світові школи. Низькі зарплати, незадовільне забезпечення працівників Академії житлом призводить до того, що звільняються і молоді фахівці. Створити нові місця з таким бюджетом практично неможливо, і охочої молоді не так уже й багато: люди зі студентських років мріють не про кар’єру вченого, а готують себе до практичної діяльності. Після закінчення навчання більшість іде працювати туди, де більше платять, або будують своє майбутнє за кордоном. Уряд не хоче зрозуміти, що наука невпинно втрачає престижність. Замість того, щоб створити суспільство знань, робить все для того, щоб зруйнувати майбутнє держави, — каже кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАНУ Галина КОБИРИНКА.

Учені вважають, що Україна була, є і залишається фактично залежною від тих галузей економіки, які визначали прогрес країни ще 50 років тому. І ні про які інновації мови бути не може. До речі, науковці наводять приклад, що сьогодні в Європейському Союзі на одну одиницю зарплати припадають дві одиниці на природно-лабораторну базу. У нас же з 1 одиниці 90% іде на зарплату працівників.