З пріоритетами в ж е давно все зрозуміло
Усі пріоритети однаково важливі i мають дотримуватися суворо. Інакше, якщо щось упустити, то з'являться перекоси i такі потворні деформації суспільства, які можуть привести до краху держави. За прикладами далеко ходити не треба. Колишнє Політбюро ЦК КПРС керувалося ще більш високим пріоритетом-метою: «перемога комунізму у світовому масштабі». Генсек ЦК КПРС М.С. Хрущов з трибуни ООН погрозливо кричав на представників капіталістичного світу: «Мы вас похороним!» При цьому для більшої переконливості грюкав знятим черевиком по трибуні. «Мы вам покажем кузькину мать» і т.ін. Захід прийняв виклик. У виснажливій гонці озброєнь і глобальному протистояннi із Заходом, на яке кидалися сотні мільярдів (вони витрачалися на підтримку дружніх режимів, компартій в усіх країнах світу, на виробництво танків, ракет тощо, хоча в країні не вистачало навіть хліба, не кажучи про все інше), вожді Союзу так захопилися «головним пріоритетом», що підірвали свою економіку, відстали в розвитку техніки та рівні життя від Заходу настільки, що довелося опустити «залізну завісу» на інформацію про те, як живуть люди на Заході i в нас. Саме тоді з'явилася в одному німецькому виданні карикатура на М.С. Хрущова. Стоїть Хрущов у самих трусах на Землі i запитує: «Кому ще допомогти?» Карикатура точно виражала суть політики КПРС. Стандарти життя радянських людей були настільки низькими порівняно з процвітаючим Заходом, що всім набридла ця система, яка трималася на репресіях і брехні, набридло це сумне життя, бо воно в кожного одне. І щойно М.С. Горбачов «ослабив віжки», режим розвалився, мов картковий будиночок. Розвалився сам, як дерево, що прогнило наскрізь. З пріоритетом, мені здається, все зрозуміло.
