Українські фармацевти «прорубали вікно» в Європу

Річний обіг ринку фармацевтичних препаратів на Україні оцінюється експертами в один мільярд доларів. Але тільки 28% від цієї суми припадає на вітчизняні ліки. Решту кладуть собі в кишеню численні іноземні компанії. То що ж заважає нашим препаратам дорівнятися за популярністю до того ж «Панадолу» або бальзаму Біттнера?

 — Фармацевтична галузь — одна з небагатьох, котрі не тільки міцно тримаються на плаву, але й додають обертів, — вважає заступник голови Держкоммедбіопрому Павло Тертичний. — Сьогодні в галузі виробництва ліків ми вийшли на рівень 1990 року. Щорічно запроваджуємо близько 100 найменувань нових лікарських препаратів, а на 1998-й заплановано 150. Приблизно 40% від нашої продукції йде на експорт до країн СНД, Балтії. З Європою та Америкою, звичайно, складніше: реєстрація нових препаратів там коштує 100 — 200 тисяч доларів, а в нас просто немає таких грошей. Ситуація парадоксальна: галузь працює ефективно, але... вона набагато відоміша за кордоном, аніж у своїй країні. Однією з причин є те, що немає реклами.

Здавалося б, ситуація парадоксальна: галузь рентабельна, кошти повинні знайтися. Але біда в тому, що в більшості випадків цей прибуток залишається тільки на папері. Враховуючи тяжке становище державної медицини, практично постійно доводиться давати товар у борг. На сьогодні охорона здоров’я заборгувала виробникам медпрепаратів більш ніж 600 млн. гривень. До того ж нині фармацевтичне виробництво перебудовується немислимими темпами: до 2003 року галузь повинна перейти на міжнародні стандарти, прийняті ВОЗ. На інвестиції ж надій немає.

Покупці часто скаржаться, що вітчизняні ліки дорожчі за імпортні. Але ціни накручують не заводи-виробники, а численні перекупники. Експерти того ж Держкоммедбіопрому підрахували, що пряме постачання могло б зекономити охороні здоров’я до 60% коштів, які надаються на закупівлю ліків. Держкоммедбіопром готовий укласти прямі угоди з усіма областями України. КОМЕНТАР ФАХІВЦІВА А що думають про вітчизняні препарати ті, кому належить з ними працювати — медики і працівники аптек?

— Природно, ми згодні з тим, що слід підтримувати вітчизняного виробника, але все ж непогано б і йому прислухатися до нас, — повідомила журналістові «Дня» заступник начальника управління охорони здоров’я Дніпропетровська Алла Малая. — Наприклад, у нашому місті є завод «Дніпромед», але часто він постачає в наші лікарні зовсім не те, що нам треба. Чого б їм для початку не порадитися з медиками? Сьогодні на медичне обслуговування одного мешканця надається 63 гривні на рік, а на придбання медикаментів... 1 гривня на ліжко-день. Пацієнтам доводиться багато чого купувати за свій кошт. Ми, природно, рекомендуємо вітчизняні аналоги, але більшість усе ж купує імпортні ліки.

— Думаю, справа і в тому, що багато аптек не зацікавлені у вітчизняних препаратах, — вважає завідувачка центральної комунальної аптеки Херсона Тетяна Урсал. — Вітчизняні препарати первісно дешеві, значить, і великого відсотка від продажу не отримаєш. У Херсоні багато аптек: 50 приватних і вісім комунальних. Комунальні аптеки перебувають на міському бюджеті, тому в нас іще можна знайти дешеві ліки, ми готуємо і копійчані розчини за рецептами, і мазі, і настоянки, тому зацікавлені у прямих контактах із вітчизняними виробниками. Приватники, природно, цим не займаються, їхній асортимент — готові ліки відомих зарубіжних фірм.I