Ванна з видом на Лавру?

Висотна житлова забудова поблизу Києво-Печерської лаври, як варіант, аж на 16 поверхів, і перша ластівка вже у продажу — від наближеного до влади «Київміськбуду», який продає квартири з видом на Лавру, є навіть ванні кімнати з вікнами до підлоги й видом на святиню. Про це розповідає архітектор Олег Гречух, коментуючи, які ризики має в собі план зонування території Києва (зонінг), який нещодавно КМДА винесла на громадське обговорення. Зонування території — це особлива містобудівна документація, за якою місто ділиться на райони та квартали з індивідуальними вимогами до будівництва, тобто на Липках та Оболоні будуть різні норми висотності, щільності та призначення новобудов.

До кінця січня всі охочі можуть залишити свої коментарі щодо зонінгу або в журналі відгуків КМДА, або на сайті адміністрації. Але, за словами архітектора Георгія Духовичного, в основу зонінгу має лягти історико-архітектурний план, який наразі не готовий. Чому місто так поспішає із зонуванням та ще й виносить його обговорення у розпал новорічно-різдвяних свят? Щоб відгадати цей ребус, фахівці уважно співставляють зонінг та генплан  Києва, діючий та майбутній. І ось що з’ясувалося: проект було розроблено не на основі чинного Генерального плану Києва до 2020 року, а на основі неприйнятного проекту Генплану до 2025 року, що суперечить чинному законодавству України. Чомусь саме рішення про зонінг Київрада ухвалила ще у вересні 2012 року, а методику розробки цього документа Мінрегіонбуд затвердив у грудні минулого року, і швиденько видали все на громадське обговорення.

Такі неточності та неузгодження поширюють чутки, принаймні, у соцмережах, що зонування містить корупційну складову. Та як запевняє директор «Київгенплану» Сергій Броневицький, місто отримає від цього лише плюси, коли будь-яке нове будівництво не зможе перевищувати по висотності вже існуючу забудову. Приміром, якщо на Хрещатику є будинки на 9-10 поверхів, то вище за них зводити не можна. Але ж за орієнтир можна взяти й інші приклади, найвищий хмарочос столиці на Кловському узвозі, 7, його висота — півтори сотні метрів.

«З одного боку є мораторій КМДА на забудову буферної зони Софії та Лаври, а з другого — зонінг дозволяє це, приміром, будувати тут на 17 поверхів, — додає архітектор Олег Гречух. — Зонування знаходить нові пояснення, чому можна будувати там, де раніше не дозволялось, створює законне підґрунтя для сумнівного будівництва без можливості це оскаржити чи змінити. Після обговорення буде розгляд цього документа різними фахівцям, і це можливість внести конструктивні зауваження та зняти ці недоліки».