Як боротися із «забудовниками» Iсторії
Рецепт активістів — новому парламенту якнайшвидше проголосувати за мораторій на будівництво в охоронних зонах. Варіант чиновників — створити черговий громадський орган із питань проблемного будівництва...
Поки громадські діячі чекають на реальні кроки боротьби із незаконними забудовами в столиці, при КМДА створюється новий орган для контролю за махінаціями в будівельній сфері — Громадська рада з питань проблемного будівництва. Із такою ініціативою виступив заступник голови Київської міської держадміністрації Павло Рябікін. Складається враження, що всю суть боротьби проти злісних інвесторів чиновники зводять до створення низки контрольних і перевіряючих органів, щоб знати, що ж такого набудували компанії та хто підготував для них необхідні дозволи й документи. А реально до притягнення винних до адміністративної чи кримінальної відповідальності не доходить. Приміром, Гостиний двір. Будівельну фірму, що взялася за його реконструкцію, визнали винною практично в руйнуванні пам’ятки, але кошти на її укриття та подальше відновлення збирають кияни. Крім того, вже три місяці працює тимчасова комісія з питань перевірки легітимності рішень колишньої Київради, ще раніше було підписано так званий меморандум між Департаментом архітектури та містобудування КМДА, Управлінням з охорони культурної спадщини Київради та Національним союзом архітекторів — саме для порятунку історичного центру Києва від забудов. Де результати?
НА ПОРЯТУНОК ПАМ’ЯТОК — ЧОТИРИ МІСЯЦІ
Тим часом ситуація загострюється, оскільки ще два роки тому Україна зобов’язалася перед ЮНЕСКО, що ухвалить мораторій на забудову буферних зон Києво-Печерської лаври та Національного заповідника «Софія Київська». А після випадку, коли обвалилася частина огорожі на території Софії, необхідність такої заборони стала ще більше очевидною та нагальною. Захисники історичного Києва радіють, що нарешті Міністерство культури домоглося від уряду схвалення проекту Закону України «Про введення мораторію на будівництво об’єктів у охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об’єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частин населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України».
Те, чого не спромоглася зробити Київрада, тепер можуть зробити депутати нового парламенту — проголосувати за цей закон і дати на підпис Президентові. І тут треба діяти швидко, бо наступне засідання ЮНЕСКО заплановано на 1 лютого 2015 року. Якщо до цього часу заборони на забудову буферних зон не буде, Лавра та Софія можуть опинитись у так званому чорному списку ЮНЕСКО — переліку об’єктів, що перебувають під загрозою знищення.
Як розповіла Ірина Нікіфорова, заступник голови ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», на київських депутатів надії мало, бо це рішення ще навіть не дійшло до розгляду в комісії із земельних питань при КМДА, тобто до безпосереднього голосування в сесійній залі теж далеко. А це — люди, які найближчий рік відповідатимуть за збереження історичного обличчя столиці.
«Я можу припускати, що цьому заважає сильне будівельне лобі в Київраді. Досить велика кількість депутатів або самі є власниками ділянок у буферній зоні, або ж зв’язані з архітекторами, котрі хочуть реалізувати тут свої проекти, або ж пов’язані з власниками будівельних компаній, тому прийняття мораторію для них — це питання, подібне до смерті», — коментує Нікіфорова.
БЕЗ ГРОМАДСЬКОСТІ МІСЬКИЙ ПРОСТІР НЕ ЗБЕРЕГТИ
Натомість від київських чиновників чуємо заяви про створення чергового громадського органу для боротьби із проблемними будівництвами. На думку пана Рябікіна, активна позиція громадськості тут дуже потрібна (хоча на пасивність київських активістів у боротьбі з незаконними новобудовами гріх було б нарікати).
«Ситуація склалася таким чином, що столична влада супроводжує містобудівну ініціативу на етапах розгляду питання щодо виділення землі, видачі містобудівних умов та обмежень, які визначають параметри будівництва. Потім забудовник звертається до Державної архітектурно-будівельної інспекції, й вже подальші функції контролю здійснюються нею. Введення в експлуатацію та реєстрація об’єктів передаються Міністерству юстиції. На цьому етапі в нас є розрив у взаємодії між різними органами влади. І це призводить до виникнення можливостей для зловживань з боку забудовників. Без підтримки громадськості запобігти всім незаконним забудовам дуже складно», — цитує Рябікіна прес-служба КМДА.
Та в комісії, що перевіряє всі незаконні рішення Київради, ухвалені за часів Черновецького, скаржаться якраз на пасивність депутатів, а не киян. Бо останні приходять мало не щодня зі зверненнями, що в тому чи іншому районі міста збираються забудувати спортивний майданчик чи звести багатоповерхівку без необхідних дозвільних документів. Голова комісії Тетяна Меліхова розповідає, що основні проблемні моменти вже виявили, приміром, 500 рішень про оренду приміщень прийнято так, що самих договорів немає, орендну плату ніхто не платить або ж сплачує замість неї невеликий податок. Тепер слово за київськими депутатами, які на сесіях Київради мали б скасувати подібні договори.
«ДЕПУТАТИ ПОКИ ЩО НЕ НАЛАШТОВАНІ СКАСОВУВАТИ ВСІ ЦІ ГАНЕБНІ РІШЕННЯ»
«Є виконавчий орган, який міг би проаналізувати та скасувати те, що сьогодні в міста висить баластом і не виконуються рішення, коли орендарі не платять місту за оренду або використовують приміщення не за призначенням. Та я не бачу цілеспрямованої роботи депутатів. Вони поки що не налаштовані скасовувати всі ці ганебні рішення. Кличко декларує одне, а підлеглі йому юристи роблять зовсім інші справи, намагаються весь час писати свої зауваження. Якщо добре попрацювало якесь лобі, приміром, будівельне, то необхідні рішення на сесії можуть і не пройти», — продовжила Меліхова.
Зараз в опрацюванні тимчасової комісії справи щодо повернення у власність міста «Центру серця», уникнення забудови парку «Перемога», порятунку стадіону «Старт» тощо. І тут теж є своє «але» — це не ті рішення, які у свій час викликали найбільший резонанс. Як розповіла Ірина Нікіфорова, розглядають ті об’єкти, щодо котрих найлегше вжити якихось заходів. Наприклад, знизити поверховість забудови. Таке рішення члени комісії прийняли щодо споруди на Музейному провулку, 2А, де було надано дозвіл на добудову триповерхового будинку ще одним поверхом, а з’явилось вісім. Такий підхід до боротьби з інвесторами-порушниками насторожує, бо що тоді робитимуть ці ж чиновники у разі, якщо Верховна Рада проголосує за мораторій на забудову буферних зон?
А нещодавно від мерії прозвучала чергова заява щодо ситуації з пам’ятками столиці. Тепер це стосується споруди на вулиці Ярославів Вал,1 — так званого «Замку барона». За рішенням суду пам’ятка архітектури лишилася свого статусу через те, що у свій час об’єкт не було перенесено із радянського Реєстру пам’яток до Реєстру незалежної України. Віталій Кличко доручив профільним підрозділам КМДА у стислі терміни розібратись із цією ситуацією. Це чергова популістська заява чи реальний крок до змін?
