Унiвермаг

Усталений ритм ділового життя Хмельницького, що зводиться, передусім до культурного обслуговування громадян і гостей міста, порушили приватні підприємці — орендарі універмагу «Дитячий світ». В ті дні, коли вся країна брала найактивнішу участь у виборчому процесі, вони несподівано для громадськості розхвилювалися за свої кровні справи, не заспокоїлися й досі.

Що ж, питається в задачі, сталося? Їм, учасникам ділового життя, було відмовлено в подовженні термінів угод про оренду торговельних площ. Підозри, що місцева влада почала з ними якусь гру, як невдовзі виявилося, були небезпідставні. «З’ясувалося ж це тоді, коли начальник управління комунального майна міської ради пані Малікова зібрала нас в актовому залі універмагу й оголосила, що рішення міськвиконкому від 11 листопада 2004 року будівля передається в оренду фірмі «Інтер-Техно» в особі пана Гуменюка. Тут-таки й був сам пан Гуменюк», — згадує підприємець Надія Надєждіна.

Збудований на вулиці Проскурівській у часи ударних повоєнних п’ятирічок універмаг «Дитячий світ» був і залишається окрасою центра міста, своєрідна пам’ятка архітектури 60-х минулого століття. Він не «загубився» навіть по тому, як опинився у тіні найсучаснішої приватної споруди з затемненого скла під назвою «Либідь-Плаза», де також організовано культурне торговельне обслуговування трудящих. Хоча, як заявляє архітектор за фахом і орендар торгівельної площі в одній особі Анатолій Брильов, у ході спорудження найударнішими темпами сучаснішої будівлі стіна давнішої й дала тріщину.

«Дитячий світ» — то поки що комунальна власність міста. Один із лічених об’єктів, що ще залишився поза увагою найактивніших учасників приватизаційного процесу. Свого часу вітри змін не обминули й універмаг. Трудовий колектив, який учився й торгував по-радянськи, опинився з примусу на вулиці. Натомість облаштували свої прилавки ті, хто на зорі капіталізму самотужки навчився торгувати.

Відомо, що історія має властивість повторюватися. Так і сталось. Один із останніх набутків народу став об’єктом чиїхось жадань. Міськвиконком отим самим озвученим в актовому залі універмагу рішенням взявся задовольнити чиїсь жадання, ухваливши віддати «приватному підприємству «Інтер- Техно» приміщення підвалу, 1, 2, 3 поверхи будівлі на вул. Проскурівській, 4/3 площею 2993 квадратних метри для здійснення торговельної діяльності з правом передавати в суборенду». Цим таки рішенням передбачалося «зобов’язання орендаря («Інтер-Техно». — Ред. ) щодо проведення капітального ремонту будівлі, проведення заміни меблевого обладнання всіх поверхів відповідно до проекту, попередньо погодженого з орендодавцем, забезпечення охорони будівлі».

— В інтернеті вже з’явився новий «образ» універмагу — те ж саме суцільне затемнене скло, об’єм незрозумілої естетичної спрямованості, що має стати продовженням «Либідь-Плази», — вказує на інтригу член спілки архітекторів України Анатолій Брильов.

Одначе підприємцям не до архітектурних новацій, що, на думку Анатолія Брильова, порушують ансамбль забудованої епохи. Вони, скромні трудівники прилавку, вгадали велику загрозу, що являє для них суборенда. Бо дехто з них уже пережив (чи не пережив) вельми характерну особливість становлення та розвитку сервісу в Хмельницьку.

Вона, ця характерна особливість, полягає в тому, що вже в ХХI столітті провінційне місто, йдучи попереду країни усієї, випередило з одного-єдиного показника навіть великі європейські столиці. Цей показник — то квадратні метри торговельної площі на «середньостатистичні» душі населення. Звісно ж, провідна роль у цьому випередженні належить власникам речових ринків, які влаштовують крамарям такі собі робочі місця.

Ринки — на окраїні, а торговельні центри — в найвелелюдніших місцях, де ринкова вартість сотки землі сягає захмарних висот...

«Батьки» міста всіляко вітають, підтримують і спрямовують відчайдушні зусилля найуспішніших людей міста, спрямовані на те, щоб Хмельницький примножував оцю всю невмирущу славу. До речі, ці люди — переважно депутати міської ради, «слуги народу». Отож, звітуючи про зроблене в 2004 році, «батьки» міста не забули нагадати, що Хмельницький прикрасився «низкою новобудов, серед яких: торговельно-готельний комплекс «Либідь-Плаза», виставково-торговельний центр із вбудованим кафе, ринок із продажу непродовольчих товарів... До Дня міста відкрито новозбудований центр на вул. Проскурівського підпілля, 63. Власник — ТОВ «Рембуд» (директор Мандзій Сергій Володимирович)».

Торгівля переважно заморським крамом уже давно стала антагоністом місцевого виробництва. У 2004 році кожне десяте підприємство обласного центру спало мертвим сном. На жаль, поки що ніхто не каже, коли ж вони прокинуться й чи прокинуться взагалі. Вся увага — зразковому сервісу!..

— Я сама необачно взяла участь у такому проекті. Люди вкладають гроші в ремонт і все залишають. На першому поверсі сусіднього торговельного центру правлять по 58 євро за квадратний метр, — обурена підприємець Олена Антонюк, яка на прийнятих умовах поки що орендує квадратні метри в універмазі «Дитячий світ».

Податківець про запаморочливу оренду, що «пішла вгору», нічого не знає, не розуміє. Бо, як мовиться, одне пишуть, інше в голові тримають. «За певну плату видають квитанцію, решта грошей — окремо», — говорить про «технологію» розрахунків у найсучасніших торговельних центрах Олена Антонюк.

Оті власники новітніх будівель, орендодавці квадратних метрів торговельної площі, вважають, що покупець заплатить за все. Якщо захоче та зможе. А ні... «Треба діамантами торгувати, аби по 58 євро за метр платити», — тихо мовить підприємець Надія Надєждіна. Вона ж торгує галантерейними виробами. І разом із іншими орендарями площ в універмазі «Дитячий світ» розраховується гривнями. Тому тут-таки вгадала «задум пана Гуменюка й тих, хто за ним стоїть».

Начальник комунального управління міської ради Марина Малікова визнає:

— Від оренди торговельної площі універмагу «Дитячий світ» місто одержує 70 тисяч гривень щомісяця.

Раніше, ніж ухвалити рішення про оренду й суборенду будівлі на вулиці Проскурівській, 4/3, влада міста мала би з’ясувати, що матиме від того місцева громада й чи матиме щось взагалі, куди виштовхує пересічних покупців і продавців.

Одначе підприємців бентежить інше: чому саме «Інтер-Техно», а не вони самі мають підносити культуру обслуговування трудящих в універмазі? Як з’явилося вищезгадуване рішення? Чи хтось оголошував конкурс на оренду та ремонт будівлі? Де вони, варіанти найліпшого облаштування об’єкта, й чи хтось їх розглядав?..

Для успішних пошуків відповідей на ці та інші сакраментальні питання вони долучили на свій бік місцеву профспілку працівників підприємництва в особах голови Надії Кінець і її заступниці Наталії Рудої. Вдалися до відповідних заходів: мітингування біля міської ради, зустрічей із високими посадовими особами, звернень до різних інстанцій, до послуг адвоката...

Пошуки дали певний результат. «Встановили, що фірма «Інтер-Техно» одержала свідоцтво про реєстрацію 5 листопада 2004 року. Того ж дня звернулася з заявою про оренду й того ж дня цю заяву було підписано «до розгляду і виконання», а саму заяву зареєстрували в канцелярії аж 10 листопада. Рішення міськвиконкому про оренду універмагу «Дитячий світ» ухвалено 11 листопада», — розповідає про запопадливість у роботі чиновника Наталя Руда. Відтак звертає увагу на те, як «оперативно» розглядаються звернення підприємців, які зустріли в багнети рішення від 11 листопада.

На наступному етапі невтомних пошуків з’ясувалося, що автори рішення вдають, що нічого не сталося, нічого не відбувається. Мовляв, заспокойтеся, підприємці, і працюйте до пори до часу, — укладемо угоди про продовження оренди до 2006 року.

— Поки що маємо лише обіцянки. Однак усіх підприємців, які заробляють собі на хліб насущний на торговельних площах універмагу «Дитячий світ», беруть великі сумніви щодо того, що влада міста відступить від свого наміру. Бо звідкись узявся сфабрикований лист до неї, влади, що підприємці самі просять, аби була така оренда, бо будівля потребує ремонту. Цю заяву показав заступник міського голови Дзюба Зиновій Ярославович у «зеленому залі» міськради. Буцімто на підставі цього звернення й передали будівлю в оренду фірмі «Інтер-Техно». Звернулися до прокуратури, аби встановила «походження» цієї «липи», — мовить про перебіг подій підприємець Надія Надєждіна.

Відповідь на це звернення не влаштувала заявників. Тому зимового дня вони, очолювані профспілковими діячами Надією Кнець і Наталією Рудою, вирушили до будівлі наглядової інстанції. Узяли з собою мітли, пов’язані стрічками помаранчевого кольору, транспаранти. Перехожі, оглядаючись, бачили знайомі обличчя: ті ж самі люди, які в дні помаранчевої революції були на головному майдані Хмельницького.

Є у революції початок, немає у революції кінця?.. Місцева влада не залишала напризволяще мітингуючих на майдані. Подбала, щоб для них були біонужники, чай, кава, каша і т. ін. Не забуває і розповідати про свою найактивнішу участь в отих буремних подіях.

Головне — вчасно пов’язати стрічку потрібного кольору. І невтомно повторювати, що все — для людей, заради них... Старожили Хмельницького ще не забули, як колись було організовано торгівлю в «Дитячому світі» й не тільки в цьому універмазі. Дефіцитний крам — з-під прилавку. Для «потрібних» людей. Для тих, хто переплачував.

Наразі — інший дефіцит. Якби оголосили конкурс на оренду будівлі на вулиці Проскурівській, 4/3, то, мабуть, багато бажаючих виявилося б, аби взяти в ньому участь. Цього не зробили. Натомість — «універмаг». Іще тієї «позабутої» пори, коли звичайний крам був у гострому або звичайному дефіциті. Тоді говорили про торгівлю з-під поли, а тепер — про оренду...

— Однак ремонтувати будівлю універмагу «Дитячий світ» таки треба, —філософськи мовив на одній із прес-конференцій міський голова Хмельницького Микола Приступа. Він чомусь вважає, що хтось намагається вбити клин поміж ним і підприємцями. І запевнив, що угоди про продовження оренди будуть укладені з усіма.

Відступивши під натиском підприємців, їхніх офіційних і неофіційних адвокатів, місцева влада вдає, ніби озвученого в актовому залі універмагу рішення не було взагалі. Розповідає про всі наступні ухвали, про свою відданість «справі революції». Тому учасники процесу не віритимуть в те, що цей відступ остаточний і безповоротний. Залишилось місце для різних чуток, припущень і підозр.

— Хай міськвиконком скасує рішення від 11 листопада про оренду будівлі фірмою «Інтер-Техно», — наполягають підприємець Надія Надєждіна та її колеги. Вони готові до участі в капітальному ремонті своєрідної пам’ятки архітектури 60-х минулого століття.

— Лише за умов, що цей ремонт не порушить ансамбль однієї незабутньої пори, — вказує архітектор Анатолій Брильов.

Чи, бува, не наспіла пора раніше, ніж робити якісь кроки, долучати до обговорення бодай тих, кого ті кроки стосуються? Говоримо ж про насущну необхідність прозорих рішень, а не так, що один пишемо, два — в умі. І вперто продовжуємо говорити.

Місто переживає постреволюційний період.