Українські льотчики й космонавти лікуватимуться у Вінниці
До повного «боєкомплекту» не вистачає тiльки вiддiлення радiальних прискорень з центрифугою (у Радянському Союзi їх було лише два). Проте вже видiлено й пiдготовлено майданчик для його будівництва. Вiйськово-медичнiй службi передали також лiтак Ан-72, на борту якого буде обладнано медичну лабораторiю. Це дозволить проводити дослiдження в умовах, максимально наближених до режиму роботи льотчикiв.
До цього часу в такiй потужнiй авiацiйнiй державi, як Україна, не було власного закладу, який займався би проблемами авiацiйної та космiчної медицини. Колишнiй союзний НДІ та кiлька закритих проблемних лабораторiй пiсля 1991-го залишилися за кордоном. Проте розвиток авiацiї, створення нових лiтальних апаратiв, здатних пiднiматися на висоти, що межують з космiчним простором, формування власного (хай i невеликого) загону космонавтiв ставили це питання дедалi гострiше — передусiм тому, що навантаження на органiзм льотчика зростає.
Якщо в двадцятi роки, коли авiацiйна медицина тiльки зароджувалася, льотчикам достатньо було тренувань у високогiрних умовах, то тепер висотнi фактори польоту стали незрiвнянно жорсткiшими. Один з основних чинникiв — перевантаження, якi iнодi вдев’ятеро перевищують силу земного тяжiння й спричинюють раптовий вiдплив кровi вiд одних органiв та переповнення нею iнших. Скажiмо, знекровлення мозку може призвести до непритомностi пiлота, себто до авiакатастрофи. Звiдси — реальний ризик «заробити» серцево-судинні захворювання.
Не менш важливий чинник — шум двигунiв. При зльотi реактивного лiтака рiвень його сягає ста двадцяти децибелiв, тодi як людське вухо витримує лише шiстдесят. Недостатнiй захист вiд нього веде до погiршення слуху й у перспективi загрожує повною глухотою.
А є ряд факторiв, які стороннє око не помiтить. Наприклад, кожна посадка лiтака — це, по сутi, несильний удар об землю, вiд якого особливо потерпає хребет. Негативно впливають на нього й багатогодиннi перельоти в тiснiй кабiнi, де неможливо розiм’ятись. Пiсля кiлькох вильотiв на великi висоти у льотчикiв з’являється характерне покашлювання, викликане фарингiтом, бо киснева сумiш «обпалює» слизову оболонку верхнiх дихальних шляхiв. Пiлоти гелiкоптерiв скаржаться на вiбрацiю. Космонавти повиннi бути готовими до працi в умовах невагомостi, якi самi по собi є екстремальними для органiзму...
Навесні наступного року український Центр аерокосмічної медицини мають відвідати американцi, а влiтку фахiвцi вiйськово-медичної служби завiтають до Сполучених Штатiв. Коли у Вiнницi гостювали працівники Центру авiацiйної медицини з Утрехту (Голландiя), що обслуговує льотчикiв НАТО, вони не приховували: якщо все задумане буде реалiзоване, доведеться їздити сюди вчитися...
Однак самi собою виникають сумнiви щодо реальностi швидкої розбудови Центру: чи не зависнуть у повiтрi плани через недостатнє фiнансування?
Начальник вiйськово-медичної служби ВПС генерал-майор П.Мельник їх розвiює:
— А ми фiнансової пiдтримки майже не отримуємо. У нас є мережа не тiльки лiкувальних, але й профiлактично-оздоровчих закладiв, яка дозволяє, надаючи платнi послуги та реалiзуючи путiвки, самим заробляти грошi i вкладати в розвиток. Досить сказати, що сьогоднi служба має шiсть будiвельних майданчикiв, на яких споруджуються лiкувальнi корпуси, реконструюється госпiталь.
...На початку наступного року на базi Центру проводитиметься семiнар за участю всiх комiтетiв i вiдомств, якi використовують авiацiю. Одним із питань, які розглядатимуться на ньому, буде проект державної програми розвитку авiацiйної та космiчної медицини.
№246 22.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
