Вдячні за свободу

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні-Музей Революції Гідності від 16 лютого аж до 14 березня анонсував низку подій, присвячених пам’яті Небесної Сотні. Цього року їхній подвиг вшановують під гаслом «Вдячні за свободу».  Як додають у музеї, цей слоган супроводжуватиме урочисті державні заходи та приватні ініціативи з ушанування героїв Майдану.

Так, 18-20 лютого біля каплиці на Алеї Героїв Небесної Сотні щоранку плануються панахиди. Крім цього — фотопроєкти, дискусії, кураторські екскурсії від працівників музею. Днями у рамках цих пам’ятних заходів відбулася презентація результатів соціологічного дослідження про обізнаність школярів щодо Революції Гідності.

За його даними, 8% українських школярів 6-11 класів добре обізнані із подіями Революції Гідності, понад 80% — чули та знають про це певною мірою. Опитування проводилось Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» серед 1200 школярів 6-11 класів в усіх областях України. Це можна пояснити віком дітей, яким у 2014 році було від п’яти років.

— Щоб краще зрозуміти, як діти і підлітки трактують події Революції гідності,  потрібно зрозуміти, на яких цінностях базується світогляд, які цінності для них є важливими. Ми з’ясували, що найбільша — це незалежність України, на другому місці — свобода, на третьому — справедливість, гідність. Це ті цінності, які відстоював Майдан, — зазначила Наталя ЗАЙЦЕВА-ЧІПАК, керівниця соціологічного дослідження. — Щодо інтересу дітей до історії, то молодь більше знає про події, які відбувалися за їхнього життя.

За її словами, рівень поінформованості учнів має регіональну специфіку: на заході України краще знають про події 2014 року, на сході і півдні — менше. Головними передумовами, які спонукали людей вийти на протести, учні бачать порушення прав і свобод людей — так висловилися 37%;  погіршення життя людей — 30%, про відмову від руху в Євросоюз зазначила третина опитаних. При цьому учні із центральних і Західних регіонів вибирали частіше ідеологічні чинники — порушення прав, європейський вектор, натомість учні із південних і східних областей — матеріальні аспекти.

При цьому виявилося, що однозначно підтримують Революцію Гідності  31% учнів, нейтрально ставляться 32%, багато не знали, що сказати. Фахівці це пояснюють тим, що діти знають, що загинуло багато людей, і через те їм важко підтримувати те, що пов’язано із смертю.

Також дослідження показало, що 25% дітей брали участь у відзначенні вшанування подій Революції гідності. Джерела інформації, з яких дізнавалися про Майдан — родина, школа, інтернет. При цьому виявилося, що найбільше впливає на сприйняття подій 2014 року на Майдані саме сім’я.

— У переважній більшості учні сприймають Революцію Гідності як боротьбу за права. І для мене було несподіванкою те, що діти пов’язують події на Майдані із соціальною ситуацією у країні. Результати дещо стривожили, тому що, як показало дослідження, впевнено про події Революції Гідності знають лише 6%, обізнані — 85%. 77% опитаних вважають необхідним вшанувати пам’ять про Майдан, його учасників, загиблих. Ми бачимо розуміння важливості події, але детального заглибленого розуміння у дітей немає. Думаю, аби в дітей складалося правильне враження про події на Майдані, потрібна відповідна робота на рівні родин, шкіл, засобів масової інформації, — додав голова Українського інститут національної пам’яті Антон ДОБРОВИЧ.