«Вікна порятунку» в київському форматі
Український старт на міжнародному конгресі із захворювань вен![](/sites/default/files/main/articles/23102013/8mishalov.jpg)
Основа судинної карти життя — артерії та вени... У доданках двоєдиного кровоносного русла, при порушенні їхніх функцій виникають свої небезпеки і ризики, що нерідко загрожують життю. Нещодавно в Бостоні, найбільшому науковому центрі США, де розташовано Гарвардський університет, відбувся IV міжнародний конгрес з флебології — сфери медицини з попередження і лікування патології вен. У форумі вперше брали участь і українські фахівці.
— З венозними порушеннями стикається так чи інакше кожен другий-третій мешканець планети, — розповідає завідувач кафедрою хірургії №4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця заслужений лікар України, лауреат Державної премії, професор Володимир Мішалов, який представив на конгресі три доповіді. — Серед патологій вен — варикозне розширення, тромбофлебіт, геморой, трофічні зміни на тлі венозної недостатності. Подібні загрози, зокрема трофічні порушення, наростають за наявності цукрового діабету. Венозний застій перешкоджає й необхідному лімфовідтоку. Словом, це велике поле для хірургії.
Таким чином, флебологія охоплює безліч проблем. Одна з них — забезпечення безперебійної роботи венозних клапанів. Нині в провідних клініках Європи та США успішно використовуються такі штучні клапанні протези. Між іншим, Україна безпосередньо причетна до пошуків таких замін: в інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова професори Іван Іванович Сухарев, Микола Федорович Дрюк пересаджували вглиб вен клапани, сформовані із суглобових поверхонь. Однак виявилось, що інертні матеріали кращі, і світ перейшов на них. Інтенсивно впроваджується тривимірна відеоапаратура, що дозволяє бачити стан глибоких вен. Неможливе вчора стає абсолютно реальним, включаючи протезування вен на значній довжині.
— У чому полягав сенс Ваших повідомлень?
— Одна з доповідей стосувалася досвіду нашої клініки застосування тромболітиків, що сприяють розсмоктуванню тромбів при глибоких тромбозах. Ми показали, що рятівний ефект при вживанні таких засобів досягається протягом 10—12 годин і навіть більше, тоді як раніше вважалося, що норма часу такої протидії фатуму 3—4 години. Лікарі нашої кафедри, що спеціалізуються зокрема і на судинній хірургії, активно оперують при тромбофлебіті на тлі варикозного ураження вен. І ще одне наше повідомлення стосувалося переваг застосування низькомолекулярних гепаринів при прогресуючих тромбозах. Мої доповіді, які узагальнили ці спостереження, також викликали інтерес, причому все наочно демонструвалося.
— Володимир Григорович, Ви активно оперуєте і при артеріальній патології атеросклерозної природи, причому на всіх судинних басейнах. Що тут нового?
— Небезпеку, наприклад, становлять брахіоцефальні судинні звуження і тромбози. При своєчасному виявленні цієї патології нам удається серйозно допомогти пацієнтам, запобігаючи, зокрема, судинній недостатності головного мозку. Але нерідко це системні порушення. Скажімо, одного з моїх підопічних з мультиорганними артеріальними катастрофами мені довелося оперувати шість разів, знов і знов повертаючи його до життя.
— 2000-го року за досягнення в хірургічному лікуванні тромбоемболій легеневої артерії Вам було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Виходить, ця вертикаль рушила і далі вгору?
— Певною мірою це так. Але я б хотів підкреслити, що битва з тромбозами — традиція Александрівської клінічної лікарні. Наприклад, тут на початку минулого століття Василь Парменович Образцов та Микола Дмитрович Стражеско вперше у світі прижиттєво встановили діагноз — тромбоз вінцевих артерій серця, звідси, власне, і почалася цілеспрямована боротьба з інфарктом. Однак ця лікарня також великий арсенал хірургії в цілому. І тут ми стоїмо на плечах гігантів таких як Михайло Ісидорович Коломійченко, Іван Миколайович Іщенко, Іван Олександрович Зав’ялов, Олександр Лазаревич Пхакадзе, що працювали в цій оселі медицини.