Уроки «шашликової» заборони

Навесні столичні парки опиняються у димовій завісі: містяни масово влаштовують пікніки на природі з шашликами, юшечкою чи кулішем. З одного боку, після таких гулянь лишаються купи неприбраного сміття та низка згарищ, а з другого — влада практично не пропонує місць, де можна зробити це без шкоди для довкілля. А з початку квітня міська влада вводить заборону на приготування шашликів та інших продуктів на багатті в лісопаркових зонах Києва. За порушення передбачено штраф у розмірі 1500 гривень. Також вводиться штраф за заїзд у ліс на автомобілі — щоб упередити це, встановлять шлагбауми. За дотриманням табу стежитимуть поліцейські.

Ідею виправдовують добрими намірами: зменшити кількість пожеж у весняно-літній період. Натомість пікніки та шашлики дозволяють у спеціально відведених місцях, пояснюють у комунальному підприємстві «Київзеленбуд». Таких точок наразі 38, усі вони розташовані на околицях столиці. Там є все необхідне для відпочинку: меблі типу «Грибок», накриття від непогоди, туалети, контейнери для сміття, дитячі майданчики, мангали тощо.

ТРАВА ДЛЯ ОБРАНИХ

Карта цих місць є на офіційному сайті «Київзеленбуду». Здебільшого це лісництва на виїзді з міста, наприклад, Голосіївське, Конча-Заспівське. Чи зможе родина з дітьми і без власного авто дістатися сюди з усім відпочинковим приладдям? Може, місто забезпечить додатковий громадський транспорт?

Питання без відповіді. Тож нова позиція влади декого обурює. Між іншим, у багатьох містах Європи та Азії парки давно облюбовані мешканцями для читання книг чи посиденьок з друзями просто на траві, також там є спеціально облаштовані території для пікніків та барбекю. І не на околицях міст, куди хтозна як дістатись, а в самісінькому центрі.

Так, у Вінсенському зоопарку у Франції радять, плануючи там відпочинок, узяти з собою щось поїсти — тут дозволені пікніки. У Брюсселі, в абатстві де ле Камбре, споглядаючи архітектурні споруди Середньовіччя, так само можете облаштувати перекус на природі. Або ж один з найстаріших парків Італії Гран-Парадізо, створений у ХІХ столітті, сьогодні відкритий для пікнікового дозвілля. Чи бачили ви щось подібне у нашій «Софіївці» в Умані чи «Олександрії» у Білій Церкві?

ПРИВАТНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Культура відпочинку в українців справді ще не дотягує до європейської, щоб запроваджувати такі традиції. Та нічого не змінюючи у цьому напрямі, неможливо досягти результатів. А для тих, хто сумнівається, що заборона на шашлики працюватиме, є погані новини. Інспекція та поліція уже тримає це питання під контролем. Це перевірили на собі еколог Наталя Вишневська з друзями у парку «Сирецький гай». А заодно виявили недоліки новації.

«Пішли у ту частину парку, де рідко бувають люди. По-перше, лісова дорога була завалена стовбурами дерев, і на машині під’їхати до місця відпочинку було неможливо. По-друге, всі місця, де раніше розкладали багаття, були перекопані,   — описує Наталя у соцмережі свій досвід. — Розклавши розбірний столик, ми почали влаштовувати пікнік, за хвилин 20 до нас підійшов місцевий мешканець з прилеглого приватного сектору та повідомив у ввічливій формі, що з 1 квітня діє заборона на багаття у парках Києва та озвучив розмір штрафу. Також нам сказали, що здалеку, де розміщується невеличкий приватний сектор, за нами з другого поверху спостерігають, а по всій території «Сирецького гаю» ходять патрулі».

АЛЬТЕРНАТИВА ПОТРЕБУЄ РОЗГОЛОСУ

Екологи ініціативі столичної влади радіють, оскільки це хоч якось убезпечує від вогню парки та сквери. Проте так само очікують від влади хорошої альтернативи. Інакше порушень не уникнути. Врешті-решт за що чиновники отримують зарплату з наших податків?

«В усьому світі у національних парках визначені місця для ночівлі, рідше — для розведення вогнища. Київська міська влада діє цілком цивілізованим шляхом. Проте визначених місць для відпочинку мало, влада це визнала і заявила, що готова розширювати цей перелік, — коментує Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста». — Питання в іншому — як спрацює служба з охорони лісів. Бо треба не лише ці місця знайти, а й позначити, щоб людина, поїхавши у Пущу-Водицю чи Кончу-Заспу, не шукала, де заїзд-виїзд, а зупинилась обабіч дороги. Щоб були всі інформативні знаки, а сама галявина — дійсно облаштована для відпочинку. Тому на перший місці — інформування, щоб люди легко знаходили цю альтернативу. Тоді і люди, і ліс будуть задоволені».

ОГОРОЖА ЗАМІСТЬ ЗОНИ БАРБЕКЮ

У тому ж «Київзеленбуді» з гордістю звітують, що цього року будуть реконструювати низку парків. Може, з’являться і зони барбекю? Адже гроші на це виділяють немалі. Так, на зелені зони Святошинського району планують витратити 5,5 мільйона гривень, а на капітальний ремонт парку «Юність» майже півтора мільйони гривень. Та основна частина бюджету спрямована на спорудження огорож, оновлення тротуарного покриття, встановлення лавочок та спорудження дитячого майданчика.

Для міської новації щодо пікніків, як бачимо, нічого не передбачається. А хіба сучасні сквери та парки не мають бути безбар’єрними, відкритими та максимально комфортними — у першу чергу для містян?