«Вчимо дітей демократії змалку»

Крістіансборг — палац, побудований на місці стародавньої фортеці, яка дала початок існуванню Копенгагену. Із 1849 року в цій будівлі «народжуються» законопроекти та приймаються найважливіші рішення. Фолькетинг — так у Данії називають свій однопалатний парламент.

Окрім парламенту, в Крістіанборзі також розташований Верховний суд і відомство прем’єр-міністра. Тут же робоча резиденція королеви Данії, зали для аудієнцій, прийомів, тронний зал, а також особиста бібліотека королеви. У будівлі палацу є два музеї — театральний і королівський музей «Арсенал». Та особисто мене найбільше вразила... місцева парковка, вщент заповнена велосипедами. Погода тоді за вікном була типово скандинавська — холод на пару з дощем. Однак чимало парламентарів все одно приїхали на роботу на своїх двох колесах. Ця парковка, до речі, відкрита для всіх бажаючих. Велосипед звичайного данця від депутатського не відрізнити. Також біля парламенту є паркінг для автомобілів. У абсолютній більшості тут економні міські малолітражні машини. А тепер на секунду пригадайте, які «лакшеро-броньовані» автомобілі припарковані біля українського парламенту. Відчуваєте різницю?

Палацовий комплекс Крістіанборг з усіх боків оточений каналами, через які перекинуто вісім мостів. Однак неприступною фортецею це місце назвати неможливо. Ви вважаєте за потрібне висловити депутатам свою думку з приводу останнього ухваленого закону, поспілкувавшись із ними в стінах парламенту? Хочете почути відповіді на запитання про медичну реформу? Чи вам просто цікаво побувати на засіданні, ознайомившись із роботою парламентарів? Будь ласка, приходьте. Нікому не відмовлять. Лише не забудьте перед візитом зареєструватися на сайті. Відкритість, публічність та прозорість — ті постулати, на яких базується данська демократія.

Окрім 179 депутатів, десятків суддів і ще сотень людей, які тут працюють, до Крістіанборгу щороку навідуються також 90 000 відвідувачів. Левову частку становлять туристи. Тут справді є на що поглянути. Утім, третина відвідувачів — це школярі. Щороку 30 тисяч юних данців (і не тільки) навідуються до стін парламенту з навчально-ознайомчим візитом. У Данії вважають за потрібне обов’язково пояснювати молоді суть і механізм дії державотворчих процесів. Школярів не просто водять від одної зали до іншої. Не задля пам’ятних селфі на тлі портретів прем’єр-міністрів усе це. Юнакам пояснюють процес роботи парламенту, наочно демонструють, як, де і ким ухвалюються рішення державної ваги. Які наслідки такого грамотного підходу? На останніх виборах у Данії явка виборців склала 85,8%. Для країн ЄС це дійсно високий показник.

У стінах місцевого парламенту мені пощастило побувати у рамках навчального візиту, організованого Посольством Данії в Україні для переможців конкурсу блогерів. Із особливостями місцевого парламенту нас знайомив люб’язний данець Томас. «It’s my magic card», — жартує він про свою електронну перепустку, з якою в парламенті йому відкриті всі двері. Тому більшість цікавих закутків парламентської частини Крістіанборгу нам вдалося дослідити за відведений час по максимуму. У стінах Фолькетингу Томас працює вже десять років. Раніше був вчителем. Здібності педагога на роботі, яка часто передбачає роботу з юними відвідувачами парламенту, йому стали в пригоді. Помітно, що те, чим цей гречний данець зараз займається, йому дуже до вподоби.

«Ми вчимо наших дітей демократії змалку», — з гордістю наголошує Томас при вході в приміщення, яке заслуговує особливої уваги. Politiker for en Dag — із данської це словосполучення перекладається як «політик на один день». Саме так називається інтерактивна навчальна гра для школярів, під яку в Крістіанборзькому палаці відвели окрему площу розміром 300 метрів квадратних. Що це і навіщо? Справа в тому, що свого часу в Данії дуже занепокоїлися рівнем зниження явки виборців і вирішили це виправляти. Як? На освітньому рівні серед молоді, посприявши розширенню знань юних данців про демократичні процеси та підвищивши їхню обізнаність про роль, права та обов’язки громадянина. Мета полягала в тому, щоб заохотити молодих людей до більш активної участі в політиці.

Так у 2004 році з’явився «Політик на один день» — перший у світі інтерактивний навчальний центр, який працює у форматі міні-парламенту. Суть рольової гри полягає в моделюванні парламентської роботи, під час якої школярі на три години з головою поринають в політику. Цільова аудиторія — учні 8—9 класів. Одна ігрова сесія передбачає участь від 16 до 28 учасників. Клас, який хоче взяти участь в інтерактивній грі, повинен зробити бронювання. Politiker for en Dag надзвичайно популярний у Данії. Сеанси заброньовані не просто на кілька місяців вперед. Швидше за все, своєї черги доведеться чекати близько року, адже бажаючих чимало, тому з бронюванням краще не баритися», — відзначає Томас, спостерігаючи за юнаками, які якраз «у грі».

Відразу зрозуміло, що цей інтерактивний проект — далеко не атракція. Усе серйозно — діти тут не для розваги, а для навчання, для можливості відчути себе парламентарем на кілька годин. Школярі об’єднуються в партії, дискутують, обговорюють законопроекти, працюють з резолюціями та зверненнями, готують промови, беруть участь в опитуваннях, зрештою голосують у міні-версії зали засідань данського Фолькетингу. Атмосфера в ігровому приміщенні насправді не відрізняється від дорослої версії парламенту. Підсилює інтерактивну гру ефект цілком реалістичного фону з меблями, портретами прем’єр-міністрів і всіма іншими особливостями справжнього парламенту.

Увесь ігровий процес комп’ютеризований і автоматизований. Завдання та вказівки юні депутати отримують від системи, яка може згенерувати для них роботу з питаннями в галузі медицини, військової справи чи інших сфер. Контактувати з наглядачем за грою дітям доводиться хіба у випадку потреби в технічних поясненнях.

«Що ж, не будемо більше їм заважати. Самі бачите, робота тут кипить, — сказав Томас і попрямував до виходу з інтерактивного центру, зауваживши насамкінець: — Така річ, до речі, не лише для дітей потрібна, а й для дорослих, які також часто не розуміють достеменно парламентських процесів».

Повторюся, що на останніх виборах у Данії в 2015 році явка виборців склала 85,8%. Інвестиції у далекоглядні та мудрі рішення вже дають вагомий результат. У данському суспільстві відчутний великий запит на освітні ініціативи, які сприяють покращенню розуміння демократичних процесів. А попит відповідно створює пропозицію. До активної участі в політичному житті держави данську молодь заохочують найрізноманітнішими шляхами. Для прикладу, на одному з місцевих суспільних мовників (так, їх тут два) «TV2» окремо створюють випуски новин, адаптовані під шкільну аудиторію. У свою чергу ті данські школи, які вважають, що це потрібно їхнім учням, купують підписку на цей телевізійний продукт.

Найбільш ефективний спосіб виховати громадянське суспільство — генерувати позитивні зміни за допомогою інновацій на освітньому рівні. У Данії це розуміють і активно практикують. Нам такий досвід необхідно вивчати, переймати, адаптувати і реалізовувати в українських реаліях. Формування політичної культури — процес тривалий. Однак вкладені інвестиції в молоде покоління у майбутньому неодмінно забезпечать фундаментальні зміни та бажані результати.

Фото надано автором