Як «виселяють» парки

Просто так дерева у столиці не рубають — це вам скаже кожен киянин, та й житель іншого мегаполісу країни, де інтереси забудовників беруть гору над зеленими парками. Тож побачені містянами 13 пеньків, що залишилися від віковічних дерев у парку Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», породили низку чуток. Можливо, це знову беруться за своє бізнесмени, проштовхуючи ідею забудови посеред зеленої зони? Або ж комунальники рубають нібито аварійні дерева заради продажу деревини?

Якби у Києві діяли чіткі та прозорі правила стосовно того, хто і коли рубає дерева, яка за це відповідальність та інші критерії, — можливо, історія з парком КПІ не викликала б такого резонансу. А так довелося пояснювати, що відбулося насправді, і в комунальному об’єднанні «Київзеленбуд», чиї співробітники здійснювали вирубку, і в ректораті університету.

ЩО СТАЛОСЯ У ПАРКУ КПІ?

Так, у Солом’янському відділенні КО «Київзеленбуд» відзвітували, що взимку університет запросив працівників комунального підприємства на перевірку стану дерев. Далі комунальники підготували акт перевірки, в якому вказали, що треба зрізати 13 дерев через їхню аварійність, ще одне підлягає санітарній обрізці. Найстарішому дереву було 100 років — це ялина європейська. Її спиляли, оскільки, за визначенням комунальників, вона на 80% була сухостоєм. Ці документи оприлюднило інтернет-видання «Хмарочос».

Проректор з адміністративно-господарської роботи КПІ Петро КОВАЛЬОВ також заспокоював киян у коментарях журналістам, що рубати просто так нічого не планували. На аварійність дерев нарікали мешканці прилеглих будинків, буцімто гілля з них падає на машини. За словами проректора, перед входом до першого корпусу були дві верби та одна ялинка, з якої вже падала велика гілка. Також Петро Ковальов запевнив, що КПІ посадить шість нових ялинок у жовтні-листопаді, коли буде сприятливий для цього час.

«ТУРБОТЛИВІ» КОМУНАЛЬНИКИ

Втім, події в парку КПІ схожі на квіточки. Ягідки побачимо, якщо забудують Совські ставки, Біличанський чи Биківнянський ліс. Ці об’єкти наразі у зоні ризику. Чимало зелених зон уже відчули на собі «турботу» комунальників. Так, на території скверу, що на проспекті Перемоги, 133—135, біля озера №14 торік зрубали нібито аварійні дерева, а невдовзі встановили комерційні будиночки для відпочинку.

Кілька років тому у дворах на вулиці Саксаганського, 123–127, забудовники хотіли звести висотку. Та мешканці прилеглих будинків захищали свій дворик від знищення практично фізичною силою: зносили паркани, чергували на подвір’ї та оббивали пороги правоохоронних органів. Зараз тут сквер. Але такий хепі-енд буває не завжди

Пригадуєте, як били на сполох працівники Національного музею історії України, коли дізналися, що у підніжжя Старокиївської гори, на якій стоїть заклад, теж почалася незрозуміла вирубка дерев? Комунальники працювали бензопилою на Пейзажній алеї, біля парку «Феофанія», на горі Звіринець, де місцеві перекривали дорогу автомобілям, протестуючи проти будівництва житлового комплексу.

Нещодавно загроза нависла над Протасовим яром. Декілька його гектарів Київрада віддала інвесторам ще наприкінці 2000-х. Тоді все завершилося на етапі паперової підготовки проекту забудови. Нещодавно член комісії Київради з питань містобудування, архітектури і землекористування Володимир НАЗАРЕНКО повідомив, що Протасів яр таки готують під суцільну вирубку для зведення готелю.

Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові теж переживає нелегкі часи. Активісти громадської організації «Екозагін» розповідають, що частина музею, яка представляє ландшафт Карпат, понівечена. Від вікових дерев залишилися тільки пеньки.

БЕЗЗАХИСНІ ЗЕЛЕНІ ПАМ’ЯТКИ

Офіційно, за даними київських лісгоспів, за останні десять років у Києві під вирубку потрапило півтора гектара зелених насаджень. Екологи радять множити цю цифру мінімум удвічі. Так, раніше директор Київського еколого-культурного центру Володимир БОРЕЙКО розповідав, що найбільші масштаби вирубки були в Пущі-Водиці та Межигір’ї. Влітку минулого року співробітники центру проводили рейд на території Межигірського лісогосподарства і виявили, що під виглядом санітарних рубок були зрізані двохсотлітні сосни. Дерева вантажили на лісовози, а лісники спалювали щепки.

Вікові дерева з давньою історією ростуть і в самому Києві. Виходить, нічого не захищає липу Петра Могили біля фундаментів Десятинної церкви, столітні липи й каштани на території Києво-Печерської лаври, давні берези на території садиби Національної спілки письменників України чи один із найстаріших у Києві дуб Крістера, якому майже 500 років.

Будь-якої миті комунальники можуть скласти акти перевірки цих зелених пам’яток, визнати їх трухлявими, дуплявими чи сухими і сміливо братися за пилу. До речі, кілька років тому активісти пізнавального проекту «Зелений ліхтарик» розробили інтерактивну мапу видатних дерев столиці. Наразі їх у переліку 165. Активісти намагаються поповнювати цей список, з’ясовуючи паралельно, в якому стані зелені пам’ятки, і таким чином привертати до них увагу громади та влади.

«ТАКОГО НЕДОГЛЯДУ ЗА ДЕРЕВАМИ ЩЕ НЕ БАЧИВ»

Минулої осені збереженням вікових дерев перейнялася постійна комісія Київради з питань екологічної політики. Депутати проголосували за розробку системної комплексної стратегії збереження багаторічних дерев. Було зазначено, що місто придбає унікальне обладнання для неінвазивного (без ураження) обстеження дерев, проведуть інвентаризацію вікових дерев, а також з’явиться план заходів щодо їхньої профілактики та лікування.

Більше новин про цю стратегію не було. Еколог та співробітник національного природного парку «Голосіївський» Олександр СОКОЛЕНКО каже, що на щось більше, ніж заяви, і не варто розраховувати. Як приклад, еколог наводить факт, що кілька разів місто приймало програму вакцинації гіркокаштанів від каштанової молі, але справа обмежилася кількома сюжетами на телебаченні.

«Якщо місто неспроможне поливати дерева, то що говорити про якісь стратегії, — продовжує Олександр Соколенко. — Головна мета підприємств, які займаються обслуговуванням зелених насаджень, — списати побільше грошей на певну роботу. Ілюстрацією роботи комунальників є жахливий стан зелених насаджень у столиці. Такого суцільного всихання та недогляду я ще не бачив. Ми бачимо недолугу систему озеленення в місті. Далеко ходити не треба: подивіться на клумби й дерева на Хрещатику, їх ніхто не поливає. Біля Бессарабського ринку посадили сосни, а вони всохли».

«Системи крапельного поливу в місті немає, поливання з бочок недієве. Це часто роблять удень, у спеку, і половина вологи просто випаровується. А якби ту саму мульчу, яку можна було б отримати з подрібнення зрубаних дерев, розсипали довкола прикореневої системи, то вона природно утримувала б вологу. Але Київ цього не робить. Величезна кількість коштів «провалюється», наче у прірву. Наприклад, на проспекті Бажана, від станцій метро «Вирлиця» до «Харківської» та «Позняків», висаджені сотні лип, але вони всохли. А потім нам чиновники розкажуть, що так буває, ми посадимо нові. При цьому куплять дерева за завищеними цінами, і заплатять за це знову ж кияни», — резюмує Олександр.

«ПОТРІБЕН МЕХАНІЗМ ПОКАРАННЯ»

Кілька років тому у дворах на вулиці Саксаганського, 123—127, забудовники хотіли звести висотку. Та мешканці прилеглих будинків захищали свій дворик від знищення практично фізичною силою: зносили паркани, чергували на подвір’ї та оббивали пороги правоохоронних органів. Зараз тут сквер. Але такий хепі-енд буває не завжди.

«Нам вдалося захистити сквер, бо ми вийшли з чіткими вимогами, що тут має бути зелена зона. Без жодних торгів, що от ви нам будинок пофарбуєте, а ми щось дозволимо. Лише так щось виходить, — ділиться досвідом Лідія ГОНЧАРЕНКО, голова громадської організації «Барви життя». — Та зараз ситуація в місті така, що немає довіри ні до «Київзеленбуду», ні до правоохоронних органів, взагалі ні до кого. На вулиці Львівській, 15, кілька років тому вирубали прекрасні дерева, корабельні сосни (зараз там будується ЖК «Святобор». — Авт.), і акт було підписано саме «Київзеленбудом», після чого почалася масова вирубка. Раніше хоч якось враховувалися інтереси громадськості, з нею радилися, а тепер приходять і просто зрубують для забудови чи під якийсь кіоск».

«От зараз у Німеччині активно поширюють історію, як в одному місті всі громадяни ходять і поливають дерево, якому 130 років. У нас просто по-варварськи вирубують дерева. Навіщо? Щоб засадити новими і списати під це гроші, як було з каштанами на Хрещатику? Просто перетнуто межу здорового глузду і законності. Все робиться лише для того, щоб на територіях добре нажитися. Саме так вирубувалися дуби в Пущі-Водиці, — констатує активістка. — Суспільство перейшло в інертну стадію, бо з часів Майдану жоден забудовник не поніс покарання. Ми зверталися в НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, вони порушили кримінальні справи на забудовників, але нічого не відбувається. Доки не буде механізму покарання, доти вирубуватимуться дерева».