Які зміни потрібні лісовому законодавству?

На думку екологів, лісове господарство — у тому вигляді, в якому воно нині є в Україні, — є головною причиною зникнення більшості видів Червоної книги України. Спеціалісти вважають, що більшість вирубок в Україні відбувається без урахування законів України «Про Червону книгу України» та «Про природно-заповідний фонд України» і, по суті, є незаконними. При цьому на звернення природозахисників та екологів контролюючі органи не зважають. Координатор всеукраїнської кампанії «Збережемо українські степи» Олексій Василюк звертає увагу на те, що, вирубуючи природні ліси, працівники лісової галузі розорюють останні степи під посадку не потрібних там штучних лісів, що вигорають за кілька років. Тим самим вони знищують окрім лісових, ще і степові види Червоної книги.

Екологи вважають, що виходом із ситуації є внесення радикальних змін у лісове законодавство, зокрема в Санітарні правила в лісах України та Лісовий кодекс (щоб привести їх у відповідність до природоохоронних законів та європейських норм). На думку захисників природи, мають бути заборонені вирубки природних лісів у лісах заповідного фонду. Також  необхідно внести зміни в Лісовий кодекс, зокрема в ст. 69, в якій ідеться про лісорубний квиток — документ, по якому відбувається вирубка. Природозахисники пропонують внести зміни, які б дозволити анулювати лісорубний квиток у разі перебування на території, що підлягає вирубці видів Червоної книги України. Це дозволило б ефективніше контролювати діяльність лісгоспів. Також екологи пропонують внести зміни в інструкцію з проведення лісовпорядкування: прописати процедуру визначення рідкісних видів (ст. 46 Лісового кодексу).

Інакше, говорять експерти, Україна ризикує дуже швидко втратити останні природні ліси і степи, а вони, поки що, за рівнем біорізноманіття посідають одне з перших місць у Європі.

КОМЕНТАР

Андрій ПЛИГА, координатор Громадського руху за збереження лісів у природному стані:

— Згідно з п. 9 ст. 46 Лісового кодексу України, перед тим, як проводити вирубку, лісники мають обстежувати ліси на наявність рідкісних видів. У разі, коли вони є, цю ділянку не можна чіпати. Насправді цей пункт ніхто не виконує, бо не розроблено жодних нормативних актів, які б давали роз’яснення, яким чином це має здійснюватися.

Також, згідно зі ст.7 Закону України «Про природозаповідний фонд України», в заповідниках, заказниках, національних парках та на інших землях заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, що може негативно вплинути на природний комплекс. Логічно, що мають заборонятися вирубки, які є найбільш потужним негативним впливом на ліси. Але цей пункт повністю ігнорується через так звані Санітарні правила України, затверджені постановою Кабміну №555 від 1995 року, що дозволяють робити вирубки в лісах усіх груп і категорій захищеності, в тому числі в лісах заповідного фонду. Користуючись цією постановою, лісники обходять ст.7 Закону «Про природозаповідний  фонд» і проводять вирубки в національних парках.

Більше того, нам часто замилюють очі. Говорили, що після масової повені в Карпатах у 2008 році ввели мораторій на вирубку лісів у горах, бо начебто заборонили вирубувати ліси на висоті понад 1200 м. Це стосується тільки промислових рубок. Якщо ж ідеться про санітарні вирубки, то вони дозволяються на будь-якій висоті, в тому числі й вище 1200 м. Цим і користуються лісові господарства. Наприклад, в парку «Синевир» у 2011 році ми знайшли великі вирубки на крутих гірських схилах, що призводить до їх масової ерозії...

В Україні залишилося дуже мало вікових лісів (сто і більше років) — до 10%. Вони є головним прихистком для рослин і тварин рідкісних видів.  Решта — це молоді та середньовікові ліси. Вони ніколи не будуть повноцінною заміною природним лісам. Коли  вирубують вікові ліси — а вони сформувалися природним шляхом, — то потім насаджують монокультури. Наприклад, зрубують дубовий ліс, а на його місці саджають молоду сосну. Виростають соснові культури, які є вкрай бідними на рослинний і тваринний світ.