Язичницьке братання

Може здатися дивним: який зв'язок між прадавнім божеством і сучасними українцями? Але як запевняють організатори та й самі учасники цього дійства — він очевидний.

— Наш народ споконвіку відзначав свято Перуна. — розповідає верховний волхв Руського православного кола Світовит Пашник, — у церковному варіанті воно називається свято Ілії. А Перун, взагалі, є богом воїнів, грози та блискавки, яку ми бачимо саме в літній період. Коли йдуть грозові дощі, то кажуть, що то Перун б'є по Велесу (бог худоби, матеріального благополуччя та підземного світу. — Авт.), змагаючись із ним і намагаючись забрати в нього скарб: воду, щоб на землю пішли дощі.

Стародавні слов'яни проводили на це свято змагання, показували свою міцність, вояцьке вміння, якого вони набули й навчилися у відповідних школах. Їхні нинішні потомки не стали винятками. Під час свята люди також змагалися в силі, витривалості й управності.

Представники школи бойового мистецтва «Спас» підготували для охочих змагання: бій мішками (потрібно скинути супротивника мішками з дерев'яної колоди), метання спису й колоди, гру «Отаман кола» (чоловіки стають у коло й борються один із одним, переможе той, хто залишиться в центрі кола) й традиційний бій лава на лаву.

— Якщо зануритися у витоки християнства, то воно ж пішло від язичництва, — ділиться міркуваннями учасник свята Василь Прокопенко, — І потім, коли прийшло християнство, наші предки не забували цих традицій. Ми сюди приходимо не тому, що це язичницьке свято, а тому, що це свято воїнів.

На думку Світовита Пашника, це свято дає сучасним українцям усвідомлення, що вони є частиною великого роду.

— Молодь має перш за все дбати про захист своєї вітчизни, — говорить волхв Світовид. — Це у всіх народів так поведено і у кожного має бути своя свідомість і патріотизм до захисту своєї держави. Тим паче, ми знаємо, що ми обдаровані чудовою землею, на якій ми маємо продовжувати свій рід. А щоб рід був завжди захищеним, ми повинні готуватися до бою — бути готовими захистити свою вітчизну в разі небезпеки.

Правда, з патріотизмом в українців, здається, аж занадто. Судіть самі: на святі Перуна були присутні студенти із Азербайджану, які приїхали до Запоріжжя вивчати українську мову та культуру. Святкування їм дуже сподобалося й справило неабияке враження, якби не одне «але». До молоді підійшло декілька короткострижених юнаків (здається, вони взагалі проходили повз свята) і «ввічливо» попросили азербайджанців залишити це свято. У разі відмови, годі було б і уявити, щоб чекало на гостей...

Завершилося свято Перуна старовинним танком «Аркан», який виконується виключно чоловіками в замкнутому колі під тулумбаси й бандуру.