Закон — тайга?

Екзогенно-геологічні процеси, тобто зсуви та селі, викликані передусім безконтрольною (часто — браконьєрською) вирубкою лісів, які своїм корінням тримають грунт на крутосхилах. І що ж? Чи зроблені з цього висновки?

Дивно, але у найбільш зсувонебезпечних районах і найбільше зловживань. Податкові міліціонери протягом нинішнього року порушили 48 кримінальних справ щодо незаконного обігу лісоматеріалів, а всього зафіксовано 134 подібні факти, вилучено дві тисячі кубометрів деревини. Керівник прес-служби Управління податкової міліції ДПА у Закарпатській області Лідія Старовойт проінформувала, що днями в с. Калини на території очисних споруд Дубівського виробничого управління житлово-комунального господарства (Тячівський район) податківці виявили й припинили діяльність підпільного лісопереробного цеху, де переробка здійснювалася без реєстрації цього виду діяльності, податкового та бухгалтерського звітів. На узбіччі дороги неподалік села Руське Поле (теж Тячівський район) податкові міліціонери виявили 8 кубометрів лісу-кругляку дубового — підприємливі ділки приготували його для збуту. В селищі Міжгір’я співробітники податкової міліції ДПІ в Тячівському районі на території пилорами СП «Р» виявили й передали на відповідне зберігання 18 кубометрів лісу хвойних порід, власник якого так і не знайшовся...

— За дванадцятирічний термін (із 1988 по 2000 рр.) площа «зниклого» лісу в області складає 72 кв. км, тобто 7200 га, — повідомляє головний інженер ВО «Укрдержліспроект», кандидат сільськогосподарських наук Михайло Швець, — а площа відновленого лісу — 49 кв. км, тобто лише 4900 га. За даними лісовпорядкування за 10 річнийтермін (з 1989 по 1999 рр.) лише в лісах, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового господарства, які складають 70 відсотків загальної площі фонду області, вирубано і пошкоджено стихійними явищами 25,9 тис. га земель, укритих лісами.

Відомий факт, в Амазонській сельві вирубки зупинили рішуче й швидко. Чому ж в Україні не так? Чи треба ще кільком десяткам посадових осіб кілька разів з’їздити до цивілізованих країн за досвідом? А досвід на диво простий. Приміром, Швейцарія — єдина в Європі країна, чий лісовий фонд може слугувати аналогом Закарпатського, припинила суцільні вирубування своїх лісів зразу ж після Другої світової війни. Але навіть швейцарці не володіють пролісами на зразок карпатських, із середньою густиною 348 кубометрів на гектарі.

Майже кожен четвертий гектар закарпатських лісів належить природно-заповідному фондові. Ще 57 відсотків — ліси першої групи, що мають виконувати суто екологічні функції і теж не підлягають знищенню. Проте ні на це, ані на мораторій на вирубки й використання гусеничної техніки на гірських схилах у Закарпатті не зважають. Масштаби перерубів такі, що повноцінних дубових, букових, соснових лісів залишилося лише 10 відсотків, хоча, згідно з лісівничими нормами, має бути не менше 20-ти. То чи дивуватися зсувам та селевим лавинам, якщо зливи з одного гектара вирубки вимивають до 600 т грунту?

Свою категоричну позицію щодо цього має професор ботаніки Ужгородського національного університету Василь Комендар:

— Наприкінці радянських часів відбулася реструктуризація лісокомбінатів, щоб, як і в Чехословацькій Республіці 20 — 30-х, були дирекції лісів, які б займалися охороною і доглядом лісових насаджень, лісозаготівлею на науковій основі. За незалежної України теж збиралися проводити рубки в межах розрахункової лісосіки, але держлісгоспи області зайнялися рубками головного користування, бо, бачте, на рубки догляду не вистачало коштів. У результаті й рубки догляду, й посадки новолісся взагалі припинилися.

І рекомендує щодо запобігання наслідкам повеней:

— У Закарпатті 646 дамб, 245 км захисних берегів, 54 перекачувальні насосні станції. На жаль, ці захисні споруди не розраховані на руйнівну силу селевих потоків, що формуються в горах під час злив. Тому треба зміцнювати землі в прируслових частинах річок за рахунок посадки дерев, чагарників та трав’янистих протиерозійних рослин. Необхідно розробити генеральний план посилення захисних функцій карпатських лісів, бо жодні штучні дамби, які б могутні вони не були, не перешкодять виникненню руйнівних повеней. Рекреаційні ліси принесуть Закарпаттю вдвічі-втричі більше прибутків, аніж експлуатаційні. Потрібно створити незалежну інспекцію лісів, яка б не тільки контролювала, але й допомагала навести лад у нашому лісовому господарстві.

Як зупинити знищення лісів? З великого спектру думок наведемо твердження ужгородського професора, доктора філософських наук, народного депутата України Івана Миговича:

— Щоб працювати тільки на себе, слід надати управлінню лісового господарства функції єдиного господаря лісу. Замість сотень нинішніх орендарів має хазяйнувати в карпатських лісах одне управління лісового господарства, яке зможе і буде нести відповідальність за кінцеві результати господарської діяльності галузі, за дотримання закарпатських законодавчих актів і нормативів при веденні лісозаготівельних робіт. Наступний крок — заготівля і продаж лісу за реальною ринковою ціною. Це дасть можливість створити необхідну матеріально-технічну базу, звести до мінімуму затрати з експлуатації лісу, побудувати лісовозні шляхи в межах лісових плантацій. Так закладаються передумови для переведення управління лісового господарства на самофінансування. Наприклад, якщо продавати на експорт в середньому по 100 тисяч щільних кубометрів ділової деревини на рік, то управління матиме щороку до $ 8,5 млн. Досі ці гроші забирають орендарі. При цьому експорт ділової деревини в переробленому вигляді буде тимчасовим явищем як єдиний реальний засіб одержання валюти для придбання передової імпортної лісовідтворювальної і заготівельної техніки. У подальшому такий економічно маловигідний експорт слід припинити.

— Є причини для оптимізму?

— Є, — відповідає начальник відділу біоресурсів Державного управління екології та природних ресурсів в області Едуард Турис. — У ситуації помітні певні досягнення. Лісовідновлення — це дуже складна і багатостороння робота. На неї Державним управлінням екології та природних ресурсів звертається ледь не основна увага, бо від неї залежить майбутній стан лісу. Наприклад, унікальний масштабний дослід проводить Карпатська лісова науково- дослідна станція та Великобичківське державне лісомисливське підприємство за підтримки Державного управління екології та природних ресурсів у Закарпатській області на території лісового заказника загальнодержавного значення «Діброва», що у Лугівському лісництві Рахівського району. Цей заказник створений постановою Кабміну УРСР від 28.10.1974 року № 500 на площі 714 гектарів для охорони цінних у лісовому та генетичному плані 150 — 160-річних насаджень дуба скельного з домішками дуба черешчатого, бука, явора, берези, граба. Та в останні 10 — 20 років активний буково-грабовий ярус «забив» розвиток унікального дуба скельного. Пішла фактична заміна порід. Сіянці дуба, притінені буками й грабами, живуть 5 — 7 рокiв і гинуть. Через 10 — 20 років у «Діброві» могло дуба зовсім не стати. Тоді виникло б питання про доцільність існування заказника, створеного для охорони... зниклого дуба. Старший науковий співробітник Карпатської лісової науково-дослідної станції, кандидат сільськогосподарських наук П. Каплуновський запропонував дослід із відновлення дуба скельного. Він полягає у вирубці невеликих «вікон». У першу чергу в тих місцях, де вже дуб практично витіснений іншими породами.

Перші роботи виконано ще в 2000 році. На закладених ділянках уже є густі зарості молодих дубових дерев висотою півтора метри. Річні прирости сягають 30 — 50 см, що для дуба взагалі рідкісне явище. Подібна картина й на ділянках 2001 року. За процесами особисто стежить головний лісничий Великобичківського ДЛМП Дмитро Роман. Ця справа, яка ведеться вже три роки, є реальним уособленням сучасних підходів до заповідної справи; прикладом, коли ведення лісового господарства несе в першу чергу природоохоронну роль, де підприємство-лісокористувач спільно з науковцями виконує неоціненну роботу зі збереження біологічного і генетичного розмаїття краю. Але, на жаль, такий досвід ще недостатньо поширений в області.

КОМЕНТАР

Iван РІЗАК, голова Закарпатської облдержадміністрації: — Іване Михайловичу, не секрет, що рубати — вигідно, не таємниця, що рубають і немало, але очевидно, що суттєвого поліпшення рівня життя в краї немає. А яка думка губернатора? На жаль, від сфер, стратегічних для життєдіяльності краю — лісового господарства та лісопереробної промисловості — немає належної економічної та соціальної віддачі. Як і відсутній пильний контроль за ними з боку уповноважених державних та правоохоронних структур. Окремі процеси та механізми в лісових галузях оцінюю як відверто злочинні, тобто такі, що завдають прямої шкоди інтересам закарпатців і загалом держави. Надзвичайно вигідний і прибутковий бізнес — лісопереробна галузь — у нашому краї показує нині негативний фінансовий результат. Попри багаторічні розмови та популістські заклики на всіх рівнях про раціональне використання наших лісів, минулого року унаслідок нераціонального їх використання, держава втратила 35 мільйонів гривень, а в цьому році втрачає ще 30 мільйонів гривень через псевдогосподарювання. Станом на вересень поточного року галузь «відрапортувала» про сім мільйонів збитків.

В лісопереробній галузі, в яку вкладаються і де обертаються багатомільйонні суми, заборгованість по зарплатi складає 1,5 мільйона гривень, на галузевих підприємствах ростуть недостачі до бюджетів і соціальних фондів. Деякі підприємницькі структури вже роками проводять у лісопереробній галузі відверто бандитські схеми ухиляння від сплати податків та прямого пограбування держави. Наприклад, два діючі в області потужні лісогосподарські підприємства на основі взаємопоставок, навмисного заниження вартості експортованої продукції здійснювали схему штучного нарощування експортного ПДВ, яке підлягало поверненню державою. Внаслідок цього склалася ситуація, при якій держава боргує цим фірмам неповернутого ПДВ на суму 8,2 млн. гривень. І це в той час, коли ці комерційні структури разом сплатили від своєї, iз дозволу сказати, комерційної «діяльності» до держбюджету всього 450 тис. гривень, а фінансових збитків задекларували на суму 17 млн. гривень (!). Унаслідок нескоординованості дій митних, податкових та правоохоронних фондів лише в минулому році з області безконтрольно вивезено пиломатеріалів на 172 млн. гривень, а за перше півріччя 2002 року в перерахунку на деревину в круглому вигляді 102 тис. кубометрів. Експортом деревини в Закарпатті займалося 525 суб’єктів підприємництва, з яких 479 (а це зазвичай підприємці — фізичні особи, котрі працюють за спрощеною схемою єдиного податку) взагалі не мали виділеного лісосічного фонду...

Проаналізувавши ситуацію в лісогосподарському комплексі області, я звернувся до Президента України Леоніда Кучми та глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука з інформацією про критичний стан галузі й доповів, що минулого тижня, на нараді в облдержадміністрації роботу податкових, правоохоронних, митних та контролюючих органів області визнано незадовільною. Крім того, дані конкретні доручення щодо вживання негайних і найжорсткіших заходів з нормалізації ситуації в лісозаготівельній та лісопереробній галузях області. Запевняю, що не зупинюся ні перед чим і ні перед ким, аби кардинально змінити становище у провідній галузі краю.