Влада не повинна боятися опозиції

Нині я пенсіонерка, молода ще. Мені 53 роки. У партії не перебувала і не перебуваю. І не вступатиму. Ні в яку. Вважаю, що людина має бути чесною, порядною незалежно від приналежності до тієї чи іншої партії. А їх, цих партій, як грибів у лісі. І нехай хто-небудь назве мені хоч одну, яка організувалася не задля власних інтересів та благ, яка боролась би за істинну Україну, самостійну, сильну, прекрасну, горду державу? Де вони? Партія «Громада», вона ж «Батьківщина»? Або СДПУ(о), або ДПУ, або «прогресисти»? Вірю трошки соціалістичній лише тому, що глибоко поважаю її лідера Олександра Мороза.

Щодо комуністів. Іще в дитинстві мені в руки потрапив Статут КПРС. Досі пам’ятаю його пункти. Тоді я ще нічого не знала про Ісуса Христа. А тепер кажу: Ісус Христос — перший комуніст на Землі, якщо порівняти його заповіді із «заповідями» комуністів. Тому й були на них гоніння, муки ГУЛАГу, психушки тощо.

Проте керували також комуністи!!! Однак ці вже були не від Христа, а від Сатани. Перевертні, які в будь-який момент могли зректися своїх же заповідей, аби триматися «на плаву», аби бути ближче до «корита». Це зрадники своєї справи, свого народу. Бо народ вірив у силу добра і в перемогу його над злом.

Теперішні комуністи не при владі. Але в опозиції. І це добре. А влада, якщо вона творить добро у власній державі, не повинна боятися опозиції. Влада повинна доводити своєму народу, що все, що робиться в нас у державі, це задля держави, тобто задля нас із вами.

Чи владоможці думають: якщо не дати волю ЗМІ, то ніхто нічого не знає? I не дiзнається?

Я думаю, якщо довірив тобі народ владу, то й веди його, як честь велить, до світлого майбутнього. Якщо не нас, то наших дітей, онуків. Виступив би наш Президент хоч би раз на ТБ із приблизно такою промовою: «Народе мій, затягнімо свої паски, щоб не так хотілося їсти, і потримаймося ще ось таку й таку годину, а там буде краще». Це ж надія. А без надії немає майбутнього, тяжко жити, не вірячи ні в що хороше.

Я не знаю, як би себе поводили керівники КПУ, прийшовши до влади, перемігши на минулих виборах у жовтні — листопаді, адже випробування владою не кожен витримає. Спокуса велика, але КПУ не отримала перемогу. КПУ є, і нехай буде завжди. Те, що вона сьогодні проголошує, нікому шкоди не приносить.

А от молодцям із «Самостійної України» необхідно подумати про свої методи боротьби. Кулаками нічого не доведеш (якщо, звичайно, хотіли щось довести). У демократичному суспільстві це недопустиме. Ми ж демократичне суспільство?

Витівку «самостійників» інакше, як бандитською, не назвеш. Хотіла б я бачити, де б вони опинилися, якби намагалися таким способом боротися з такими партіями, як «Демократичний союз» та з подібними їм.