Як не потрапити до сучасного рабства

Минулими вихідними на центральній площі Дніпродзержинська було велелюдно. Увагу сотень містян привернула громадська акція, спрямована на попередження торгівлі людьми. Проходила вона в рамках інформаційного туру «Твій безпечний шлях до мети», організованого представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні. Компанія здійснюється за підтримки Швейцарської конфедерації і звернена до молоді й інших груп ризику через соціальні мережі, телебачення та пресу. Медіа-партнером акції стала всеукраїнська газета «День». В рамках цього інформаційного туру МОМ заходи вже проводилися в Ізмаїлі (Одеська область), Самборі (Львівська область) й Долині (Івано-Франківська область). Дніпродзержинськ для учасників акції став кінцевим пунктом. «Ці регіони обрали тому, що вони мають традиційно високий рівень міграції, а віднедавна туди у пошуках притулку прибуває дедалі більше вимушених переселенців», — пояснюють активісти. Для роз’яснення цілей акції біля будівлі Дніпродзержинської міськради було встановлено інформаційні намети й стенди, в автобусі з кондиціонером працював пересувний кінотеатр, а ведучий каналу «1+1» Єгор Гордєєв проводив веселу вікторину з роздачею призів.

За словами організаторів акції, починаючи з 1990-х років, Україна є державою походження, транзиту, і все частіше — пунктом призначення торгівлі людьми. Згідно з дослідженням МОМ, понад 120 тисяч українців постраждали від сучасного рабства. За останні півтора десятиліття волонтерам Міжнародної організації з міграції, а також її партнерам вдалося надати допомогу більш ніж 10 тисячам таких людей.

Тривожні тенденції свідчать про те, що громадяни будь-якого віку можуть постраждати від торгівлі людьми з метою трудової та сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва й інших форм нелюдського поводження, як за кордоном, так і в самій Україні. Близько 9 відсотків українців заявляють, що вони, їхні родичі або друзі стикалися із небезпечними ситуаціями або спробами торгівлі людьми. Основними країнами призначення сьогодні є Російська Федерація, Україна, Польща. Меншою мірою — це Туреччина, Чехія, Італія, Греція, Молдова, Ірак, Південна Корея та Китай. Головними секторами, в яких здійснюється експлуатація потерпілих, — це будівництво, сільське господарство, лісова промисловість, сфера послуг та домашня робота, а також нагляд за хворими.

«Українці в принципі знають, що таке торгівля людьми, але дуже схильні недооцінювати індивідуальні ризики — такий собі «синдром автомобіліста» — «аварії трапляються на дорогах щодня, однак я в неї не потраплю, тому що я досвідчений водій». Така аналогія діє також у торгівлі людьми, тільки тут катастрофа руйнує життя людини», — розповідає представник МОМ Катерина АРДАНЯН. За її словами, активістам доводилося стикатися з історіями, коли об’єктами торгівлі людьми ставали мешканці України у віці від 3 до 73 років. В основному маленькі діти, як і літні люди, а також інваліди стають жертвами примусового жебрацтва. Близько 7 відсотків потерпілих саме діти. Молоді та середнього віку люди потерпають в основному від трудового рабства, дівчата ще від сексуальної експлуатації. «Ми зробили висновок, що такі ризики характерні насамперед для мешканців невеликих міст і селищ, де можливостей для працевлаштування, а також доступ до інформації значно менший. Тому ми намагаємося працювати в таких регіонах, — говорить Катерина Арданян. — В ході інформаційного туру ми пояснюємо людям, куди можна звертатися по допомогу. На площі працює пункт служби зайнятості, який може проконсультувати мешканців міста з питань працевлаштування. Ми роздаємо друковану продукцію, де роз’яснюємо ризики й права людей, надаємо адреси організацій, куди можна звернутися по допомогу. Поруч встановлено чотири інформаційні стенди з коміксами, які намалювали американські студенти за реальними історіями, що сталися з людьми. Пересувний кінотеатр показує фільм за участю відомої співачки Джамали. Крім того, діє намет з ігротекою для дітей, поки їхні батьки знайомляться з нашою інформацією».

«Дізнатися про свої права й взагалі про торгівлю людьми — зовсім не зайве, — ділиться своїми враженнями молоде подружжя з Дніпродзержинська Ігор та Оксана. — Серед наших знайомих, дійсно, чимало таких, хто виїхав на заробітки. В місті не працюють багато підприємств, рівень безробіття високий, доводиться шукати роботу деінде. Ми, наприклад, з подивом дізналися, що найбільшому ризику піддаються люди, котрі вирушають на заробітки до сусідньої Росії, хоча традиційно вважалося, що це близька нам країна, де нічого поганого статися не може».