Університет як локомотив регіону

Таким заходом, за словами ректора Ігоря Коцана, Лесин ВНЗ вирішив відзначити зміну статусу не випадково: найголовніше у сузір’ї Шацьких озер озеро Світязь не дарма закономірно називають «українським Байкалом», але нині його можуть врятувати лише зусилля освічених людей, які розуміють його значення для України і світу загалом, а тому на конференцію запросили ректорів провідних університетів України і Ларису Івшину — головного редактора газети «День», котра відома своїм особливим інтересом до стандартів освіти і на своїх сторінках піднімає життєво важливі для кожного українця питання екології.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти та науки України, Західний науковий центр Національної академії наук, Волинська облдержадміністрація, Волинська обласна рада. У конференції взяли участь майже сто учасників з Білорусі, Республіки Польща, України. Серед них ректори провідних українських вищих навчальних закладів — Галік Артемчук (Київський національний лінгвістичний університет), Віктор Андрущенко (Національний педагогічний університет ім. Драгоманова), Анатолій Мазаракі (Київський національний торгівельно-економічний інститут), Ігор Пасічник (Національний університет «Острозька академія»), Микола Поляков (Дніпропетровський національний університет) та інші.

Проблема збереження даних природою багатств у регіоні Шацьких озер постала на Волині не вчора. Проте її загострила реальна можливість початку роботи Хотиславського кар’єру на території сусідньої Білорусі. Це — за 300 метрів від кордону з Волинню і за півтора кілометра від Ратно-Малорита. Це зовсім близько від Світязя, що не може не позначитися на самопочутті ландшафту «українського Байкалу». У виступах на I Міжнародній конференції у Волинському національному університеті йшлося про те, що цей район є еталоном чистоти в Україні. Проте для Білорусі Хотиславський кар’єр є по-своєму унікальним явищем, адже він містить три види корисних копалин. До глибини 7,5 метрів — піски, які широко застосовують у будівельній промисловості, від 7,5 до 13 метрів — залишки унікальних кварцевих пісків, а з 13 до 70 метрів — потужна крейдова товща, яка у верхній частині має надзвичайно високу якість.

Ще у 1993 році група українських фахівців, зокрема, з тоді Луцького педінституту, зустрічалася з білоруськими колегами з приводу проблеми: чи буде завдана шкода території Волині від розробки Хотиславського кар’єру? Якщо йшлося б про розробку на глибину до 30 метрів, то шкоди особливої не було б, але на конференції прозвучала інформація, що білоруська сторона розробила проект на розробку кар’єру до 60 метрів у глибину! Білоруси хочуть видобувати білу крейду. Є інвестор, готовий вкласти у цю справу величезні гроші. Проте такі розробки, на думку науковців, завдадуть непоправних втрат регіону Шацького національного природного парку. За їхніми даними, такі розробки зневоднять цей регіон Волині.

«День» попросив кількох учасників конференції поділитися своїми враженнями.

Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор Національного педагогічного університету ім. Драгоманова, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України:

— Таке озеро, як Світязь, — це унікальне явище, котрих у світі нараховується до десятка. І погано, що на його узбережжі продаються землі під дачі та інші несумісні статусу речі. Тому ми повинні мобілізувати, по- перше, інтелект, аби зберегти цю перлину України, а може і світу. У Світязі — унікальна вода, навколо нього — унікальні ґрунти, флора і фауна. Років 10 тому ми проводили тут Всеукраїнські філософські читання. Це було просто прекрасно! Як Антей набирався сили від землі, так ми набиралися сили від Світязя. Тому мене радує, що у конференції бере участь стільки ректорів провідних українських ВНЗ, а можна ще й залучити до вирішення проблеми Шацького національного парку нещодавно створене об’єднання євразійських ректорів, у якому вже біля 80 членів.

Волинський університет для мене — рідний. Брав участь в організації налагодження його роботи у перехідний період від педінституту до державного університету. Пам’ятаю, як проводили збори на 500 чоловік, як вибирали ректора, з якими проблемами організовували факультети і лабораторії... Знаю, що Волинський національний — гарний університет з новітніми технологіями, а організація науково-дослідного інституту Лесі Українки — це інновація, до якої повинні виявити науковий інтерес й інші українські (і не лише) ВНЗ. А за прикладом Лесиного Інституту, ми у себе в університеті створимо Драгоманівський Інститут. Волинський національний — сильний духом українства і пріоритетом національних інтересів. Тому я з великою радістю вручив ректору, професору Ігорю Коцану Велику Золоту медаль Драгоманівського університету — за особливі заслуги на освітянській ниві.

Олександр БОЙКО, ректор Ніжинського державного університету ім. Гоголя, доктор політичних наук, професор:

— У день Міжнародної конференції в Луцьку я мав можливість бути у чотирьох місцях: на двох інших конференціях, а також у самому Ніжині, де Савік Шустер проводив запис телепрограми «Великі українці», проте вибрав Луцьк. По-перше, присвоєння статусу національного — неординарна подія, а як сказав хтось з великих, «то не штука поспівчувати слабкому — штука порадіти за друзів», тому ми і приїхали порадіти за друзів. По-друге, наукова конференція піднімає проблеми справді національного масштабу. І такі об’єкти, як Шацький національний природний парк, для України мають стратегічне значення.

Пауло БРАНКО, адміністратор контрольного ревізування у Раді Міністрів Євросоюзу, професор Лісабонського університету (Португалія):

— Збереження природи — це дуже важлива політика для Європи загалом. Природа — спільне надбання всіх людей. І прагнення науковців Волинського національного університету, влади і громадськості Волині зберегти природу не лише свого регіону, а й сусідніх, викликає підтримку і розуміння у Євросоюзу. З питань охорони навколишнього середовища Євросоюз співпрацює з урядом України ще з 1991 року. У збереженні навколишнього середовища за програмою TASIC виділено 600 млн. євро, бажаючи конференції плідних результатів.

Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День»:

— Дуже важливо, що саме університети беруть на себе місію піднімати питання, важливі для всього регіону. Колись, під час мого перебування у Харківському університеті, мені показали стару карту України ще кінця ХIХ — початку ХX століття, на якій тодішня Україна була поділена не на військові, а на навчальні округи. І саме університет «відповідав» за певну територію. Цю традицію відтворюють сьогодні кращі українські університети. Волинський університет для здобуття високого статусу — національного — виконав велику роботу. Мені особисто було дуже цікаво побувати в Інституті Лесі Українки — справжньому дослідницькому центрі. Не випадково в ході I Науково-практичної конференції виникла ідея про створення Поліського науково-дослідного інституту, який би вивчав і Шацький національний природний парк. Те, що Президент Ющенко особисто вручив Волинському університету відзнаку про присвоєння статусу «Національний», сприйнято схвально не лише в університетському середовищі. Багато волинян з якими я розмовляла відзначають, що для регіону така відзнака — добрий знак. Чудово, що Волинський університет дуже активно співпрацює з небайдужими людьми регіону, і ректори провідних українських ВНЗ під час запропонованого їм туру Волинню побачили, як відроджується український хутір стараннями Волинського мецената Петра Григоровича Левчинського. Як повертає собі давню славу Володимир-Волинський, у якому 20 років міським головою — Петро Данилович Саганюк. Неповторні враження від Зимненського старопігійного жіночого монастиря. Та власне озера Світязь... Цей тур Волинню можна назвати прекрасним зразком інтелектуального туризму.

Вже через три роки — у 2010 — дипломи Волинського національного університету будуть визнаватися у світі. Цьому сприяє статус національного. Це лише один із наслідків цього статусу, втілення честолюбних планів найголовнішого університету Волині. Свого часу ідею про присвоєння цього статусу висловив академік Ігор Юхновський, та втілити її вдалося іншому Ігорю — професору Коцану, нинішньому ректору. З його обранням на цю посаду, причому з великою перевагою серед кількох кандидатур, ВНЗ отримав потужний розвиток: від розширення матеріальної бази — до підвищення авторитету в освітянському й науковому світі України та Європи. А ось як професор Коцан висловлює ще одну свою заповітну мрію:

— Американці дійшли висновку, що всі природні багатства, заводи, фабрики становлять лише 30% їхнього національного багатства. А 70% — це інтелектуальна власність, яка є у країні. Я хочу, щоб у Волинський національний університет приходили кращі викладачі, кращі вчені України, щоб наші випускники були її гордістю.

ДОВІДКА «Дня»

Шацький національний природний парк було створено 28 грудня 1983 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів шацького поозер’я, посилення охорони водно — болотних угідь міжнародного значення, сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, розмаїття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяють розвитку рекреації у цьому мальовничому куточку Західного Полісся. На берегах озер розміщено велику кількість баз відпочинку, пансіонат «Шацькі озера», санаторій «Лісова пісня», спортивні та дитячі табори.