Перейти до основного вмісту

Захистити дітей

Маленькі переселенці потребують негайного вирішення їхніх питань
02 липня, 12:48
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Збільшення витрат на лікування дітей, боротьба з підлітковою злочинністю, збільшення кількості виправних установ для дітей — це близьке майбутнє України, якщо держава не зверне увагу на підтримку інституту сім’ї. Особливо — під час війни, вважають експерти.

— За останні роки дитяче населення України скоротилося  із десяти  до восьми  мільйонів. Кожна п’ята дитина народжується поза шлюбом. Народження дітей стало фактором, який суттєво посилює ризики сім’ї опинитися в категорії бідних. За деякими дослідженнями, 80% багатодітних сімей проживають за межею бідності. Бідність — одна з найгостріших проблем, з якими на сьогодні стикаються українські сім’ї. Ще одна проблема — це погані житлові умови. Наприклад, на квартобліку в Україні перебуває майже 30 тисяч багатодітних сімей, при цьому за минулий рік житло отримали лише 136 таких сімей, — сказав на парламентських слуханнях «Сімейна політика в Україні: цілі та завдання», які відбулися 17 червня, Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба.

Ситуацію загострили військові дії на сході. Із восьми мільйонів дітей один мешкав на території Донецької і Луганської областей. Із них 150 тисяч дітей (офіційно) стали вимушеними переселенцями. За оцінками фахівців, велика частина дітей мігрувала без батьків. Їхнє майбутнє — невизначене і повне ризиків.

— Не всі діти, які переїхали, реєструються як вимушені переселенці, — каже  представник Уповноваженого ВР з питань прав людини Оксана Філіпішина. — Офіційно без супроводу дорослих у нас є невелика кількість дітей — кілька десятків. А ГО «Кожній дитині» зробила дослідження в Київській області, і тільки тут вони виявили 150 дітей без супроводу дорослих із числа ВПО. Реальна ситуація — набагато гірша. І в умовах децентралізації влади ми говоримо про те, що не треба сидіти і очікувати якихось завдань від міністерств, листів та наказів: кожний місцевий керівник  має розуміти, що робота з такими дітьми — на його повній відповідальності.

— Головне — оперативно реагувати на ситуацію, яка є в країні. Бо діти з території АТО потребують неординарного вирішення їхніх питань, потрібні для цього зміни до законодавства. Нещодавно урядом було ухвалено постанову Кабміну, яка врегульовуватиме діяльність прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на території, підконтрольній українській владі. Вона стосується і оформлення довідок та документів, необхідних для взяття дитини в родину, і роботи судів, — розповів директор Департаменту сім’ї та дітей Міністерства соціальної політики України Руслан Колбаса. — У міністерства є три позиції: зараз ми працюємо на імплементацію Стамбульська конвенції — протидії насильству в сім’ї та Лансаротської конвенції — протидії сексуальному насиллю над дітьми. Гадаємо, що до кінця року будуть певні результати. Також у нас пріоритетом є приєднання до Гаазької конвенції, яка дасть можливість контролювати усиновлених дітей за кордоном і взагалі змінити систему міждержавного усиновлення.

За словами чиновників, сьогодні в міністерстві розробляють проект Закону України  «Про національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини в Україні» — на період до 2021 року. Що стосується усиновлення, то, за словами заступника міністра соціальної політики Сергія Устименка, станом на січень 2015 року дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні нараховується понад 83,1 тисячі, що суттєво менше, ніж минулого року. Сьогодні під опікою, в прийомних родинах та дитячих будинках сімейного типу виховується понад 73,2 тисячі дітей, що складає майже 88% від загальної кількості дітей-сиріт. До речі, торік із території  Донецької та Луганської областей, підконтрольних українській владі, було всиновлено 345 дітей (нашими та іноземними громадянами).

Фахівці наголошують, що уваги потребують усі сім’ї, особливо — багатодітні (вони складають 53% від усіх сімей із дітьми).

— Підтримку сімей із дітьми треба сприймати як інвестицію, яка забезпечуватиме благополуччя країни та зменшить в майбутньому непродуктивні витрати, —  вважає завідуюча відділом інституту демографії та соціальних досліджень, доктор економічних наук, професор Ірина Курило. — Механізми — соціальна підтримка та заходи, спрямовані на підвищення рівня самозабезпечення сімей. Ще один напрямок — профілактика соціальної ізоляції сімей застійної бідності. Система соціальної підтримки сімей має враховувати потреби сім’ї у різних послугах: по догляду, щодо психофізіологічної реабілітації, отримання освіти тощо.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати