Вибирай захоплення!

Дитяче дозвілля — постійний головний біль дорослих. Батькам, учителям, вихователям важливо знати, що дитина поза школою перебуває в безпеці, під наглядом фахівців, що цей час малюк проводить продуктивно й з користю. Хоча основну освіту дитина здобуває в школi, саме заклади позашкільної освіти беруть на себе розвиток інтересів, навичок, талантів, формують особистість, допомагають у професійному визначенні. Що можуть запропонувати дітям дорослі?

Як виявилося, все, що завгодно! Школярі — народ допитливий і активний. Якщо в школі з якихось причин нецікаво, дитина ухиляється від навчання та йде на вулицю, де з часом стає схильною до правопорушень, вживання алкоголю, жебракування. Iнша справа — дозвілля в позашкільних закладах. Нині Київ просто всіяний ними: тільки державних і комунальних центрів для дітей та підлітків у столиці 55, а ще ж філії, клуби за місцем проживання, десятки й десятки шкільних гуртків, клубів і студій при різних установах. Сотні предметних, туристично-краєзнавчих, соціокультурних об’єднань, колективів художньої та технічної творчості охоплюють понад 230 тисяч учнівської молоді — 92% дітей Києва. За даними Головного управління освіти й науки, найбільше в Києві творчих школярів — понад 30 тисяч дітей займаються в об’єднаннях художньої творчості. Клуби за місцем проживання охоплюють усі райони, мало не кожний квартал міста, і забезпечують дозвілля 19 тисяч дітей. Ще майже шість тисяч припадає на дослідні товариства Малої Академії наук.

В основному позашкільними закладами опікуються комунальні підприємства, органи виконавчої влади на місцях, загальноосвітні школи. Від них залежить, наприклад, організація змістовного відпочинку дітей на канікулах, забезпечення подарунками до Дня святого Миколая, на Новий рік, запрошеннями на свята через різні установи й організації, квитками на вистави до центрів культури та мистецтв, театрів.

Останніми роками пріоритетними напрямками, крім технічного й гуманітарного, стають спортивна, правова й патріотична освіта. Про її ефективність свідчать факти: наприклад, минулого року відбулося 12 засідань Громадських рад делегатів дитячих прав за участю школярів міста щодо захисту прав дітей і молоді. Уже п’ять років працює громадське правозахисне об’єднання учнів — Бюро захисту прав особистості. У позаурочний час школярі вивчають не тільки історію України, а й складають літописи власної родини, вшановують пам’ять жертв війни, Голодомору, політичних репресій. У сфері допризовно-патріотичної підготовки розвивається козацький рух, дитячо- юнацькі організації «Пласт», «Січ» та інші.

«День» вирішив на власні очі переконатися в якості позашкільної освіти й завітав до міського координаційного центру науково-технічної творчості молоді «Сфера». Цей заклад почав свою діяльність ще у травнi 1989 року, вже протягом першого року в більш ніж 100 гуртках навчалися понад 1500 дітей. Традиційним тут стало проведення районних виставок дитячої творчості, спортивно-технічних змагань, конкурсів із початкового моделювання...

Нині у просторому холі відвідувачів зустрічає величезна, найбільша в Києві, модель автомобільної траси — 45 метрів завдовжки! — де вихованці тренуються й змагаються в запуску трасових моделей. Тут же, в коридорах, — виставки фоторобіт, окремі винаходи й вироби. У кімнатах для занять світло, чисто й зручно. От тільки меблі, таблиці, покриття підлоги аж ніяк не можна назвати новими...

На виставці дитячих робіт особливе місце посідають вироби з незвичних матеріалів — пінопласту, пластикового посуду, макулатури, різних інших підручних засобів, які в побуті здебільшого йдуть на сміття. Такий несподіваний підхід уже став для дітей традиційним: адже купувати виробничі матеріали, особливо дорогі й рідкісні, вони мусять самі. Та «сферівці» й тут викрутилися. Наприклад, для моделей авто замість дорогого дерева використовують пластик із навісних покриттів, а під стелею виставкової зали змахує крилами довгошиїй птах, виготовлений із туалетного паперу...

Нещодавно молоді веб дизайнери центру зайняли призові місця в конкурсі, організованому компанією «Сіменс», і виграли для закладу п’ять новеньких комп’ютерів. Крім цього юні автомобілісти збирають сучасні електромобілі, картинги — теж для участі в змаганнях, в яких діти часто стають переможцями. Юні раціоналізатори вигадали, оптимізували й зібрали підвісну канатну дорогу, сонячний опріснювач води й ще десятки й десятки винаходів. Окрема гордість — мовні курси, модельна, перукарська, фототехнічна студії, естрадні та спортивно- бальні танці. Крім того, відвідувачі автомобільного гуртка мають можливість навчитися водити авто й отримати права одразу після досягнення повноліття. Це — розваги для середнього й старшого шкільного віку. А для наймолодших у «Сфері» є гуртки м’якої іграшки, обробки деревини, прикладного мистецтва, школа раннього розвитку дитини.

У дітей центру є досвідчені, уважні керівники й широченні можливості для вибору захоплень. Чи не найкращий доказ якості викладання — те, що «Сфера» вже давно не пропагує свою діяльність серед школярів. «Навіщо нам реклама? Наші діти — найкращий доказ, найкраща агітація. Вони самі у своїх школах і розказують», — говорить завуч «Сфери» Олена Зеленчук.

Незважаючи на значну суспільну зацікавленість у дитячому дозвіллі, фінансування його — більш ніж скромне. Поки дитячими закладами опікується місцева влада, за позашкільну освіту як за послугу батькам платити не доводиться. Вони традиційно забезпечують тільки виробничі матеріали — кольоровий папір, пластилін, фарби, костюми, деталі. Але останнім часом намітилися тенденції до передачі цих закладів дозвілля, зокрема клубів, приватним підприємцям, які, звичайно, хочуть на цьому заробляти. Станом на 1 січня 2006 року ліцензію на здійснення позашкільної освіти отримали уже 69 приватних навчальних закладів. Тут отримують освіту за різними напрямками понад 22 тисячі дітей, поки що, за винятком окремих випадків, за кошт власника.

Значної державної підтримки вимагає спортивно- туристична сфера. В Україні потребують повної або часткової реконструкції спортивні споруди, насамперед шкільні стадіони. Справа ця тривала й трудомістка. Наприклад, реконструкція стадіону «Піонер» у Києві тривала два роки, на неї пішло 2,5 млн. гривень...

А тим часом позаурочною фізкультурно-спортивною роботою зайняті понад 13 тисяч дітей. Мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл складає понад 1500 по всій Україні, тут займаються більше 720 тисяч школярів — це майже 10% юнацтва України! Перспективи в маленьких спортсменів надзвичайні — обдаровані діти мають змогу перевестися до спеціалізованих шкіл, потрапити у великий спорт.

«Ще 20 років тому існувала спеціальна лотерея — «Спортлото», кошти вiд якої перераховувалися на потреби спортивних закладів, у тому числі й дитячих, — розповідає Мирослав Дутчак, директор департаменту фізкультури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. — Нині такої лотереї немає. Як наслідок, в країні працює тільки половина басейнів, із 55 тисяч спортивних майданчиків 85% — із ґрунтовим покриттям. У спортивних школах майже не забезпечені елементарні гігієнічні норми — немає душових кімнат, роздягалень тощо».

Ще одна подібна проблема — організація активного дозвілля. Мирослав Дутчак розповів, що основними закладами спортивного туризму є станції юних туристів. Однак і тут не без біди — залишається відкритою проблема класифікації й упорядкування туристичних маршрутів, зокрема визначення місць для відпочинку та безпечних переходів, враховуючи вік туристів. У країні недостатньо й інспекторів та волонтерів. «Кадри катастрофічно старіють, а молодих — немає, бо надзвичайно мала зарплата», — говорить пан Дутчак.

Iдеальний варіант — коли з дітьми працюють люди, незалежні фінансово. Та таких — одиниці, а збільшення кількості професійних і незалежних викладачів найближчим часом не передбачається. Нинішні вихователі — надто заклопотані, щоб приділяти достатньо уваги дітям.