«Я прийду нескоро...»

22 березня минуло дев’ять днів від дня загибелі Дмитра Чернявського — учасника проукраїнського мітингу в Донецьку. Невідомий зарізав хлопця під час сутичок між прибічниками єдності держави та проросійськими радикалами.

Мати загиблого Людмила Чернявська згадує: «Усе вийшло раптово. Якраз приїхала в Донецьк і не могла додзвонитися сину. Коли він нарешті підняв слухавку, сказав, що зайнятий. Зателефонувала вдруге, він відповів: «Я прийду нескоро», — це були його останні слова. За кілька годин до мене прийшли з карного розшуку. Спочатку нічого не говорили. Розповіли все, коли склали протокол».

Дмитро народився в Артемівську — там і зараз живе його сім’я: батько — працівник заводу, мати — інвалід 3-ї групи. Хлопець був єдиним сином у родині, коли вступив на обліково-фінансовий факультет донецького вишу, переїхав у Донецьк. Юнак заочно вчився у магістратурі Національного університету «Львівська політехніка», у червні мав отримати диплом. «Дмитро любив історію, три роки поспіль займав друге місце на обласній олімпіаді з цього предмету, його дані були у банку обдарованих дітей Донеччини. Спочатку збирався поступати на історичний факультет, але потім вирішив, що економічна освіта буде кориснішою. ЗНО з історії здав на 200 балів із 200 можливих, учився на бюджеті», — розповідає мати загиблого.

2010 року Дмитро Чернявський вступив до ВО «Свобода», хлопець керував прес-службою Донецького обласного осередку цієї організації. За словами Людмили Чернявської, у партії син організовував культурницькі акції: свободівці приносили квіти до пам’ятників, влаштовували ходу з українськими прапорами. Керівник Донецької міської організації «Свободи» Артур Шевцов говорить: «Дмитро був моїм побратимом, я приймав його до партії. Це — велика втрата для нашої організації. Він був цікавою людиною, з ним можна було спілкуватися на різні теми. Дмитро був мрійником, тихим хлопцем, нікому не робив кривди. Хотів жити нормально у своїй країні».

За свідченням Артура, 13 березня члени місцевої «Свободи» допомагали з охороною проукраїнського мітингу. Активісти розуміли, що це небезпечно, тому оборону формували з добровольців. Дмитро погодився одним із перших.

5 березня Дмитро Чернявський святкував день народження. Мати юнака шепоче: «Син був дуже добрим. Люди бувають такими років у 40, коли поживуть — з віком людина добрішає. А він у 22 був дуже добрим, любив дітей, обожнював гратися з маленькими племінниками». У дитинстві хлопець робив паперові кораблики, з віком став часто подорожувати: відвідував фестивалі на Західній Україні, їздив з наметом на Азовське море, були плани і на цей рік...

Зараз на площі Леніна лежать гвоздики та троянди — пам’ять про Дмитра. «Одразу після 13 березня, коли люди почали приносити на площу Леніна квіти, хтось встановив там дощечку з фотографіями «беркутівців», загиблих на Майдані у Києві», — говорить Артур Шевцов. Зараз «куточок пам’яті» Дмитра начебто не чіпають. Донецька організація «Свободи» передала матері юнака кошти, також активісти оприлюднили рахунок, на який усі охочі можуть надсилати гроші для підтримки родини Чернявських. «Дмитро дуже переймався за Україну, коли все це почалося. Думаю, ситуація нормалізується згодом. Можливо, ще буде неспокійно — потрібен час, щоб усе налагодилося. Втрата єдиного сина — нестерпна. Багато людей співчувають, підтримують, і від цього стає легше», — ділиться Людмила Чернявська.

Наразі Донецьке міське управління ГУ МВС України в Донецькій області просить усіх, кому щось відомо про перебіг подій під час масової бійки 13 березня, всіх, хто фотографував або фільмував сутички, повідомити в міліцію за телефоном 095-643-16-05. Правоохоронці гарантують конфіденційність, за допомогу у розкритті вбивства Дмитра Чернявського обіцяна винагорода.

***

Реквізити рахунка для допомоги родині загиблого:

Банк ПАО «ВБР»

МФО 380719

ОКПО (ЄДРПОУ) 2737804165

р/р 26254000056502

Марценюк Н. В. (тітка Дмитра Чернявського)