Євро: гра не за правилами

Продовженням контракту Олега Блохіна на посаді тренера збірної України з футболу розпочалася його спільна з головою ФФУ Григорієм Суркісом прес-конференція в Домі футболу. Віднині Блохін тренуватиме українську дружину не до закінчення Євро-2012, як передбачалося раніше, а до завершення Чемпіонату світу 2014 року в Бразилії. Головне завдання, поставлене перед Блохіним, — це вихід з групи. Збірна України, що виступає в групі D, почне чемпіонат 11 червня проти збірної Швеції. «А далі — кубкові ігри на виліт, як вийде. Головне: не повторити шлях молодіжної збірної, її помилки, коли її зарахували до переможців ще до турніру, але в результаті команда не вийшла навіть з групи», — зазначив Блохін. Тренер також додав, що на всіх лежить «колосальна відповідальність», адже збірна грає вдома.

Понад годину близько сотні журналістів «допитували» Суркіса й Блохіна. Проте вони як партизани на допиті. Так і не пролили світла на деякі цікаві, а часом «слизькі» моменти. Зокрема, досі не відомо, якими будуть преміальні українських футболістів у разі успішного виступу. Після прес-конференції Блохін категорично відмовився від будь-яких ексклюзивних бліц-інтерв’ю та коментарів. Забобон? А от президент Федерації футболу України Григорій СУРКІС виявився відкритішим. У ексклюзивному бліц-інтерв’ю «Дню» він розповів про те, що його найбільше непокоїть напередодні Євро-2012.

— Григорію Михайловичу, ви так впевнено під час прес-конференції заявили про те, що політику мають коментувати політики, а ФФУ, організаційному комітету УЄФА і вам зокрема треба лише працювати над організацією чемпіонату. Але чи вас особисто не ображає, що навколо ЧЄ в Україні сьогодні розвелося стільки інформаційного болота? Можливо, вам таки теж варто долучатись до його розчищення?

— Безумовно ображає. Країна, яка зробила під час економічної кризи стільки інвестицій в інфраструктурні проекти, не заслуговує на таке. До речі, про інвестиції. Наша держава зовсім не очікувала, що саме їй треба буде брати майже увесь інвестиційний тягар проекту Євро-2012 на себе. 2007 року, коли ми вибороли право на проведення ЧЄ-2012, держава розраховувала на свою інвестиційну привабливість і на кошти приватних інвесторів. І я переконаний, що саме так і було б, якби не криза.

— У вас немає відчуття якоїсь спланованої негативної інформаційної кампанії проти України напередодні Євро-2012? Звичайно, є й об’єктивні критичні зауваження в ЗМІ, але й дуже часто іноземні ЗМІ грішать далеко необ’єктивною інформацією...

— Такі повідомлення були протягом усіх п’яти років. УЄФА 2007 року зробив досить несподіваний вибір. Вони вперше подивились на Східну Європу, яка до цього часу ніколи і ніяк не була залучена до європейських фінальних турнірів. І, власне кажучи, це був сміливий крок до того, щоб усвідомити, що Європа не закінчується у Відні чи Женеві. Звичайно, це було неочікувано для більшості європейців.

Я п’ять років переймався питанням Євро-2012 в Україні, відслідковував розвиток подій з моменту оголошення рішення про те, що саме Польща й Україна будуть організаторами цього турніру. Згадайте, скільки бруду вже тоді вилилось на всіх нас і на країну! Пригадую, до мене зателефонував посол України в Угорщині пан Дмитро Ткач і повідомив, що до нього їдуть представники центрального телебачення за коментарем, адже всі кажуть, що перемогла українська мафія, бо очевидно, що перемога мала б бути за Хорватією і Угорщиною. Тоді я йому порадив, щоб він сказав журналістам, що якщо вони називають мафією трьох Президентів (Леха Качиньського, Віктора Ющенка і Леоніда Кравчука) і таких всесвітньо відомих і шанованих спортсменів, як Ірина Шевінська, Олег Блохін, Гжегож Лято, Сергій Бубка, Віталій Кличко, то посол має бути щасливий з того, що представляє таку «мафію». Він дослухався моєї поради і відповів так угорським телевізійникам. Були оплески й інтерв’ю закінчилось на першому ж питанні.

Історично так склалося, що нашу країну сприймають як своєрідний плацдарм для апробування певних технологій, щоб можна було казати: ось подивіться — все гарно в Європі, а як все погано в Україні. Я не можу запевнити, що в Україні все гарно, але точно можу сказати, що в Європі теж не все гаразд, але галасу такого немає.

Я не думаю, що я повинен коментувати якось те, що кажуть політики. Чому? Тому що я сам був багато років у політиці і знаю, що є певні брудні речі, які стосуються саме намагань попіаритись на певному факті.

— Тобто коли близько трьох тижнів тому у пресі почали з’являтись повідомлення про можливість перенесення Євро-2012 з України до Іспанії або ж відтермінування проведення турніру ще на рік тощо, ви були на 100% упевнені, що нічого такого не відбудеться?

— Мабуть, я є найбільш повідомленою людиною, адже, окрім того, що обіймаю посаду президента Національної федерації футболу України, я ще є членом виконкому УЄФА. І повірте мені, що дуже було б непросто отримати, а потім утримати право на проведення чемпіонату, якщо не усвідомлювати всіх ризиків, які увесь час нас супроводжували і супроводжують.

Але скажіть, чи був Європейський футбольний союз готовий організаційно, технічно за три тижні до турніру перенести його на іншу територію? Це неможливо.

Утім, УЄФА цього не робить не тільки тому, що це неможливо. А передусім через те, що є певні принципи, які складаються з солідарності, справедливості, зрештою, з зацікавленості всіх 53 національних асоціацій (які, власне, утворили УЄФА) в тому, щоб не були порушені нічиї права, в тому числі української асоціації. Адже ми, українці, доклали дуже багато зусиль, аби підготувати цей чемпіонат. Тому мені не хочеться коментувати чиїхось думок чи навіть заяв про те, що якась там країна претендує на проведення Євро-2012. По-перше, це нереально. А по-друге, є ж якась корпоративна відповідальність і етика.

От два тижні тому у ЗМІ пролунала заява, що президент Іспанської футбольної федерації, мій колега, Анхель Марія Вільяр Ільяр повідомив, що він не має ніяких заперечень проти того, що якщо УЄФА вирішить провести турнір в іншій країні, то його прийме Іспанія. Вперше ця новина пролунала в РІА Новини в Росії. Після цього до мене почали телефонувати журналісти з запитаннями, чи чув я про щось подібне і що все це означає. Звичайно, я відповів, що нічого подібного я не чув. Після цього я зателефонував до пана Ільяра (він, до речі, перебував тоді в Варшаві, де спільно з Мартіном Каллєном (директор із організації чемпіонату Європи з футболу 2012 року від УЄФА. — Ред.) проводив семінар серед арбітрів, які готуються до Євро-2012) і запитав, чи він хоч щось подібне комусь казав. На що він мене запевнив, що це абсурд і взагалі ніякої розмови з журналістами він не мав.

— І після вашого телефонного дзвінка пішло спростування новини?

— Та агенція, яка поширила цю інформацію, зняла її з новинного блоку.

Коли за два-три тижні з’являються подібні чутки, треба керуватися при їх аналізі елементарною логікою. Адже зрозуміло, що УЄФА, навіть коли б і мало плани щодо усунення українців із учасників чи організаторів турніру, просто не могло це фізично зробити. Крім того, що у нас зараз в країні таке? Військовий конфлікт?...

— ...Теракти у Дніпропетровську, причини яких ще досі не з’ясовані, як і не знайдено винних.

— Теракти, скажу вам відверто, і в Іспанії бувають. Я висловлюю співчуття всім тим, хто переніс це на собі в Дніпропетровську чи в Іспанії, чи в іншій країні.

От 2016 року буде чемпіонат Європи у Франції, виступатимуть 24 команди. Там хіба не бувають іноді якісь заворушення?

Сьогодні ми можемо наголошувати на єдиному: ми бажаємо, щоб цей чемпіонат пройшов, щоб люди, які приїдуть до нас, пересвідчились, що ми нормальна країна, тут нормальні люди живуть, які допоможуть кожному іноземцю, що приїде до нас. Я б дуже хотів, щоб гості, які приїдуть на Євро-2012 до нас, мріяли повернутися в нашу країну ще не один раз. Щоб вони розповідали про Україну своїм родичам, знайомим...

— Насамкінець як член організаційного комітету скажіть, хто зараз, за три тижні до чемпіонату, готовий краще до Євро-2012: Україна чи Польща?

— 2008 року, коли ми відкривали стадіон в Дніпропетровську, таке ж запитання мені поставили польські журналісти. Мовляв, от ви вже стадіони відкриваєте, а в нас ще нема їх. На що я відповів, що у них вже термінали в аеропортах є гарні, а в нас тоді ще не було.

Ми усі ці п’ять років не змагались один з одним, а в рамках угод, які підписували, намагались виконати всі гарантії і зобов’язання. І ми повинні сказати, що не все вдалось. Ні в Польщі, ні в Україні не вдалось стовідсотково реалізувати всі ті інфраструктурні проекти, які ми намагались зробити, а можливо, й гарантували УЄФА. Але в УЄФА працюють нормальні люди. Вони розуміють, що була криза. Крім того, за п’ять років навіть постійної праці неможливо подолати ті бар’єри, які виникали протягом цього часу.

Я буду щасливий, коли 8 червня відбудеться відкриття чемпіонату. І ні в кого не буде жодного сумніву, що початок турніру відбувся. А 11 червня — матч Швеція — Україна на українському полі. І вже ніхто не задаватиме питання, буде чемпіонат чи не буде. Буде! Обов’язково буде.

ДО РЕЧІ

Як поінформували «День» в управлінні культури Львівської міської ради, варіантів щодо того, як цікаво провести дозвілля у Львові, буде чимало. Щоденно з 12.00 до пізнього вечора центральна частина міста перетворюватиметься на майданчик творчого експерименту. Заплановано кілька фестивалів: «Альфа Джаз Фест», ХХХІ Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози», «ЄвроМузика», «Живі скульптури» та «Львів — столиця ремесел», а також свято пива. Львів’янам і гостям міста запропонують вуличні перформанси, виступи хореографічних колективів і концерти класичної музики та української пісні у виконанні найкращих вокально-інструментальних ансамблів Львова. А ще — видовищні вогняні шоу та веселі циркові номери, розповідає Тетяна КОЗИРЄВА, День», Львів. Фото надане автором.