Всім школам Криму — незадовільно!

Верховна Рада Криму й Міністерство освіти та науки автономії просять Міністерство освіти України дозволити випускникам кримських шкіл пройти незалежне зовнішнє тестування російською мовою. Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко заявив журналістам, що він вважає «дуже поспішним рішення Міністерства освіти України щодо мови тестування». На його думку, «неможливо посеред навчального року ухвалювати такі рішення, тим паче в Криму, в сільських школах, які не комп’ютеризировані, це створить великі проблеми й нерівні можливості для вступу до вищих навчальних закладів». За його словами, він звернувся до міністра освіти України з проханням, щоб на Крим не поширювалася норма про тестування лише українською мовою: «Я надіслав листа міністрові освіти Івану Вакарчуку, щоб у Криму тестування проходило російською мовою», — повідомив Анатолій Гриценко. Він вважає, що обов’язкове зовнішнє тестування для вступу до ВНЗ українською мовою треба запроваджувати поетапно. «Вважаю, треба запроваджувати, але не цього року й не в Криму». Він нагадав, що 95,6% учнів у Криму навчаються російською мовою, 6,3% — кримськотатарською мовою й лише 3,2% учнів — українською мовою навчання.

ПАТОВА СИТУАЦІЯ. ХТО ВИНЕН?

Примітно, що в минулі роки кримське Міністерство освіти зверталося в Київ з проханням дозволити випускникам кримських шкіл писати випускні твори не українською, а російською мовою, й Міністерство освіти України щоразу задовольняло це прохання. Нинішнього року з аналогічним проханням до прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко звернувся також народний депутат Леонід Грач. А в Міністерстві освіти та науки вважають, що відстоювати можливість проведення зовнішнього оцінювання російською мовою мала Верховна Рада Криму.

«Профільна комісія мала відстоювати, користуючись тими повноваженнями, які є в наших депутатів. Наше міністерство не проводить тестування, у нас немає своїх повноважень. Воно проводиться Українським центром незалежного оцінювання і якості освіти. Наша робота — суто організаційні моменти», — заявив журналістам заступник міністра освіти Криму Володимир Каврайський.

Варто сказати, що Міністерство освіти й понад 500 російських шкіл Криму потрапили в патову ситуацію. Незважаючи на те, що вже багато років активісти українських громадських організацій Криму заявляють, що випускники кримських шкіл, які не володіють державною мовою, є неконкурентоспроможними на ринку праці й вищої освіти і є, по суті, «випускниками другого гатунку», ні Верховна Рада, ні Міністерство освіти Криму нічого не роблять, щоб допомогти кримським дітям і кардинально розв’язати проблему з вивченням державної мови в кримських школах. — Слід вважати, що нинішня ситуація в російських кримських школах свідчить про професійну неспроможність Міністерства освіти Криму на необхідному рівні організувати навчальний процес, зокрема вивчення державної мови, а також української літератури та історії, — вважає голова Кримського комітету з моніторингу свободи преси Володимир Притула. — Саме з їхньої вини страждають кримські діти, тисячі яких щороку виходять зі школи й не можуть нормально влаштуватися в житті через незнання державної мови. Через це вони вимушені або назавжди залишатися в Криму, або вступати до кримських філій російських ВНЗ, або виїжджати до Росії. Очевидно, саме з цією метою в Криму з року в рік фактично саботується розширення вивчення української мови, літератури, історії й точних наук українською мовою, бо активними противниками цього виступають проросійські організації, що інспіруються з-за кордону. Останнім часом вони вимагають закриття тих декількох українських шкіл, які є в Криму, й заборони вивчення державної мови. У той же час, формально українську мову в Криму почали вивчати ще 1955 року, коли була побудована перша українська школа — і за 53 роки ні управління освіти, а потім і Міністерство освіти Криму, ні школи не змогли організувати навчальний процес на належному рівні. Формально також з 1990 року в Криму триває перехідний період, за час якого навчальний процес у школах належало реорганізувати, але навіть за останні 17 років Міністерство освіти та науки Криму виявилося неспроможним розв’язати цю проблему. То який іще перехідний період потрібен кримчанам, аби припинити псувати життя випускникам своїх шкіл?

ЩО РОБИТИ?

Ситуація ускладнюється тим, що сьогодні в кримських школах не знають, як реагувати на вимогу про перехід на тестування українською мовою. Тестування має відбутися по трьох дисциплінах: обов’язково оцінюються знання випускників з української мови та літератури, історії України, а третя дисципліна визначається за профілем обраного факультету ВНЗ. Яким чином 11-класникам виконувати завдання українською мовою з математики, біології, фізики або хімії, не знають ні викладачі, ні самі школярі. Крім того, в деяких ВНЗ майбутнім абітурієнтам повідомляють про додаткові тести з тих самих дисциплін, які вони збираються здавати в школах.

Згідно з положенням, також тестування мають пройти всі, хто збирається вступати 2008-го до вищих навчальних закладів України незалежно від форми власності. За підсумками тесту абітурієнт отримує сертифікат, який необхідно надати до ВНЗ разом з іншими обов’язковими документами. Результати тесту мають зараховуватися як вступний екзамен до ВНЗ. Заяву для участі в зовнішньому тестуванні треба надати до 20 лютого 2008 року. За даними Сімферопольського регіонального центру оцінювання якості освіти, в Криму тестування мають пройти 60 тисяч випускників. Але ситуація така, що переважна їх більшість шансів впоратися з тестами українською мовою просто не має.

Міністерство освіти та науки Криму гарячково шукає можливості уникнути обвинувачень у повному провалі навчального процесу. Як пояснив журналістам перший заступник міністра освіти та науки автономії Володимир Каврайський, самі тестові завдання будуть українською мовою, а до тестів додаватимуться невеличкі словнички термінологічних перекладів. Однак це нікого не врятує, вважає заступник міністра.

17 РОКІВ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ

«На мій погляд, — каже він, — звісно, самі тести мають бути мовою навчання. Не думаю, що це серйозна проблема при виданні тестових завдань. Але ми не можемо відстоювати цю позицію. Один із пунктів зобов’язує нас забезпечити виконання цього наказу. Яким чином нам це зробити, щоб не утискати права дитини на вступу до ВНЗ?» — висловлює сумнів Володимир Каврайський.

У той же час у Криму понад 90 відсотків школярів здобувають середню освіту російською мовою. За даними Міністерства освіти Криму, на півострові функціонує 555 шкіл з російською мовою навчання, 6 шкіл з українською мовою навчання і 15 з кримськотатарською. З урахуванням спеціалізованих класів, програму середньої школи українською мовою освоюють лише 3,5% від загальної кількості школярів. Леонід Грач вважає, що «проведення зовнішнього незалежного оцінювання в Криму українською мовою є грубим нехтуванням конституційних прав кримчан, глибоко зачіпає етнічні почуття учнів і їхніх батьків, а також є, по суті, необ’єктивним, бо учні проходять курс навчання російською мовою, до того ж, наказ видано в середині навчального року».

— Це абсолютно не так, — заперечує йому Володимир Притула. — Леонід Грач був би правий, якби йшлося не про державну мову. Насправді все навпаки, грубим зневаженням конституційних прав кримчан є примусове насадження в Криму лише російської мови навчання й багаторічне постійне ігнорування потреб кримчан у навчанні їхніх дітей державною мовою, що, зрештою, призводить до того, що вони не в змозі реалізувати себе у власній державі. І якщо в минулі роки на постійні вимоги кримчан і того ж Леоніда Грача Міністерство освіти України незаконно дозволяло випускникам кримських шкіл поголовно писати твори російською мовою, навіть тим із них, хто хотів писати їх українською мовою, то нинішнього року цього допустити не можна. За минулих 17 років перехідного періоду Міністерство освіти Криму мало провести необхідні реформи, але не провело їх. Це повний провал міністерства, яке виявилося неспроможним організувати навчання своїх школярів державною мовою. І Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти України замість дозволу в 17 й раз здавати випускні екзамени російською мовою, з мого погляду, мають ухвалити рішення про повне розформування такого міністерства у зв’язку з очевидною його професійною непридатністю й свідомим ігноруванням потреб сотень тисяч кримських учнів у вивченні державної мови, історії та культури своєї держави.