Як відмовитись від «філософії зубріння»

У лексикон першачків вводиться слово «рюкзак» замість «ранець», у минуле відходять словникові лексеми «фартух», «агроном», «комбайнер», «телеграма», на уроках літературного читання дітлахи ознайомляться з творами «живих письменників», а не тих, чиїх книжок давно не знайти в книгарнях. А на фізкультурі не буде команд «Рівняйсь!», «Струнко!» чи «Кроком руш!», замість цього — рухливі ігри, під час яких діти навчаться ставати в шеренги, коло чи пари. Це лише невелика частина напрацювань модераторських груп, що за ініціативи Міністерства освіти і науки взялися за розвантаження навчальних програм початкової школи.

Педагоги, методисти, автори програм та батьки спільно працюють над тим, як полегшити життя учням молодших класів. До першого етапу обговорення долучились дві тисячі осіб, котрі залишили понад п’ять тисяч пропозицій до 15 програм початкової школи. Найбільше обговорювали математику та українську мову. Віднині усі бажаючі можуть ознайомитись із цими матеріалами на відкритій платформі Ed-era.com. Тут також будуть виставлені відеоуроки та майстер-класи для вчителів, що допоможе їм впроваджувати новації на практиці.

«УПОРЯДНИКИ ПІДРУЧНИКІВ ШАЛЕНО ОПИРАТИМУТЬСЯ»

Лишається довести справу до кінця — до 1 вересня затвердити ці зміни у відповідних міністерських розпорядженнях та донести їх до педагогів. А також подолати опір розробників програм. Так, під час обговорення змін до програм з англійської мови пропонували прибрати письмо у першому класі і додати більше ігор, пісень — тобто слухових вправ. Адже англійська має розвивати у першачків навички спілкування. Приміром, у Німеччині діти починають вивчати цю мову в третьому класі, а перші два навчальні роки ніякого письма у них немає.

«На засідання модераторів прийшла авторка чинної програми, не приховуючи, що її мета — заважати нам вносити зміни. Її аргументація — чинна програма хороша, змінювати нічого не треба, бо вона затверджена... Радою Європи. Не менше і не більше», — підсумувала радник міністра освіти і науки, координатор проекту з розвантаження програм початкової школи на громадських засадах Іванна Коберник.

Подібний опір змінам неминучий, вважають експерти. «Упорядники підручників, автори додаткових посібників та видавництва отримують відчутні прибутки від їхнього друку і розповсюдження. У схемах із примусової купівлі батьками посібників задіяні й деякі представники райвно, директори шкіл тощо. Усі вони будуть шалено опиратися розвантаженню програм і можливому скасуванню додаткових посібників. Ми впритул підійшли до серйозних фінансових схем і великих грошей, і я не знаю випадків, щоб люди випускали їх із рук без бою», — коментує співзасновник громадського об’єднання «Батьківський контроль» Зоя Звиняцьківська.

«АБО НАС ОБМАНЮЮТЬ, АБО НАМАГАЮТЬСЯ ДАТИ ТЕ, БЕЗ ЧОГО МОЖНА ОБІЙТИСЬ»

Робота над розвантаженням програм винесла на-гора кілька ключових питань, на котрі має відповісти Міносвіти. Зокрема, яке допустиме граничне навантаження дітей і який статус додаткових зошитів та додаткових посібників — це обов’язкова частина програми чи добровільний вибір батьків? Також важливо з’ясувати, якою має бути кількість домашніх завдань. У світі поступово відмовляються від них у початковій школі, а в Україні у першому класі вони офіційно заборонені, але в реальності існують, беруться з тих же додаткових зошитів та посібників.

«Додаткові посібники на цей час записані як невід’ємна складова навчальної програми. Тобто без них неможливо опанувати предмет. Але це порушення закону, у жодній школі ці додаткові зошити не видають, їх батьки купують своїм коштом. Якщо у нас безкоштовна освіта, зокрема і підручники, то або нас обманюють, або намагаються дати щось додаткове, без чого можливо опанувати предмет», — розмірковує Зоя Звиняцьківська.

«МИ ВТОМИЛИСЯ ВІД РОЗМОВ ПРО ЗМІНИ»

Учителі-практики запропоновані зміни сприймають позитивно, та мають своє «але». «У нас більше розмов з цього приводу, ніж доходить до діла на місцях, — коментує вчителька початкових класів загальноосвітньої школи №4 міста Буча Наталя Самійленко. — Програми справді насичені зайвими для сприйняття дітьми речами. Та іноді зі змінами буває перебір. Ми задоволені науковцями та Міністерством освіти, але загалом втомилися від розмов про нові підручники чи програми. 1 вересня стикаємося з тим, що розводимо руками і не знаємо, з чого починати, підручників не вистачає. Варто націлити увагу і на практичні речі».

Зі свого боку Міносвіти не обіцяє дива до 1 вересня. Можливо, першачки працюватимуть за старими підручниками, утім, з новими підходами. Нещодавно до міністерства приїздив з дружньо-консультаційним візитом Джінван Парк, професор Кйонсанського національного університету (Південна Корея), який представив свою методику «Філософія для дітей». За нею дітлахів вчать вести дискусію, розмірковувати, знаходити власні аргументи, тобто відходити від традиційного зубріння інформації у школах, а вчитись мислити. Спробуймо?