ВАЖКО ГРАТИ НА КЛАРНЕТI, коли навколо гримлять барабани

ОДНИМ РЯДКОМ

— Трагедія української Поезії ХХ століття окреслена двома іменами — Павло Тичина і Василь Стус. Попри несхожість доль, обидва Поети відчули «бетонний подих» Системи. Стус жив Поетом і помер Поетом. А Тичина? Обравши фізичне життя, чи не помирав він духовно більше сорока років, оспівуючи Систему? Що легше — смерть чи щоденне сходження на «Голгофу слави» (вислів В. Стуса)? Як важко грати на кларнеті, коли навколо гримлять барабани! Проте, схиливши голову перед владою, Поет, мабуть, пошепки, а може, подумки повторював: «Молодий я, молодий, повний сили та одваги!..» Йому так хотілося у це вірити. (Ігор Сюндюков «Ніжність, порубана сталлю»). Сергій БОВКУН, Житомир

— Стаття Клари Гудзик «Про Соловки забули?» , як завжди, містить цікавий аналіз. Поки православні церкви потонули у суперечці, все більше віруючих, особливо молоді, йдуть в інші релігії, а враховуючи зменшення чисельності слов’ян, невідомо, для кого будуються православні храми.

Владислав КОМОВ, Київ

— Відповіді Дмитра Корчинського на запитання Ігоря Островського — звична «фронда» колишнього «штика» і «мозку» УНА— УНСО , який, мабуть, вирішив, що якщо він залишив «капітанський місток», то й «національно-демократичний рух помер». А ось думки про імпресіоністський характер та грандіозність історії українства — не тільки авангардні, але й перспективні. «Поштовхом до українського Ренесансу» дійсно «може слугувати Божественне провидіння». Однак наївно було б політикам сподіватися на сліпий жереб — у Бога немає випадковостей зовсім. Завдання політиків — вчасно змістити центр тяжіння нашого українського «воза» у потрібному напрямку.

— В «Українському проекті-2002» («День», №57) із трьох запитань, запропонованих політикам, головним було: «Які позитивні ідеї ваша партія (блок) може запропонувати Україні на найближче майбутнє?» У відповідях, в основному, переважали фрази типу: «урівноважити господарські та економічні потреби», «покращити стан справ у соціальній сфері», «мобілізувати економіку» тощо. Те, що Віктор Ющенко не приєднався до розмови, не дивно, оскільки в полеміці він явно «не тягне», а «позитивні ідеї» його блоку дають свої «плоди». Один із них уже «дозрів» у Івано-Франківську (мається на увазі підняття питання про надання ветеранам дивізії СС «Галичина» тих же пільг, яким користуються учасники Великої Вітчизняної війни. — Ред. ) «Маємо те, що маємо», панове.

ПРОРАХУНОК ЧИ РОЗРАХУНОК?

1. Я був секретарем дільничної виборчої комісії округу №95. Можу засвідчити, що «218 проблем» Наталії Трофімової («День», №55) характерні не лише для округу № 218, а, мабуть, і для всієї України.

З висоти сьогоднішнього дня додам ще, що обмеження часу голосування з восьмої до двадцятої години, малочисельність комісій, непристосованість приміщень завадили багатьом виборцям проголосувати. Що це — прорахунок чи розрахунок? Ніби хтось розрахував, що молодь з демократичними уподобаннями не звикла стояти в чергах, а от консервативний електорат похилого віку, загартований стоянням у чергах протягом усього свого життя, достоїть до виборчої скриньки і проголосує.

2. Комуністи в Україні настільки комуністи, наскільки віруючі Московського патріархату — християни. Це дві організації, що діють в інтересах російських імперських сил. Ці інтереси і спричинили дивний союз двох, здавалось би, антагоністичних організацій. «Про Соловки забули?» — нагадує Клара Гудзик і їм, і нам («День», № 56) .

3. «Незавершений проект» («День», №58) засвідчив, що Україна розвивається, хоча до досягнення зрілості нам ще далеко.

4. «Політичне лідерство партії» Олександра Зінченка («День», №58) — це лідерська стаття партійного діяча.

5. Що краще для митця — піти на відверту конфронтацію з нелюдською владою і бути знищеним чи стати на службу до цієї влади і за найменшої можливості нагадувати народу про гуманізм, про те, що є ж Україна, українська мова? На це запитання важко відповісти. Мабуть, потрібні і перші, і другі. Тому вони були і знову з’являються. Павло Тичина належав до других. Перш ніж судити його, перечитаймо статтю Ігоря Сюндюкова «Ніжність, порубана сталлю» («День», №58) .

Уже з цього відбору зрозуміло, що п’ятничний номер найкращий.

Акція «Топ «Дня» триває, і ми чекаємо від вас листів з рецензіями на найцікавіші матеріали «Дня» за тиждень з 2 по 6 квітня. Найактивніші учасники «топу» за підсумками березня, які отримають призи від «Дня», будуть названі наступної п’ятниці. А всі бажаючі підключитися до нашої акції можуть зробити це з будь-якого туру. Адреса для листів: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2л; e-mail: privat@day.kiev.ua. Не забудьте зробити на конверті позначку «Топ «Дня», а також вказати свої адресу і телефон.